Єдиний унікальний номер справи 333/6609/25
Номер провадження 2/333/4065/25
іменем України
27 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Бережної Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, -
23 липня 2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява від представника позивача - адвоката Рогозіна О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що шлюб зареєстрований в законному порядку 11 липня 2009 року Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом № 491. Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалось, нічого вже не пов'язує, не ведуть спільного господарства. З відповідачем проживають окремо, через що, шлюбно-сімейні відносини між ними припинені. Позивач вважає, що шлюб не може бути збережено та його збереження суперечило б його інтересам, у зв'язку з чим, він просить суд: позов задовольнити та розірвати шлюб між подружжям.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2025 року провадження у цій справі відкрито, справу призначено до розгляду у судовому засіданні. Одночасно вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, але від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, доводи наведені в обґрунтування позовних вимог підтримують, просять суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Була повідомлена шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України. Причина неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не надходило. З заявою про розгляд справи за її відсутності відповідач до суду не зверталась.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалою від 27 листопада 2025 року постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, взявши до уваги заяви представника позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 11 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 491, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, що видане повторно, що додане до матеріалів справи. Після укладення шлюбу присвоєні прізвище чоловіка та дружини - « ОСОБА_5 та ОСОБА_5 ».
Вивчивши матеріали справи та, беручи до уваги, що сторони однією родиною не проживають, не ведуть спільного господарства, суд вважає, що родина сторін розпалася остаточно та збережена бути не може, а її збереження суперечило б інтересам позивача. Відновити шлюб неможливо, так як, між сторонами відсутня любов, взаємна довіра та повага один до одного.
Відповідно до ст.. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушувати до припинення шлюбних відносин, примушувати до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст.. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У даному випадку сторони вважають неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Стаття 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) забезпечує рівноправність членів подружжя як під час перебування у шлюбі, так і …в разі його розірвання.
У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, оскільки шлюб між сторонами не може бути збережений, а факти, встановлені по справі, свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача та погіршує його особисті інтереси, що мають істотне значення.
На підставі ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Однак, позивачем заявлена вимога заявлена не була, отже у суду відсутні підстави для стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 21, 56, 104, 105, 110, 113, 112, 113 СК України, ст.ст. 141-142, 200, 2436-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 491 від 11 липня 2009 року.
Після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення суду, після набрання ним законної сили надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб, тобто згідно ст.. 115 Сімейного кодексу України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов