Єдиний унікальний номер 333/8104/25
Провадження № 3/333/2937/25
Іменем України
20 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Піх Ю.Р., за участю секретарки судового засідання Пузанової А.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Рощина В.С., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21.08.2025 серія ЕПР1 №429502, водій ОСОБА_1 21.08.2025 р. о 09 год. 35 хв. в м. Запоріжжя Оріхівське шосе 14А керував транспортним засобом ВАЗ-21083 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановлений законом порядку в медзакладі відмовився на місці зупинки ТЗ. Від керування відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , його захисник Рощин В.С. заперечили факт перебування в стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 пояснив, що перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 на посаді гранатометника, є одним з небагатьох, хто має посвідчення водія та досвід керування. Транспортний засіб ВАЗ-21083 державний номерний знак НОМЕР_1 є позаштатною одиницею військової частини та виконує визначені бойові завдання та закріплений за ним. 21.08.2025 р. о 09.35 автомобіль був зупинений на блокпосту поліцейським, який після спілкування запропонував пройти обстеження на стан виявлення стану наркотичного сп'яніння, оскільки начебто вбачав ознаки, тремтіння рук, та зіниці які не реагують на світло. Проти проходження огляду в медичному закладі не заперечував, та пояснив поліцейському, що в 2025 році отримав осколкове поранення в голову, проходив лікування, має відповідні медичні документи та приймає призначені йому лікарські засоби. Після операції з видалення уламку страждає на безсоння та посттравматичне заниміння лівої половини обличчя. Також пояснив, що поспішає до своєї військової частини, куди він повинен прибути в найближчий час, просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5Правил дорожнього рухуУкраїни водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Такий порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП.
Вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За приписами ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зокрема п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 17грудня 2008року №1103 (далі Порядку), вказує, що первісний огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, після повідомлення поліцейським ОСОБА_1 про ознаки наркотичного сп'яніння, останній заперечив вживання наркотичних засобів. Щодо виявлених ознак ОСОБА_1 пояснив, що нещодавно переніс операцію, і має підвищений тиск. Крім того, він не відмовлявся від проходження медичного огляду, вказав, що не має часу на проходження огляду, на що поліцейський зазначив, що це його право. Крім того поведінка ОСОБА_1 повністю відповідала обстановці, була адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла звичайні). Відеозапис не містить даних щодо складання поліцейським Акту огдяу та вручення другого примірника ОСОБА_1 .
Стороною захисту надана суду довідка військово-лікарської комісії № 2025-0930-1054-4549-0 від 30.09.2025 року, відповідно до якої за наслідками вибухової травми (21.02.2025) вогнепального осколкового сліпого черепно-мозкового поранення лівої скроневої ділянки ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, логістики та зв'язку.
Також надана виписка із медичної картки стаціонарного хворого №4389, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 23.06.2025 року по 09.07.2025 року з ВОСП голови, та йому було проведено резекційну трепанацію черепа з вилученням стороннього тіла з лобної кістки. Зафіксовано цефалгічний синдром, астено-вегетативний синдром, парез лобної гілки лицевого нерву.
Відповідно до запису лікаря-нейрохірурга від 23.09.2025 року ОСОБА_1 звертався зі скаргами на головний біль, запаморочення, безсоння, заніміння та порушення рухів у лівій половині обличчя.
Дослідивши надані докази, суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що зовнішні прояви, які поліцейський суб'єктивно ототожнив із ознаками сп'яніння, є прямими та документально підтвердженими наслідками вибухової травми, отриманої ОСОБА_2 21.02.2025 під час бойових дій при захисті Батьківщини. З наданих доказів вбачається, що ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування з 23.06.2025 по 09.07.2025, під час якого йому було проведено резекційну трепанацію черепа з вилученням вогнепального осколка. Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення складено 21.08.2025, тобто менш ніж через півтора місяця після зазначеного лікування та оперативного втручання. Такий проміжок часу об'єктивно є недостатнім для повного відновлення після черепно-мозкової травми та нейрохірургічної операції, що узгоджується з даними медичної документації, наявної у матеріалах справи.
Відповідно до наданих суду копій висновків медичного огляду №7253 та №6519, після 21.08.2025 року ОСОБА_1 двічі доставлявся поліцейськими до лікаря-нарколога для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Згідно з висновками лікаря, в обох випадках у нього не встановлено жодних ознак сп'яніння. Таке послідовне підтвердження тверезого стану особи, здійснене через короткі проміжки часу після події, додатково підтверджує, що 21.08.2025 ОСОБА_2 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, та свідчить про помилковість первинних припущень поліцейського.
За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, зазначених у протоколі.
Також суд враховує, що у матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан сп'яніння, складання якого є обов'язковим та передбачене п. 5 Порядку. В порушення ч. 1 ст. 266 КУпАП, поліцейським не було відсторонено ОСОБА_1 від керування, та після складання протоколу та надано можливість продовжити рух на транспортному засобі. У сукупності ці порушення суд визнає істотними, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП є підставою для визнання проведеного огляду недійсним.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer)проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення".Відповідно до статті 62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.Стаття 7КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Диспозицією ст. 130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й встатті 62 Конституції України.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року №5-рп/2015 усправі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що по справі відсутні належні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 . Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суд-
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.Р. Піх