441/2061/25 2/441/1175/2025
(заочне)
27.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Ференц О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
02.10.2025 представник ТзОВ «Споживчий центр» подав до Городоцького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 21.12.2022-100001688 від 21.12.2022 в сумі 12947 грн. 94 коп. та судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.12.2022 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір № 21.12.2022-100001688, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 6000 грн. строком на 70 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1.2 % за один день користування кредитом. Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору, в результаті чого станом на час подання позову має прострочену заборгованість у розмірі 12947 грн. 94 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
27.22.2025 постановлено ухвалу суду про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Водночас, у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
21.12.2022 ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» уклали кредитний договір № 21.12.2022-100001688.
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту - 6000 грн.; строк на який надається кредит: 70 днів з дати його надання до 28.02.2023; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»; ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
Згідно з квитанцією про перерахунок коштів кредитором надано, а ОСОБА_1 отримано кредитні кошти у розмірі 6000 грн.
Таким чином, ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором № 21.12.2022-100001688.
У свою чергу відповідач ОСОБА_1 не повернув своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що підтверджено розрахунком заборгованості за договором. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань станом на 02.10.2023 утворилася заборгованість за договором в сумі 12947.94 грн, з яких 6000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 6047.96 грн. - заборгованість по процентах, 900 грн. - комісія.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи те, що суд встановив факт укладення між позивачем ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов, вказаних у договорі, та у строки, визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту.
Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотного у суду відсутні.
Відтак, позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати. Загальна сума задоволених вимог позивача складає 12047 грн., 96 коп., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1933,15 грн (12047,96*2422,40:12947,94=2254,02).
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 21.12.2022-100001688 від 21.12.2022 в розмірі 12047 (дванадцять тисяч сорок сім) грн. 96 коп., а також судовий збір у розмірі 1933 (одна тисяча дев'ятсот тридцять три) грн. 15 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду складено та підписано 27.11.2025.
Суддя О.І. Ференц