Справа № 331/6873/25
Провадження № 1-кс/331/2188/2025
27 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082080001626 від 10.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України, про арешт майна,
Слідчий 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області лейтенант юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082080001626 від 10.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України, про арешт майна.
У вказаному клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно, яке було отримане в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження (добровільно видане ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить їй та перебуває у користуванні сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а саме: на мобільний телефон марки та моделі «One Plus 6T» з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору з пошкодженим екраном та корпусом; мобільний телефон марки та моделі «Xiaomi Redmi A5» з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , в корпусі чорного кольору.
Клопотання вмотивоване тим, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025082080001626 від 10.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що 09.11.2025 о 19:00 год. під час дії воєнного стану невстановлені особи, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна 64, за допомогою невстановленої легкозаймистої речовини здійснили спробу підпалу релейної шафи на перегоні «Запоріжжя 1- Запоріжжя Вантажне» на 1100 км., яка належить та знаходиться на балансі АТ «Укрзалізниця».
Так, під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетні громадяни України, які, використовуючи месенджери, через загальнодоступні спільноти, які пропонують можливість швидкого заробітку на території України, встановили зв'язок з представниками спеціальних служб РФ, що використовували нік-нейм ОСОБА_6 . В подальшому в месенджері «Telegram» представниками спецслужб РФ було надіслано інструкцію щодо здійснення підпалів шаф релейного захисту і автоматики, розміщених вздовж залізничних колій.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних протиправних дій причетні неповнолітні мешканці м. Запоріжжя, за які вони отримали грошові кошти у вигляді переказів на банківські карти. Разом з цим, за наявною інформацією, ці особи планують продовжити свою протиправну діяльність та здійснюють пошук подальшого підпалу тягової частини рухомого складу залізниці (локомотиву), які, в свою чергу, використовуються для переміщення особового складу та військової техніки ЗС України.
26.11.2025 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням перевірити невстановлених осіб, які ставлять її сину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдання щодо здійснення протиправної діяльності. В подальшому остання передала добровільно мобільні телефони, що належать її сину, які можуть мати вагоме значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки та моделі «One Plus 6T», з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору з пошкодженим екраном та корпусом; мобільний телефон марки та моделі «Xiaomi Redmi A5», з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , в корпусі чорного кольору.
На теперішній час з метою проведення подальшого досудового розслідування, за твердженням слідчого, виникла необхідність у накладенні арешту на отримане майно, яке згідно зі ст. 98 КПК України є матеріальними об'єктами та містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, виступають речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Постановою слідчого від 26.11.2025 вказані предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
У судове засідання слідчий не з'явився, але надав до суду заяву, у якій просив клопотання про арешт майна розглянути за його відсутності та задовольнити його.
Зважаючи на клопотання слідчого, власник та володілець майна у судове засідання не викликалися. У зв'язку з цим розгляд клопотання проводиться за їх відсутності, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 172 КПК України
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, долучені до нього, вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025082080001626 від 10.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Із копії заяви ОСОБА_4 від 26.11.2025 вбачається, що вона добровільно передала у розпорядження слідчих СВ УСБУ в Запорізькій області мобільні телефони свого сина, ОСОБА_4 марки та моделі «One Plus 6T», з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору з пошкодженим екраном та корпусом, марки та моделі «Xiaomi Redmi A5», з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , в корпусі чорного кольору, для перевірки невстановлених осіб, які ставлять її сину завдання.
Слідчим суддею враховано, що згідно із ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно із ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 3 ст.170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
При вирішенні питання про накладення арешту на майно, добровільно видане його власником, слідчий суддя враховує згідно із ч.2 ст. 173 КПК України: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що стороною кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, отримане в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження (добровільно видане ОСОБА_4 ), яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки вказані речі містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому з метою забезпечення збереження даних речових доказів, недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення на них має бути накладений арешт. Розумність та співрозмірність обмеження права власності, яке матиме місце при накладенні арешту на дане майно, відповідає завданням кримінального провадження і не матиме негативних наслідків для його власника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно,отримане в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження (добровільно видане ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить їй та перебуває у користуванні сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а саме: на мобільний телефон марки та моделі «One Plus 6T», з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору з пошкодженим екраном та корпусом; мобільний телефон марки та моделі «Xiaomi Redmi A5», з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , в корпусі чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_7