Вирок від 27.11.2025 по справі 309/2375/19

Справа № 309/2375/19

Провадження № 1-кп/309/299/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження №12018070050000570, внесене до ЄРДР від 05.05.2018 року та 21.09.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.3 ст.286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 21.09.2023 біля 14 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , разом з пасажирами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рухаючись зі сторони с.Забрідь, у напрямку с. Золотарево, Хустського району Закарпатської області, по вулиці Центральній в селі Драгово, Хустського району Закарпатської області, неподалік будинку №129, діючи всупереч вимогам:

п.п.1.3.; 1.5.;2.1. а); 2.3. б); 2.9. а); 12.1. та 12.4. Правил дорожнього руху України, з посиланням на термін «безпечна швидкість», будучи самовпевненим та самонадіяним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою своїх пасажирів, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю, яка перевищує максимально допустиму швидкість в межах населеного пункту 50 км/год., а саме: зі швидкістю біля 106,3…115,1 км/год., не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху, що привело до втрати керування автомобілем, з'їзду за межі проїзної частини автодороги вліво по ходу його руху, з послідуючим перекиданням та наїздом на бетонний стовчик паркану будинку №130, з наступним відкиданням транспортного засобу знову на проїзну частину дороги.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_10 вказаного автомобіля марки «ВАЗ 21093» отримав тілесні ушкодження у вигляді розриву лівої легені, гемо-пневмотораксу, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, згідно пункту 2.1.2. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995.

Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими були виступаючі частини салону автомобіля, що діяли за механізмом удару та ковзання під час ДТП, є прижиттєвими, характерними для пасажира автомобіля, та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті і вкладаються в час події, що мала місце 21.09.2023.

Пасажир ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ: забою головного мозку середньої ступені важкості з формуванням вогнищ забою в обох лобних частках головного мозку, субдуральна та епідуральна гематоми справа, пневмоцефалія, перелому лобної кістки справа, закритого перелому орбіти справа, закритого перелому правої скроневої кістки, перелому великого та малого крил клиновидної кістки, перелому зуба С2 хребця, Frankel E, які є небезпечними для життя і кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження.

Пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, закритого перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи, закритого перелому 5-6-7 ребер зліва, що потягли за собою розлад здоров'я більше 21 дня і кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.3.; 1.5.;2.1 а); 2.3. б); 2.9. а); 12.1. та 12.4. Правил дорожнього руху України.

Невиконання водієм ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, отриманням ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень та отриманням ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 Кримінального кодексу України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого, заподіяли тяжке тілесне ушкодження та спричинили тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України визнав, розкаявся у вчиненому, не оспорює встановлені обставини під час досудового розслідування. Суду пояснив, що він не має прав керування транспортними засобами. 21.09.2023 року поїхав з друзями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у ліс по гриби. І в лісі, і по дорозі додому вони всі вживали спиртні напої, всі були у нетверезому стані, ОСОБА_4 був за кермом автомобіля. По дорозі він відволік свою увагу від управління транспортним засобом на вул. Центральній у с.Драгово, не впорався із управлінням та з'їхав за межі проїзної частини автодороги вліво по ходу його руху, з послідуючим перекиданням та наїздом на бетонний стовпчик паркану будинку №130 із наступним відкиданням транспортного засобу знову на проїзну частину дороги.

Про те що скоїв - шкодує. Потерпілим він відшкодував шкоду. Життя ОСОБА_10 - не повернути. Просив суворо його не карати.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 у судові засідання не з'являлися, подали суду заяви про те, що не мають претензій ні матеріального, ні морального характеру, просили розглянути кримінальне провадження у їх відсутності.

У відповідності до ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд в порядку ст.349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Докази, покладені судом в обґрунтування вироку отримані у відповідності до процесуальних правил, визначених КПК України.

За таких обставин встановлено достатньо підстав обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України про те, що 21.09.2023 біля 14 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21093» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , разом з пасажирами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рухаючись зі сторони с.Забрідь, у напрямку с. Золотарево, Хустського району Закарпатської області, по вулиці Центральній в селі Драгово, Хустського району Закарпатської області, неподалік будинку №129, діючи всупереч вимогам:

п.п.1.3.; 1.5.;2.1. а); 2.3. б); 2.9. а); 12.1. та 12.4. Правил дорожнього руху України, з посиланням на термін «безпечна швидкість», будучи самовпевненим та самонадіяним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою своїх пасажирів, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю, яка перевищує максимально допустиму швидкість в межах населеного пункту 50 км/год., а саме: зі швидкістю біля 106,3…115,1 км/год., не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху, що привело до втрати керування автомобілем, з'їзду за межі проїзної частини автодороги вліво по ходу його руху, з послідуючим перекиданням та наїздом на бетонний стовпчик паркану будинку № 130, з наступним відкиданням транспортного засобу знову на проїзну частину дороги.

Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.3.; 1.5.;2.1 а); 2.3. б); 2.9. а); 12.1. та 12.4. Правил дорожнього руху України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст. 286-1 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого, заподіяли тяжке тілесне ушкодження, та спричинили тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно обвинувального акту складеного відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2018 року за №12018070050000570, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 05.05.2018 року, близько 04:30 год., водій ОСОБА_4 не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, керуючи належним йому технічно не справним автомобілем марки "ВАЗ 2106" державний номерний знак НОМЕР_2 , разом з трьома пасажирами, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які сиділи на задньому пасажирському сидінні, та з ОСОБА_15 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, рухаючись по авто дорозі с.Золотарево в напрямку с. Данилово, Хустського району, та об'їжджаючи ями, маючи при цьому об'єктивну можливість бачити в дзеркало заднього виду автобус марки «Mercedes Benz 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 Чеської реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_16 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, а саме перед початком зміни напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу у русі автобусу, який в той час виконував обгін його автомобіля, а різко звернув ліворуч, таким чином скерував свій автомобіль на смугу зустрічного руху, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив зіткнення із автобусом марки «Mercedes Benz 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 Чеської реєстрації, під керуванням ОСОБА_16 , який згідно судово- автотехнічної експертизи №14/02 від 02.02.2019 року, з моменту виникнення йому небезпеки для руху, вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення, шляхом застосування гальмування.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "ВАЗ 2106", державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_14 , згідно висновку судово-медичної експертизи №15 від 25.01.2019 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: важкої відкритої ЧМТ із забоєм головного мозку, переломом лівої скулової кістки без зміщення, уламковим переломом лівої очниці із зміщенням уламків в порожнину черепа, уламковий перелом лівої скроневої кістки з переходом на пірамідку та основу черепа, переломом передньої стінки гайморової пазухи з вторинним гемісинуситом. Гостра посттравматична правобічна кондуктивна та лівобічна змішана приглухливість. Контузія ОС, нябряк ретробульбарної клітковини.

Вищевказані тілесні ушкодження виникли в наслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і вкладаються у час пригоди, що мала місце 05.05.2018 року, та згідно п.2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги:

п.2.1»а» ПДР України зміст якого полягає, що «водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

п.1.5 ПДР, зміст якого полягає у тому, що «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.9.1 ПДР, зміст якого полягає у тому, що «попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; звукові сигнали; перемикання світла фар; увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу»;

п.9.2 ПДР, зміст якого полягає у тому, що «водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою, перед перестроюванням, поворотом або розворотом»;

п.9.4 ПДР, зміст якого полягає у тому, що «подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру....»;

п.10.1 ПДР, зміст якого полягає у тому, що «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.14.3 ПДР, зміст якого полягає у тому, що «водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями».

