Рішення від 27.11.2025 по справі 317/4921/25

Єдиний унікальний номер 317/4921/25

Провадження № 2/317/1941/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Герман В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боярська Валентина Леонідівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, за час перебування у шлюбі у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 .

З 2021 року відповідач не підтримувала ні стосунків, ні зав'язків, ні з позивачем, ні з дитиною.

В листопаді 2021 року відповідач остаточно покинула родину ОСОБА_5 та поїхала.

Наприкінці 2021 року позивач звернувся з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

Рішенням Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2022 шлюб було розірвано.

В травні 2023 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу наказу про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина, за результатом розгляду якої 10.05.2023 видано відповідний наказ.

Судовий наказ направлено для примусового виконання до ДВС.

Аліменти відповідач в добровільному порядку не сплачувала.

Лише після відкриття 28.06.2023 року виконавчого провадження № 72131259 та арешту її банківських рахунків, державним виконавцем в примусовому порядку було списано з рахунку відповідача за період з 10.05.2023 по 30.10.2024 два платежі на загальну суму 5278 грн. 48 коп.

Зазначає, що 22.02.2023 відповідач уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_7 .

Стверджує, що відповідач з моменту винесення рішення про стягнення аліментів до 25.07.2025 (кінцева дата розрахунку заборгованості) аліменти в повному обсязі не сплачує. З дня народження по час подачі позовної заяви син перебуває виключно на утриманні позивача.

Внаслідок невиконання відповідачем вищевказаного наказу за нею утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина за період з 19 грудня 2022 року по 01 серпня 2025 року в розмірі 103818 гривень 32 коп. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам по ВП № 72131259 за № 98999 від 05.08.2025 року.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 19 грудня 2016 року по 01 серпня 2025 року в розмірі 37707 гривень 63 копійки.

03.10.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.10.2025 о 15 год. 00 хв.

27.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Боярської В.Л. надійшло клопотання за змістом якого представник позивача просила відкласти розгляд справи у зв'язку з першою неявкою належним чином повідомленого відповідача.

27.10.2025 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 27.11.2025 о 15 год. 00 хв.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи позивач та його представник у судове засідання не з'явилися. 18.11.2025 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Боярської В.Л., у якій представник позивача просила розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення заперечень не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала, своїми процесуальними правами скористалася на власний розсуд.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, пояснень не надав.

У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.08.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_8 Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зареєстровано шлюб, про що 27.08.2019 здійснено відповідний актовий запис № 45, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , про що Шевченківським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснено відповідний актовий запис № 176 (а.с. 8 зворотня сторона).

21.02.2022 рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області у справі № 323/3385/21 розірвано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 9).

13.01.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі № 336/7101/22 видано судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_10 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття з моменту звернення до суду із заявою про видачу судового наказу (19.12.2022) (а.с. 11).

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб від 22.02.2023 серії НОМЕР_3 відповідач ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 15).

Постановою державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Штепою К.Д. від 28.06.2023 відкрито виконавче провадження № 72131259 з виконання виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі № 336/7101/22 про стягнення з ОСОБА_10 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття з моменту звернення до суду із заявою про видачу судового наказу (19.12.2022) (а.с. 10).

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у ч. 4 ст. 155 СК України.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 у справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватись за формулою:

p = (A1 х Q1 х 1%) + (A2 х Q2 х 1%) + … (An х Qn х 1%), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що у даному випадку слід виходити з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, а тому саме на неї покладено тягар доказування протилежного. Відповідно, суд повинен встановити факт заборгованості по аліментам й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки (пені).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач була обізнана про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового наказу про стягнення з неї аліментів, свої зобов'язання належним чином не виконувала.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості по виконавчому провадженню № 72131259 за період з грудня 2022 по липень 2025 включно заборгованість відповідача ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 103818,32 грн. (а.с. 12 зворотня сторона - 13).

Відповідно до виконаного розрахунку позивача неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з січня 2023 року по липень 2025 (включно) складає 37707,63 грн. (а.с. 14).

Суд, перевіривши розрахунок позивача, враховуючи, що нарахування неустойки можливе лише у разі прострочення сплати аліментів, тобто неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів може нараховуватися з наступного дня, що йде за останнім днем місяця, у якому повинні були сплачуватися аліменти, приходить до висновку, що позивач за власним бажанням при розрахунку кількості днів прострочення приймає кількість днів прострочення лише у розмірі календарного місяця, при розрахунку неустойки (пені) вимоги ч. 1 ст. 196 СК України дотримано, враховуючи те, що суд не може виходити за межі пред'явлених позовних вимог, суд приходить до висновку про вірність здійсненого позивачем розрахунку суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2023 року по липень 2025 включно.

Крім того, суд приймає до уваги те, що відповідач не спростувала розрахунок позивача, доказів сплати аліментів суду не надала, відзиву на позов не подала, на власний розсуд скориставшись своїми процесуальними правами.

Матеріали справи не містять доказів наявності того, що до відповідача застосовувалися заходи примусового виконання, а отже положення абз. 2 ч. 1 ст. 196 СК України відповідно до якого у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" не застосовується.

Доказів відсутності вини відповідача у несплаті аліментів до суду не подано, відтак неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 37707,63 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 196 СК України, ст. ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 19.12.2022 по 01.08.2025 у розмірі 37707 грн. 63 коп. (тридцять сім тисяч сімсот сім гривень 63 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код в ЄДРПОУ 45090712, 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Каштанова, буд. 52.

Суддя А.В. Качан

Попередній документ
132117907
Наступний документ
132117909
Інформація про рішення:
№ рішення: 132117908
№ справи: 317/4921/25
Дата рішення: 27.11.2025
Дата публікації: 28.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Запорізький районний суд Запорізької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.11.2025)
Дата надходження: 02.10.2025
Предмет позову: про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини
Розклад засідань:
27.10.2025 15:00 Запорізький районний суд Запорізької області
27.11.2025 15:00 Запорізький районний суд Запорізької області