441/1647/25 2/441/1000/2025
(з а о ч н е)
17.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Яворської Н.І.
за участю секретаря судового засідання Цап І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15.08.2025 представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Дармограй А.Т. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 35 767.75 грн. та 2 422.40 грн. судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог посилається, що 20.11.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 258371-КС-001, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачу грошові кошти в розмірі 20 000 грн., шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , на умовах строковості, поворотності, платності, а він зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку на умовах, визначених договором та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Всупереч умовам договору про надання кредиту відповідач належним чином не виконує свого зобов'язання, лише частково сплатив кошти в сумі 4600,00 грн.
Таким чином, станом на 08.08.2025 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за договором про надання кредиту № 258371-КС-001 від 20.11.2021 в розмірі 35 767.75 грн., з яких:
-19 800 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
-15 042.75 грн. - сума прострочених платежів по процентах;
-925,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Ухвалою судді від 21.08.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, при зверненні із позовом до суду просила про розгляд справи у їх відсутності, не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с.9 зворот)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність в Городоцькому районному суді Львівської області справи за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до нього про стягнення заборгованості, вважаю за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.11.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 258371-КС-001, який він зобов'язувався повернути в порядку та на умовах, визначених вказаним договором.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання, лише частково сплатив кошти в сумі 4600,00 грн.
Згідно Розрахунку заборгованості станом на 08.08.2025 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за договором про надання кредиту № 258371-КС-001 від 20.11.2021 в розмірі 35 767.75 грн., з яких:
-19 800 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
-15 042.75 грн. - сума прострочених платежів по процентах;
-925,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позивач підтвердив своє право вимоги вищеозначеним за кредитним договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.
Відтак судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором належним чином не виконав та кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.
ОСОБА_1 не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факту виконання ним зобов'язання за вказаним кредитним договором, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.
Частина 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, зобов'язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту.
Відтак, позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 211.20 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 258371-КС-001 від 20.11.2021 в розмірі 34 842 (тридцять чотири тисячі вісімсот сорок дві) гривні 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»судовий збір у розмірі 1 211.20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Яворська Н.І.