Невиконання водієм ОСОБА_4 вказаних вимог правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, а саме: отриманням пасажиром ОСОБА_14 , тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, а саме, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Таке обвинувачення підтримано прокурором в ході судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України не визнав та дав показання, що 05.05.2018 року, близько 04:30 год., він, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, керуючи належним йому автомобілем марки "ВАЗ 2106" державний номерний знак НОМЕР_2 , разом з трьома пасажирами: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які сиділи на задньому пасажирському сидінні та з ОСОБА_15 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, рухався по автодорозі с.Золотарево в напрямку с. Данилово, Хустського району.

Під час руху він бачив, що ззаду нього їде автобус. Потім стався сильний удар і його автомобіль відкинуло за межі дороги. Таким чином , трапилась дорожньо-транспортна пригода за його участі та за участі транспортного засобу «Mercedes Benz 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 Чеської реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_16 .

Коли він вийшов з автомобіля після ДТП, побачив що водій автобуса «Mercedes Benz 632.1 Tourismo» збирає уламки та розчищає дорожнє полотно від уламків. На його прохання допомогти витягнути пасажирів з його авто ОСОБА_16 не відреагував, сів за кермо автобуса і покинув місце ДТП.

До моменту зіткнення з автобусом він не вчиняв маневрів зміни руху та напрямку свого автомобіля та не виїжджав на зустрічну смугу руху, не бачив щоб водій автобуса здійснював обгін та включав світловий покажчик повороту. Також вказав, що наданому відрізку дороги відсутня розподільча смуга і чітко визначити зустрічну смугу об'єктивно неможливо. Після удару автобуса його автомобіль відкинуло в праву сторону по напрямку його руху в кювет, однак визначити в яку частину його автомобіля прийшовся удар він не може.

В зв'язку з наведеним категорично заперечив свою вину, вважає, що у його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки Правил дорожнього руху України він не порушував, тому просив його виправдати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просила виправдати обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та зазначила, що докази сторони обвинувачення є неналежними та недопустимими, отримані з грубим порушенням вимог КПК України, а також відсутні докази які б об'єктивно поза розумним сумнівом доводили б вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України. Подала клопотання про визнання недопустимими доказів, які були досліджені судом по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ч.2 ст.286 КК України:

-схеми ДТП, датованої 05.04.2018 року, складеної без обох учасників ДТП, у якій наявні виправлення, які ніким не завірені і невідомо ким виправлені, що стосується виправлення суцільної лінії смуги на переривисту, шляхом внесення таких змін за допомогою білила, відсутні відомості про другого учасника ДТП та транспортного засобу, керованого ним, відсутнє зазначення місця зіткнення транспортних засобів, відсутня слідова інформація другого учасника ДТП - сліди гальмування ,відсутні розміри пошкоджень дорожнього полотна, їх вид, глибина, їх розташування;

- протоколу огляду місця події від 05.05.2018 року з додатками, фототаблицею, складений у відсутності учасників ДТП, відсутні відомості про автомобілі, марки, моделі, номерні знаки, відсутні відомості про водіїв, прізвища понятих зазначено ручками різних кольорів, вказано участь спеціаліста ОСОБА_17 , однак підпису на першій та останній сторінці його немає;

-висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №3071 складеного 21.12.2018 року судовими експертами ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , як такий, що виконаний на підставі очевидно недопустимого доказу, а саме копії схеми ДТП від 05.04.2018 року та за відсутністю підпису особи, що його склала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка перебувала в момент ДТП в автомобілі обвинуваченого ОСОБА_4 , зазначила, що вона сіла на переднє місце автомобіля, на задніх сидіннях були ще двоє людей жінка і чоловік. Вони їхали в напрямку м. Хуста, між селами Золотарево і Данилово вона почула гучний удар ззаду, відкрила очі і побачила, що вони опинились у кюветі. Водій ОСОБА_4 вибив пасажирську дверку з її боку і вони вийшли, витягнули інших пасажирів.

ОСОБА_15 не підтвердила факт здійснення обвинуваченим ОСОБА_4 зміни напрямку руху автомобіля та виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху і не підтвердила той факт, що автобус здійснював маневр обгону.

Показання свідка ОСОБА_20 не спростовують показання обвинуваченого, ні прямо, ні опосередковано, не підтверджують порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП та, як наслідок, вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органом досудового розслідування.

Від допиту в якості свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_21 та потерпілої ОСОБА_14 сторона обвинувачення відмовилась, про що прокурором зроблено відповідну заяву в судовому засіданні 16.09.2025 року.

Окрім показань свідка ОСОБА_20 , на обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні письмові докази, які ретельно досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні під час судового слідства, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12018070050000570 від 05.05.2018 року за ч. 2 ст. 286 КК України, згідно якого викладено обставини того, що 05.05.2018 року приблизно 04:30 годин ОСОБА_16 керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц» чеської реєстрації та рухаючись по автодорозі с. Золотарево в напрямку с. Данилово Хустського району, допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , у якого в салоні автомобіля знаходилася пасажир ОСОБА_14 . В результаті ДТП пасажир ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження і була доставлена до Хустської РЛ (а.с. 105, том 3);

- рапорт інспектора чергового Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 від 05.05.2018 року, згідно якого викладено обставини того, що лікар Хустськрї РЛ повідомив про те, що відбулось ДТП на автодорозі с. Золотарево в напрямку с. Данилово Хустського району. Виїздом на місце події встановлено, що 05.05.2018р. біля 06:00 год. на автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 зеленого кольору під керуванням гр. ОСОБА_21 разом з пасажирами ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 рухаючись в напрямку с Данилово де між селами с. Золотарево та с. Данилово відчули удар ззаді після чого не впоравшись із керуванням автомобіль з'їхав у кювет…Автомобіль який вдарив їх ззаді з місця події зник. З місця вилучено дві пластикові частини білого кольору та осип скла (а.с. 106, том 3);

- схему ДТП від 05.04.2018 р., складену слідчим Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 , на відрізку ділянки автодороги с. Золотарево в напрямку с. Данилово, на якій зображено, зокрема, автомобіль марки ВАЗ б/н, яка також не була підписана учасниками справи (а.с. 107, том 3);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.05.2018 року у с. Данилово, складений слідчим СВ Хустського ВП ОСОБА_24 . Згідно якого зазначено, що огляд почато о 07:00 год. та закінчено о 08:25 год. на дорозі в напрямку від с. Золотарево до с. Данилово, на відстані 310 метрів до буд. 155а по вул. Центральна у с. Данилово, за участю понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , у присутності спеціаліста ОСОБА_17 та слідчого ОСОБА_27 . Огляд проводився при денному освітленні, без опадів. Стан покриття сухе, чисте. Дорожнє покриття для одного напрямків шириною 7,2 м. Ширина смуг для руху: 3,7 м в напрямку огляду та 3,6 м назустріч напрямку огляду, ширина узбіччя 0,7 м. Автомобіль ВАЗ на відстані 6,3м від осі правого переднього та правого заднього краю проїжджої частини дороги та 310 м до буд. №155А. Сліди шин 30 метрів правий слід, лівий слід 9,3 м та ще один лівий слід 12,1 м. Наявний осип скла довжиною 22,5 м, шириною 4 м. на відстані 313 м. до будинку № 155 А, подряпина на асфальті на відстані 3,6 м від правого краю дороги та 31 м до автомобіля ВАЗ. Пляма червоно-бурого кольору на проїздній частині на відстані 0,1 від краю дороги та 309 м до буд. №155А. З місця пригоди вилучено з деформованої частини автомобіля ВАЗ вилучено один уламок білого кольору та ще один уламок білого кольору вилучений з проїзної частини в напрямку с.Данилово та автомобіль марки ВАЗ, осколки скла. До протоколу долучено схему та фототаблицю (а.с. 108-114, том 3);

- ілюстративну фото таблицю до протоколу проведення огляду місця події, де зафіксовано ділянку дороги та автомобіль марки ВАЗ із пошкодженнями (а.с. 115-117, том3);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений лікарем (фельдшером) Хустської РЛ від 05.05.2018 р., згідно якого проведено огляд особи, що керує транспортним засобом ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та не виявлено стану сп'яніння (а.с. 118, том 3);

- протокол № 449 медичного огляду для встановлення фактів вживання алкоголю та стану оп'яніння від 05.05.2018 р., складеного відносно ОСОБА_13 , у статусі учасника ДТП (пасажира), згідно якого виявлено легкий ступінь алкогольного сп'яніння (а.с. 120, том 3);

- протокол № 448 медичного огляду для встановлення фактів вживання алкоголю та стану оп'яніння від 05.05.2018 р., складеного відносно ОСОБА_4 у статусі учасника ДТП (пасажира), згідно якого не виявлено стану сп'яніння (а.с. 119, том 3);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений лікарем (фельдшером) Хустської РЛ від 05.05.2018 р., згідно якого проведено огляд особи, що керує транспортним засобом ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та не виявлено стану сп'яніння (а.с. 121, том 3);

- протокол огляду місця події від 05.05.2018 року автобусної стоянки пп ОСОБА_28 в м. Хуст, по вул. Львівській 190, складений слідчим СВ Хустського ВП ОСОБА_29 . Згідно якого зазначено, що огляд почато о 17 год. та закінчено о 17 год. 50 хв. за участю понятих ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , за участю ОСОБА_16 ОСОБА_32 . На стоянці виявлено «MERSEDES-BENZ Tourismo» Чеської республіки 6AV2173. Під час огляду встановлено наступні пошкодження транспортного засобу: відсутнє скло на лівій фарі, пошкоджений передній бампер, з лівого боку, відсутня емблема транспортного засобу, з лівого боку знаходиться вм'ятина та пошкоджено передню частину т.з., на ній знаходиться нашарування зеленого кольору (а.с. 122-124, том3);

- постанову про визнання речовими доказами від 08.05.2018 року, складену слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 , згідно якого визнано речовим доказом автомобіль марки «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 та «Mercedes-Benz, 632.01» чеської реєстрації 6AV2173 (а.с. 125, том 3);

- розписку від 08.05.2018 р. про прийняття та збереження вилученого майна чи майна яке описано, чи речового доказу, складений ОСОБА_29 про передачу ОСОБА_33 транспортного засобу «Mercedes-Benz Tourismo» чеської реєстрації 6AV21-73 (а.с. 126, том 3);

- розписку від 11.02.2019 р. про прийняття та збереження вилученого майна чи майна яке описано, чи речового доказу, складений ОСОБА_4 про одержання ним автомобіля «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 на відповідальне зберігання (а.с. 127, том 3);

- розписку від 11.02.2018 р., складену ОСОБА_14 про відсутність претензій до водія ОСОБА_4 (а.с. 128, том 3);

- висновок судово-медичного експерта № 15 від 08.05.2018 р. у КП № 12018070050000570, внесеному до ЄРДР від 05.05.2018 р., щодо судово-медичної експертизи ОСОБА_14 , згідно якої встановлено, що ОСОБА_14 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, не виключена можливість знаходячись пасажиром заднього сидіння під час ДТП і вкладаються в час події, що мала місце 05.05.2018 р. (а.с. 129-132, том 3);

- висновок № 40/05 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля по матеріалам досудового розслідування № 12018070050000570, складений 11.05.2018 року судовим експертом ОСОБА_34 та додатки до нього, згідно якого зазначено, що на момент проведення огляду транспортного засобу «MERSEDES-BENZ 632.1Tourismo» д.н.з. НОМЕР_4 реєстрації, його гальмівна система, система рульового керування, світлові прилади (система освітлення) були працездатними, відповідали вимогам їх експлуатації, передбаченими ПДРУ. З додатками (а.с. 147-153, том 3);

- висновок № 41/05 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля по матеріалам досудового розслідування № 12018070050000570, складений 14.05.2018 року судовим експертом ОСОБА_34 та додатки до нього, згідно якого зазначено, що на момент проведення огляду транспортного засобу «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 , його гальмівна система не відповідає вимогам ПДРУ та завода-виробника, була в стані часткової відмови, тому що загальмовуються лише передні колеса внаслідок внесення змін в конструкцію, а саме від'єднання металевого трубопровіду задніх гальм від головного гальмівного циліндру, які виникли до ДТП. Система рульового керування, світлові прилади (система освітлення) даного автомобіля були працездатними, відповідали вимогам їх експлуатації, передбаченими ПДРУ. З додатками (а.с. 155-161, том 3);

- висновок експертів № 3071 судової транспортно-трасологічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12018070050000570, складений 21.12.2018 року судовими експертами ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та додатки до нього: копію схему ОМП від 05.05.2018 р., масштабну схему ОМП, згідно якого описано механічні пошкодження транспортних засобів «Merrsedes-Benz 632.01» р.н. НОМЕР_3 (CZ) та «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 та зазначено момент первинного контакту під час ДТП, а саме мало місце попутне, блокуючи позацентрове зіткнення, з контактуванням в первинний момент ДТП частин і деталей лівої передньої частини автобуса марки «Merrsedes-Benz 632.01» р.н. НОМЕР_3 (CZ) з частинами і деталями задньої правої частини автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_2 . Місце зіткнення автобуса марки «Merrsedes-Benz 632.01» р.н. НОМЕР_3 (CZ) та автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_2 розташоване в межах центральної ділянки проїзної частини вул. Центральна с. Данилово, в районі осьової лінії дороги, на ділянці, що безпосередньо передує «слідам гальмування», «вибоїні-подряпині покриття дороги» та «осипу скла», при напрямку руху до с. Данилово. Встановити трасо логічними методами особливості метричного та кутового положення транспортних засобів в момент ДТП відносно як повздовжніх, так і поперечних елементів проїзної частини дороги не видалось можливим у зв'язку з відсутністю фіксації на місці події слідових даних (слідів коліс транспортних засобів), які б свідчили про напрямки зближення та траєкторії руху автобуса і автомобіля до моменту контактування під час зіткнення. Разом з додатками: копія схеми до протоколу ОМП від 05.05.2018 р., масштабна схема (а.с. 139-148, том 3);

- клопотання про проведення експертизи від 14.05.2018 року, складене слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 , згідно якого доручено проведення експертизи на встановлення пошкоджень автомобілів після ДТП, положення автомобілів під час первинного контактування, місця зіткнення транспортних засобів (а.с. 162-163, том 3);

- клопотання про проведення експертизи від 29.01.2019 року, складене слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 , згідно якого доручено проведення експертизи на встановлення порядку дій водіїв, у відповідності до вимог ПДРУ у даній дорожній ситуації та наявності технічної можливості водіїв уникнути настання ДТП, діючи відповідно до вимог ПДРУ, із зазначенням вихідних даних (а.с. 164-167, том 3);

- висновок №14/02 судової автотехнічної експертизи по матеріалами досудового розслідування № 12018070050000570, складений 05.02.2019 року судовим експертом ОСОБА_34 , згідно якого зазначено, зокрема, вихідні дані, а також зроблено висновок, що якщо дорожня ситуація розвивалась таким чином, як це вбачається з вихідних даних, то при заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, необхідною умовою даної ДТП є факт невідповідності дій водія автомобіля «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 , який почав виконувати маневр виїзду на ліву смугу руху, маючи при цьому об'єктивну можливість бачити в дзеркало заднього виду автобус «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 , який виконував обгін його автомобіля, технічним вимогам 1.5;9.1;9.2;9.4;10.1;14.3; ПДРУ. За таких умов, вибраний водієм автомобіля «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 момент виконання маневру, з технічної точки зору, не міг бути безпечним (тобто таким, який би не створював небезпеки для руху водію автобуса «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo») і, відповідно, не міг бути безпечно завершеним (а.с. 169-172, том 3);

- повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 11.02.2019 року, складене слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні № 12018070050000570, внесеному до ЄРДР від 05.05.2018 р., за яким підозра відповідає сформульованому обвинуваченню, викладеному в обвинувальному акті (а.с. 196-198, том3);

- клопотання про проведення додаткової експертизи від 07.03.2019 року, складене слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 , щодо встановлення швидкості руху автомобілів, момент виникнення небезпеки у дорожній обстановці, дотримання водіями правд ПДРУ та зазначено вихідні дані (а.с. 199-204, том 3);

- довідку про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи на суму 1144 грн., складену т.в.о. директора Закарпатського НДЕКЦ ОСОБА_35 та ОСОБА_36 (а.с. 105, том 3);

- висновок експерта № 10/112 від 05.04.2019 року ОСОБА_37 , згідно якого зазначено, що встановити швидкість автомобіля марки «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_2 у момент зіткнення експертним шляхом не надається можливим, в матеріалах справи відсутня слідові інформація, яка б дозволила експертним шляхом встановити швидкість автомобіля «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 безпосередньо перед зіткненням, визначити момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки в матеріалах справи відсутня інформація про сліди гальмування коліс «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 на проїзній частині. З технічної точки зору, вирішити питання про спроможність чи неспроможність показів водія автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_4 даних 27.03.2019 рокут, не видається можливим через відсутність необхідних даних (а.с. 207-214, том 3);

- клопотання про проведення повторної експертизи від 23.04.2019 року, складене слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 , згідно якого слідчий просить залучити у КП експерта ОСОБА_34 , якому доручити проведення повторної судово-автотехнічної експертизи (а.с. 215-219, том 3);

- висновок № 36/06 судової автотехнічної експертизи по матеріалами досудового розслідування № 12018070050000570, складений 03.05.2019 року судовим експертом ОСОБА_34 , згідно якого зазначено, зокрема, що встановити швидкість автомобіля ВАЗ-2106 до моменту зіткнення по довжині слідів юзу неможливо, визначити швидкість автобуса «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 методом визначення швидкості руху транспортного засобу по довжині слідів юзу неможливо за відсутністю зафіксованих слідів гальмування цього транспортного засобу, встановити чи своєчасно водій автобуса застосував гальмування неможливо, за відсутністю вихідних даних. Зіткнення в попутному напрямку при необмеженій видимості зустрічається дуже рідко і є наслідком надзвичайної неуважності та необережності водія, що рухається позаду. Якщо зіткнення є результатом раптового гальмування попереднього транспортного засобу, то водій заднього транспортного засобу або запізнився з гальмуванням, або не вибрав дистанцію. Враховуючи те, що водій автомобіля ВАЗ не гальмував, величина безпечної дистанції в даному випадку не має технічного сенсу. Зроблено висновки про те, що покази, заявлені при додатковому допиті 07.03.2019 року підозрюваного ОСОБА_4 , а саме щодо механізму зіткнення автомобілів, не відповідають зафіксованим об'єктивним даним, а тому є технічно неспроможними (а.с. 228-231, том 3);

- клопотання про проведення повторної експертизи від 03.06.2019 року, складене слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 , згідно якого слідчий просить залучити у КП експерта ОСОБА_34 , якому доручити проведення повторної судово-автотехнічної експертизи (а.с. 232-236, том 3);

- висновок № 10/255 судової автотехнічної експертизи по матеріалами досудового розслідування № 12018070050000570, складений 29.07.2019 року судовим експертом ОСОБА_38 , згідно якого зазначено, зокрема, що так як величина відстані, коли для водія ОСОБА_16 настає момент небезпеки, входить у діапазон величини віддалі, необхідної для зниження швидкості автобуса «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 до швидкості автомобіля «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 та неможливості дати категоричну відповідь стосовно дій водія ОСОБА_4 щодо відповідності вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, відповісти на питання що з технічної точки зору стало причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не надається можливим (а.с. 239-247, том 3);

- заяву ОСОБА_14 від 10.05.2018 р., справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_39 , зареєстровану в реєстрі за № 3674, згідно якої ОСОБА_14 не має та в майбутньому не буде мати жодних моральних та матеріальних претензій до гр. ОСОБА_16 щодо автопригоди, яка мала місце 05.05.2018 року близько о 05 год. 30 хв. на дорозі між с. Золотарьово та с. Данилово, Хустського району Закарпатської області, внаслідок якої ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження. Вказана заява відповідає волі заявника, прийнята і підписана власноручно ОСОБА_14 (а.с. 248, том 3);

- довідку від 13.02.2019 р. № 165, видану виконкомом Драгівської сільської ради в тім, що ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_3 не проживає (а.с. 249, том 3);

- довідку від 24.04.2019 р. № 538, видану виконкомом Драгівської сільської ради в тім, що ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_3 не проживає (а.с. 250, том 3);

- довідку №31/7/4-41 від 07.02.2019 року ТСЦ 2144 РСЦ в Закарпатській області ОСОБА_40 про те, що згідно автоматизованих систем «НАІС та КОМПАН» гр. ОСОБА_4 посвідчення водія не отримував (а.с. 251, том 3);

- посвідчення водія серії НОМЕР_5 , видане 11.06.2010 на ім'я ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 1, том 4);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_41 (а.с. 1, том 4);

- картка водія № 232, видана ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 2, том 4);

- посвідчення водія серії НОМЕР_6 , видане 28.12.2017 року на ім'я ОСОБА_16 (а.с. 2, том 4);

- реєстраційний документ Чеської Республіки на транспортний засіб «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 2, том 4);

- свідоцтво про народження ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , серії НОМЕР_7 від 14.09.2017 року (а.с. 3, том 4);

- вимога Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області від 01.02.2019 р. щодо ОСОБА_4 та довідка № 2-01022019/21041 про відсутність судомсті ОСОБА_4 (а.с. 4, том 4);

- характеристика на ОСОБА_4 , складена 12.02.2019 р. № 38 головою Забрідського сільського голови, згідно якої ОСОБА_4 є мешканцем с. Забрідь, навчався у ЗОШ І-ІІІ ст. с. Забрідь, за характером активний, любить працювати, допомагає батькам, з друзями контактує. Скарг від жителів не зареєстровано (а.с. 5, том 4);

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_8 , видане 26.09.2016 р. на ім'я ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6, том 4);

- акт обстеження матеріально-побутових умов від 16.05.2025 року, депутатом Драгівської сільської ради ОСОБА_45 , затверджений головою виконкому Драгівської сільської ради ОСОБА_13 , щодо проведення обстеження дворогосподарства ОСОБА_46 за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 7, том 4);

- довідку №1374 від 26.10.2023 р., видана виконкомом Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тім, що його сім'ю складають дружина - ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дочка - ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , син - ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 8, том 4);

- свідоцтво про народження ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , серії НОМЕР_9 від 20.05.2020 р. (а.с. 9, том 4);

- акт обстеження матеріально-побутових умов, складений депутатом Драгівської сільської ради ОСОБА_51 , затверджений Драгівським сільським головою від 07.04.2025 року, згідно якого встановлено, що за адресою АДРЕСА_5 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 не проживає (а.с.101, том 3);

- акт обстеження матеріально-побутових умов, складений депутатом Драгівської сільської ради ОСОБА_51 , затверджений Драгівським сільським головою від 07.04.2025 року, згідно якого встановлено, що за адресою АДРЕСА_6 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не проживає (а.с.102, том 3);

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи №864 від 08.04.2025 р., складена сільським головою ОСОБА_52 про те, що ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 (а.с.103, том 3);

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи №863 від 08.04.2025 р., складена сільським головою ОСОБА_52 про те, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 (а.с.104, том 3);

- лист-довідка ЛНДІСЕ № 3071 від 21.12.2018 р. про направлення висновку експертів № 3071 від 21.12.2018 року та вартості експертизи в розмірі 6864,00 грн. (а.с. 138, том 3);

- лист судового експерта ОСОБА_34 від 14.05.2018 року про направлення висновку експерта №41/05 від 11.05.2018 р. та вартість експертизи в розмірі 1220,00 грн. (а.с. 154, том 3);

- лист судового експерта ОСОБА_34 від 05.02.2019 року про направлення висновку експерта №14/02 від 05.02.2019 р. та вартість експертизи в розмірі 1200 грн. (а.с. 167, том 3);

- лист Закарпатського НДЕКЦ МВС України №19/107-1988 від 08.04.2019 р. про направлення висновку експерта № 10/112 від 05.04.2019 р. та довідки про витрати (а.с. 205, том 3);

- довідка про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР 05.05.2018 р. № 12018070050000570 в розмірі 1144,00 грн. (а.с. 206, том 3);

- лист судового експерта ОСОБА_34 від 03.05.2019 року про направлення висновку експерта №36/05 від 03.05.2019 р. та вартість експертизи в розмірі 1120 грн. (а.с. 227, том 3);

- лист Закарпатського НДЕКЦ МВС України №19/107-5474 від 29.07.2019 р. про направлення висновку експерта № 10/255 від 29.07.2019 р. та довідки про витрати (а.с. 237, том 3);

- довідка про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи по матеріалам досудового розслідування № 12018070050000570 в розмірі 1570,10 грн., складену т.в.о. директора Закарпатського НДЕКЦ ОСОБА_53 та ОСОБА_36 (а.с. 238, том 3);

- висновок службового розслідування від 21.11.2025 року, складений заступником начальника СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_54 , слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_55 , інспектором відділу підтримки УГІ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_56 , старшим оперуповноважений ВМЗК Закарпатського управління ДВБ НПУ ОСОБА_57 , затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_58 , згідно якого не встановлено фактів, які б підтверджували відомості, викладені в повідомленні ОСОБА_4 про вчинення відносно нього тиску (а.с. 81-85, том 4).

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, стороною обвинувачення не надано.

Отже, на підставі досліджених доказів, показань обвинуваченого, свідка, судом встановлено, що мало місце діяння - дорожньо-транспортна пригода, яка трапилась 05.05.2018 року, близько 04:30 год. по автодорозі с.Золотарево в напрямку с. Данилово, Хустського району за участю водія ОСОБА_4 , який керував автомобілем марки «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_2 , разом з трьома пасажирами, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які сиділи на задньому пасажирському сидінні, та з ОСОБА_15 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні та автомобілем марки «Mercedes Benz 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 Чеської реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_16 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_14 , згідно висновку судово-медичної експертизи №15 від 25.01.2019 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: важкої відкритої ЧМТ із забоєм головного мозку, переломом лівої скулової кістки без зміщення, уламковим переломом лівої очниці із зміщенням уламків в порожнину черепа, уламковий перелом лівої скроневої кістки з переходом на пірамідку та основу черепа, переломом передньої стінки гайморової пазухи з вторинним гемісинуситом. Гостра посттравматична правобічна кондуктивна та лівобічна змішана приглухливість. Контузія ОС, нябряк ретробульбарної клітковини.

Вказана подія містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли важке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання наявності складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_4 та наявності вини ОСОБА_4 у вчиненні цього кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

16.10.2025 ухвалою Хустського районного суду констатовано факт повідомлення обвинуваченим ОСОБА_4 обставин щодо нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції, які ще й здійснювали психологічний тиск щодо дачі викривальних показів відносно його винуватості у ДТП та постановлено рішення щодо організації їх перевірки та всебічного з'ясування вказаних обставин. У зв'язку з чим, 24.10.2025 Хустською окружною прокуратурою скеровано лист разом з ухвалою суду на адресу Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ для організації проведення службового розслідування. За наслідками вказаного розслідування складено висновок від 21.11.2025 про не підтвердження викладених обставин.

Аналізуючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12018070050000570 від 05.05.2018 року за ч. 2 ст. 286 КК України, суд не вбачає того, що ним підтверджуються обставини вчинення ОСОБА_4 ДТП 05.05.2018 року по автодорозі с. Золотарево в напрямку с. Данилово Хустського району, оскільки згідно нього викладено обставини того, що ОСОБА_16 керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц» чеської реєстрації та рухаючись по автодорозі с. Золотарево в напрямку с. Данилово Хустського району, допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .

Аналізуючи рапорт інспектора чергового Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 від 05.05.2018 року, суд не вбачає того, що ним підтверджуються обставини вчинення ОСОБА_4 ДТП 05.05.2018 року по автодорозі с.Золотарево в напрямку с. Данилово Хустського району, оскільки згідно рапорту зазначено, що при виїзді на місце події встановлено, що автомобілем ВАЗ керував ОСОБА_21 , а ОСОБА_4 був пасажиром вказаного транспортного засобу.

Вказані висновки узгоджуються із іншими доказами в сукупності, які містяться в матеріалах справи, зокрема, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем (фельдшером) Хустської РЛ від 05.05.2018 р., згідно якого проведено огляд особи, що керує транспортним засобом ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , протоколу № 448 медичного огляду для встановлення фактів вживання алкоголю та стану оп'яніння від 05.05.2018 р., складеного відносно ОСОБА_4 у статусі учасника ДТП (пасажира), заяву ОСОБА_14 від 10.05.2018 р., справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_39 , зареєстровану в реєстрі за № 3674, згідно якої ОСОБА_14 не має та в майбутньому не буде мати жодних моральних та матеріальних претензій до гр. ОСОБА_16 щодо автопригоди, яка мала місце 05.05.2018 року близько о 05 год. 30 хв., інших доказах, які містяться в матеріалах справи.

Тобто, вказані докази не підтверджують однозначно обставин вчинення ДТП, яка відбулась 05.05.2018 року внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 .

Суд погоджується з доводами сторони захисту в частині того, що схема ДТП від 05.04.2018 р., складена слідчим ОСОБА_23 , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.05.2018 року, складений слідчим ОСОБА_24 має безліч порушень при їх складанні.

Стосовно протоколу огляду місця події ДТП від 05.05.2018 р., суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст.103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; 3) у журналі судового засідання.

Відповідно до ст.104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Протокол складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп'ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Відповідно до ст.106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Аналізуючи наданий стороною обвинувачення протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.05.2018 року, суд звертає увагу, що він дійсно є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів в рамках справи. Проте, сам по собі протокол про правопорушення, за відсутністю інших належних та допустимих доказів, не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Отже, за відсутності інших доказів, судом не приймається вказаний протокол в якості належного і допустимого доказу вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Крім того, вказаний протокол має ряд недоліків, а саме: складений за відсутності учасників дорожньо-транспортної пригоди, не містить їх підписів, в протоколі вказано про участь в якості спеціаліста ОСОБА_17 , однак підпису даної особи в протоколі огляду не має, протокол містить суперечливі дані щодо ширини дорожнього покриття, зокрема дорожнє покриття одного напрямку шириною 7,2 м, в той же час зазначено, що ширина смуги в напрямку огляду складає 3,7 м, в напрямку руху назустріч огляду - 3,6 м, що разом дорівнює ширині загального дорожнього покриття в розмірі 7,3 м, протокол огляду не містить даних щодо наявності на дорожньому полотні вибоїн та ям, їх характеристик, стан покриття згідно протоколу - сухе, чисте.

З урахуванням вищевказаного, зважаючи, що протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.05.2018 року складений з істотними порушеннями отримання доказів, в тому числі порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема порушення права особи на захист, та не відповідає вимогам чинного законодавства, містить недостовірні відомості, тобто такі, що не відповідають об'єктивній дійсності, є неналежним доказом, тобто таким, що не спроможний встановлювати наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню, є таким, що отриманий у порушення вимог ст.ст. 85, 86, 87 КПК України, а тому його слід визнати недопустимим доказом.

За таких причин, вказаний протокол не може бути прийнятим судом в якості належного і допустимого доказу винуватості ОСОБА_4 у ДТП.

Стосовно схеми місця ДТП від 05.04.2018 року, складену слідчим ОСОБА_23 , суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст.105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.

Додатками до протоколу можуть бути:

1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерних даних та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Згідно з п. 1 розділу IX Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі»(далі- Інструкція) у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Відповідно до абз. 5 п. 3 Розділу І Загальні положення Інструкції, схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об'єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.

Так, схема місця ДТП, яка додана до протоколу огляду місця ДТП має ряд суттєвих недоліків, а саме: 1) не містить даних відносно протоколу огляду місця ДТП, до якого вона додається; 2) не містить підписів учасників ДТП; 3) в схемі ДТП відсутня інформація про водіїв, які були учасниками ДТП і які керували автомобілями, вказано лише марку одного автомобіля ВАЗ - модель, номерний знак - відсутній, інші ідентифікуючі дані автомобіля також відсутні; 4) в схемі ДТП зазначені місце і час ДТП 05 квітня 2018 року, що не збігаються з місцем і часом, вказаним в протоколі огляду місця ДТП від 05 травня 2018 року та даті внесення відомостей до ЄРДР - 05.05.2018 року; 5) не вказано координати місця зіткнення, відносно сталих орієнтирів; 6) відсутня будь-яка слідова інформація про другого учасника ДТП - автобуса «Mercedes Benz 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 Чеської реєстрації під керуванням ОСОБА_16 ; 7) схема ДТП містить суперечливі вихідні дані щодо ширини дороги (дорожнього полотна), ширини дорожніх смуг напрямку руху, зокрема схема ДТП містить однаковий числовий показник, який є взаємовиключним: розмір ширини смуги руху на автодорозі в напрямку с. Данилово складає 3,7 м, що розраховано від умовно визначеного узбіччя, так само відстань від узбіччя до вибоїни, яка означена на схемі ДТП за № 3 на зустрічній смузі руху (в напрямку с. Золотарево) складає 3,7 метрів; 8) схема ДТП містить дорожню розмітку - переривчасту лінію розмітки, яка не відображена у фототаблиці; 9) схема ДТП містить виправлення: суцільна лінія замальована білилом, тобто виправлена на переривчасту лінію, які не були засвідчені підписом відповідальної особи; 10) відсутня належна фіксація усіх об'єктів на місці ДТП (уламків, тощо); 11) схема ДТП не містить відомостей про осіб-понятих, які її підписали; 12) інформація щодо слідів гальмування також відрізняється у протоколі огляду місця події та схемі ДТП , а саме в протоколі огляду місця ДТП (сторінка 4 протоколу ) вказано сліди шин - 30 метрів правий слід , лівий слід 9,3 метри та ще один лівий слід 12,1 метр , на схемі ДТП ще один лівий слід складається з двох показників -2,6 метри та 8,5 метри, що в сумі складає 11,1 метри , а не 12,1 метри як вказано в протоколі огляду.

З урахуванням вищевказаного, зважаючи, що схема місця ДТП складена з істотними порушеннями отримання доказів, в тому числі порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема порушення права особи на захист, та не відповідає вимогам чинного законодавства, містить недостовірні відомості, тобто такі, що не відповідають об'єктивній дійсності, є неналежним доказом, тобто таким, що не спроможний встановлювати наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню, є такою, що отримана у порушення вимог ст.ст. 85, 86, 87 КПК України, а тому її слід визнати недопустимим доказом.

За таких причин, вказана схема ДТП не може бути прийнята судом в якості належного і допустимого доказу винуватості ОСОБА_4 у ДТП.

Відповідно ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння порушення права особи на захист.

Аналізуючи вказані докази, суд прийшов до висновку, що через відсутність в їх змісті відомостей про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, судом в якості доказів наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вказані докази не можуть бути враховані.

Матеріали справи також не підтверджують покладене в обвинувачення ОСОБА_4 здійснення об'їзду ям на дорозі, оскільки відповідні ями та вибоїни не були зафіксовані належним чином, їх наявність, характеристики не були досліджені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом за відсутності права керування транспортними засобами, однак, судом не встановлено, що відсутність у ОСОБА_4 прав керування транспортними засобами є в прямому причинно-наслідковому зв'язку з наступившими наслідками ДТП.

Судом також встановлено, що інший учасник ДТП - ОСОБА_16 , водій автобуса «MERSEDES-BENZ 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 , не має процесуального статусу у даній справі, не був допитаний та його пояснення щодо обставин ДТП не були зафіксовані належним чином жодним процесуальним документом.

Аналізуючи наявні в матеріалах кримінального провадження висновки експертів, суд дійшов наступного висновку.

Похідними доказами від схеми ДТП від 05.04.2018 року, протоколу огляду місця ДТП від 05.05.2018 р., інших вихідних даних, є висновки експертів у кримінальному провадженні.

Частиною 3 статті 101 КПК України встановлено, що висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України, висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

В таких випадках (коли доказ є похідним від іншого недопустимого доказу) судами, зокрема ЄСПЛ, застосовується концепція "плід отруйного дерева" (або "ефекту доміно"), згідно з яким визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі.

Висновок № 41/05 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля по матеріалам досудового розслідування № 12018070050000570, складений 14.05.2018 року судовим експертом ОСОБА_34 та додатки до нього, суд піддає критиці, з огляду на те, що факт часткової несправності гальмівної системи автомобілю ВАЗ не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку із механізмом ДТП, який трапився та, відповідно, із завданими ДТП наслідками.

Висновок експертів № 3071 судової транспортно-трасологічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12018070050000570, складений 21.12.2018 року судовими експертами ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та додатки до нього: копію схему ОМП від 05.05.2018 р., масштабну схему ОМП, суд піддає критиці з огляду на те, що даний висновок не містить обов'язкового реквізиту, а саме власноручного підпису особи, який його складав - судового експерта ОСОБА_18 , оскільки наявний лише штамп (факсиміле). Як і не містять підписів експертів додані до висновку матеріали.

Додана до експертного висновку копія схеми ДТП не містить усіх передбачених законом даних, складена невідомими особами, не є первинним доказом.

Відповідно до п. 4.9. розділу IV «Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

Відповідно до п. 4.15 розділу IV «Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів» вказаної Інструкції, висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Крім того, вказаним висновком не встановлено метричне та кутове положення транспортних засобів в момент ДТП, по відношенню до повздовжних і поперечних елементів проїзної частини, у зв'язку із відсутністю фіксації слідових даних, тобто експертний висновок не містить вичерпної відповіді щодо поставлених експерту питань.

Крім того, згідно даної експертизи експертами в якості вихідних даних досліджено пояснення ОСОБА_16 від 05.05.2018 року та від 07.05.2018 року, однак такі пояснення відсутні в матеріалах кримінальної справи, не були зафіксовані належним чином в передбаченому КПК України порядку, а тому висновки ґрунтуються на недопустимих вихідних даних для проведення експертного висновку, є «плодами отруйного дерева», а відтак вказаний експертний висновок є недопустимим доказом.

Висновок №14/02 судової автотехнічної експертизи по матеріалами досудового розслідування № 12018070050000570, складений 05.02.2019 року судовим експертом ОСОБА_34 , висновок експерта №10/112 від 05.04.2019 року, складений ОСОБА_38 , висновок експерта № 36/05 від 03.05.2019 року, складений ОСОБА_34 , висновок експерта № 10/255 від 29.07.2019 року, складений ОСОБА_38 - ґрунтуються на недопустимих вихідних даних, зокрема матеріалах кримінального провадження, визнаних судом недопустимими доказами - схемі ДТП від 05.04.2018 року, протоколі огляду місця ДТП від 05.05.2018 року та наданих слідчим ОСОБА_23 у клопотаннях про проведення експертизи вихідних даних, зокрема на поясненнях водія ОСОБА_16 , які відсутні в матеріалах справи та не були отримані у передбаченому КПК України порядку, відомостях про момент виникнення небезпеки - нічим не підтвердженої відстані між автомобілями 20-30 м. А тому висновки ґрунтуються на недопустимих доказах та вихідних даних для проведення експертного висновку, які є «плодами отруйного дерева», а відтак вказані експертні висновки є недопустимими доказами у справі.

Крім того, висновок експерта №10/112 від 05.04.2019 року, складений ОСОБА_38 , висновок експерта № 36/05 від 03.05.2019 року, складений ОСОБА_34 , висновок експерта № 10/255 від 29.07.2019 року, складений ОСОБА_38 не містить вичерпної відповіді на поставлені питання, через відсутність належної кількості вихідних даних, що також не підтверджує винуватість ОСОБА_4 у ДТП.

Обставина дорожньо-транспортної ситуації, щодо можливості водія ОСОБА_16 запобігти зіткненню, тобто що саме з технічної точки зору є причиною ДТП, має визначальне значення у даній справі, проте відповісти на вказані запитання експерти не змогли, оскільки відсутні вихідні дані, а саме відомості про час існування перешкоди і відстань, яку подолав водій ОСОБА_16 , і встановити їх експертним шляхом не виявилось можливим.

Так, п. 13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Таким чином, суд змушений критично поставитися до висновків експертів: № 3071 судової транспортно-трасологічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12018070050000570, складений 21.12.2018 року, №14/02 від 05.02.2019 року, складений судовим експертом ОСОБА_34 , №10/112 від 05.04.2019 року, складений ОСОБА_38 , № 36/05 від 03.05.2019 року, складений ОСОБА_34 , № 10/255 від 29.07.2019 року, складений ОСОБА_38 , визнати їх недопустимими доказами з вищевказаних підстав, а тому вказані висновки експертів не можуть бути прийняті судом як докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу кримінального правопорушення, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Під аварійною обстановкою необхідно розуміти ситуацію, за якої інші учасники дорожнього руху були змушені різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

В силу вимог ст. 87 КПК України та доктрини «плодів отруєного дерева», яка сформульована у рішеннях Європейського суду з прав людини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Дослідивши інші докази, суд звертає увагу, що вони дійсно підтверджують настання певних наслідків відповідної події, проте без наявності доказів винних дій і причинно-наслідкового зв'язку між діями і наслідками, суд не може прийняти їх в якості доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, ст.2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ч. 2 цієї ж статті сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.

За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Склад кримінального правопорушення це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення. Кожний склад кримінального правопорушення обов'язково складається з наступних елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає кримінальну відповідальність особи.

Кваліфікація кримінального правопорушення кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом кримінального правопорушення) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Отже, прокурор повинен належними та допустимими доказами довести наявність всіх обставин, які в сукупності утворюють склад того чи іншого кримінального правопорушення, а також факт вчинення суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності).

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

За нормативним визначенням об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, складається з порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, суспільно небезпечних наслідків, причинного зв'язку між порушенням і наслідками. Відсутність хоча б одного з елементів об'єктивної сторони виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності. Тобто обов'язковою передумовою чи взаємозв'язком для кваліфікації дій особи за ст. 286 КК України має бути саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як визначив Європейський суд з прав людини (справа Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04), суд при оцінені доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумними сумнівом» і «таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).

Розумний сумнів це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

За правовою позицією Верховного Суду, яку викладено в постанові від 04 липня 2018 року (справа № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17), вирішуючи питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 і 4 ст. 17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і мас бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у його скоєнні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння; як із тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Обов'язок усебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість існування іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Такі самі висновки зроблено касаційним кримінальним судом у постанові Верховного суду від 25.09.2025 року по справі № 349/849/20 провадження № 51-433км25.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 №1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного» (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77). У справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03) від 20 вересня 2012 року, Європейським судом зверталася увага на фактах неможливості встановити «поза розумним сумнівом» причетність до вчинення злочину, відтак констатовано порушення ст. 14 у поєднанні з ст. 2 Конвенції в її процесуальному аспекті, у зв'язку з не проведенням державними органами розслідування можливих інших мотивів.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …». Відповідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З огляду на положенняч.1ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Тому судовий розгляд здійснювався відповідно до вимог вказаної статті.

У відповідності до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст. 17 КПК України, ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь.

У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

В основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумнів сумнівом.

Об'єктивно з'ясувавши обставини та дослідивши під час судового розгляду докази, надані сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки обвинувачення ґрунтується на припущеннях, матеріали справи містять низку протиріч, у тому числі й щодо обставин ДТП.

Експертним шляхом та внаслідок дослідження всіх доказів у справі судом не було встановлено в діях ОСОБА_4 не відповідностей вимогам ПДР України, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням ДТП, а надані прокурором докази не підтверджують поза розумним сумнівом його винуватості у цій події.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що інші докази, які є належними та допустимими, самі по собі або ж у сукупності з іншими доказами, не є достатніми для прийняття рішення щодо винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Будь-яких інших доказів, окрім тих, що були досліджені в ході судового розгляду, які б могли прямо чи опосередковано свідчити про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення в ході судового розгляду надано не було, а відтак суд вважає, що стороною обвинувачення не було доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині поза розумним сумнівом, тому усі сумніви щодо доведеності його вини тлумачаться судом на користь останнього.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, згідно ст. 23 КПК України, бере до уваги, оскільки вони не спростовані показаннями допитаного свідка та наданими стороною обвинувачення дослідженими в судовому засіданні доказами, які, як самі по собі так і в сукупності з іншими доказами, не доводять вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином, суд, проаналізувавши та оцінивши кожен доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов висновку, що обвинувачення, яке зазначено в обвинувальному акті є недоведеним поза розумним сумнівом, так як воно не обґрунтоване достатніми доказами, які б підтверджували винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За таких обставини, суд дійшов до переконання про відсутність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Згідно з положеннями ч. 7 ст.284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої ст.284 КПК України виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок. Однією із таких обставин, яка передбачена п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, приймаючи рішення про виправдування обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, суд виходить із того, що його винуватість не підтверджена жодними доказами, а тому, згідно Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вони не можуть бути прийняті судом до уваги.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 286-1 КК України, суд враховує вимоги ст. 50 КК України, про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України - тяжкий злочин, факт того, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом не маючи при цьому прав керування транспортними засобами, особу винного: обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно по місцю проживання, раніше не судимий, його ставлення до наслідків вчиненого правопорушення - щире розкаяння, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування спричиненої шкоди.

Згідно висновку органу пробації - досудової доповіді, складеної Хустським районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області 23.04.2024 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Суд враховує, обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знайшов.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити у виді позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки на думку суду виправлення засудженого за такого покарання є можливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Судові витрати на залучення експерта під час досудового слідства у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України складають в розмірі 13 098,01 грн., з яких: 6864,00 грн. за виконання судово трасологічної експертизи (висновок експерта №3071 від 21.12.2018); 1200 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №41/05 від 14.05.2018); 1200 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №14/02 від 05.02.2019); 1144 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №10/112 від 05.04.2019); 1120 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №36/05 від 03.05.2019); 1570,10 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №10/255 від 29.07.2019) слід віднести на рахунок держави, у зв'язку із виправданням ОСОБА_4 .

Інші судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України в розмірі 4302 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження: арешт, накладений на автомобіль марки «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , накладений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2023 р. - слід скасувати.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2,7,22,26, 87, 368 - 371,373,374, 376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати невинуватим ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та виправдати його за недоведеністю наявності в його діянні складу кримінального правопорушення, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) років.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати на залучення експерта під час досудового слідства у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України складають в розмірі 13 098,01 грн., з яких: 6864,00 грн. за виконання судово трасологічної експертизи (висновок експерта №3071 від 21.12.2018); 1200 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №41/05 від 14.05.2018); 1200 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №14/02 від 05.02.2019); 1144 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №10/112 від 05.04.2019); 1120 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №36/05 від 03.05.2019); 1570,10 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №10/255 від 29.07.2019) віднести на рахунок держави.

Інші судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України в розмірі 4302 грн. - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження: арешт, накладений на автомобіль марки «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , накладений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2023 р.

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - повернути власнику (законному володільцю);

- автомобіль марки «Mercedes Benz 632.1 Tourismo» д.н.з. НОМЕР_3 Чеської реєстрації, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_59 - повернути власнику (законному володільцю);

- автомобіль марки «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику (законному володільцю).

На вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Вирок вступає в законну силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Закарпатським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1

Попередній документ

132117775

Наступний документ

132117777

Інформація про рішення:

№ рішення:	132117776
№ справи:	309/2375/19
Дата рішення:	27.11.2025
Дата публікації:	28.11.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Хустський районний суд Закарпатської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (20.11.2025)
Дата надходження:	01.08.2019

Розклад засідань:

Минулі засідання (66)

18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2025 16:25	Хустський районний суд Закарпатської області
24.03.2020 10:00	Хустський районний суд Закарпатської області
13.05.2020 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
14.08.2020 10:00	Хустський районний суд Закарпатської області
29.09.2020 15:30	Хустський районний суд Закарпатської області
19.11.2020 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
11.12.2020 15:30	Хустський районний суд Закарпатської області
08.04.2021 15:00	Хустський районний суд Закарпатської області
31.05.2021 10:30	Хустський районний суд Закарпатської області
17.08.2021 10:30	Хустський районний суд Закарпатської області
23.09.2021 10:00	Хустський районний суд Закарпатської області
03.11.2021 14:00	Хустський районний суд Закарпатської області
18.01.2022 14:00	Хустський районний суд Закарпатської області
10.03.2022 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
26.10.2022 09:00	Хустський районний суд Закарпатської області
02.12.2022 14:00	Хустський районний суд Закарпатської області
16.01.2023 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
23.02.2023 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
11.05.2023 10:00	Хустський районний суд Закарпатської області
06.06.2023 14:50	Хустський районний суд Закарпатської області
02.04.2024 11:20	Хустський районний суд Закарпатської області
18.04.2024 11:10	Хустський районний суд Закарпатської області
01.05.2024 09:00	Хустський районний суд Закарпатської області
10.06.2024 14:20	Хустський районний суд Закарпатської області
24.06.2024 11:20	Хустський районний суд Закарпатської області
25.07.2024 15:00	Хустський районний суд Закарпатської області
02.08.2024 10:20	Хустський районний суд Закарпатської області
08.10.2024 11:15	Хустський районний суд Закарпатської області
10.10.2024 10:00	Хустський районний суд Закарпатської області
09.12.2024 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
18.12.2024 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
20.01.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
04.02.2025 11:15	Хустський районний суд Закарпатської області
24.02.2025 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
27.02.2025 09:00	Хустський районний суд Закарпатської області
11.03.2025 11:00	Хустський районний суд Закарпатської області
01.04.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
08.04.2025 10:00	Хустський районний суд Закарпатської області
24.04.2025 11:00	Хустський районний суд Закарпатської області
08.05.2025 11:00	Закарпатський апеляційний суд
15.05.2025 11:00	Закарпатський апеляційний суд
19.05.2025 10:30	Хустський районний суд Закарпатської області
04.06.2025 11:30	Хустський районний суд Закарпатської області
10.06.2025 14:00	Хустський районний суд Закарпатської області
31.07.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
04.08.2025 10:00	Хустський районний суд Закарпатської області
12.08.2025 14:30	Хустський районний суд Закарпатської області
03.09.2025 11:00	Хустський районний суд Закарпатської області
04.09.2025 11:00	Закарпатський апеляційний суд
10.09.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
16.09.2025 11:00	Хустський районний суд Закарпатської області
22.09.2025 11:00	Закарпатський апеляційний суд
02.10.2025 11:00	Хустський районний суд Закарпатської області
16.10.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
22.10.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
27.10.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
20.11.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області
24.11.2025 13:30	Хустський районний суд Закарпатської області