Справа № 308/17528/25
1-кс/308/6798/25
27 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025071170000661 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ужгорода, працюючого вантажником ТОВ "АВЕ Ужгород", який має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2р. та 8р. (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12025071170000661 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 3.11.2025 під №12025071170000661.
26.11.2025 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Встановлено, що 27.09.2025 близько 18:00 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025 та діє по теперішній час.
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, перебуваючи на вул. Жовтневій, с. Минай, Ужгородського району, поблизу дитячого майданчику, шляхом вільного доступу, незаконно, безоплатно та поза волею власника вилучив належний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A16», ринковою вартістю 5233,00 грн, тобто викрав чуже майно.
У такий спосіб ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий вказує, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами, як: документи: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2025, протокол огляду предмета від 06.11.2025, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2025; показання: потерпілого ОСОБА_7 від 04.11.2025; свідка ОСОБА_8 від 05.11.2025, свідка ОСОБА_9 від 08.11.2025; свідка ОСОБА_10 від 08.11.2025; речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy А16»; експертизи: товарознавча експертиза № СЕ-19/107-25/13482-ТВ від 21.11.2025.
Метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Сторона обвинувачення вказує, що системний аналіз змісту та характеру запобіжних заходів дає стороні обвинувачення достатні підстави вважати, що жоден з більш м'яких не здатен унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, позаяк наявність лише передбачених ст. 194 КПК України обов'язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, не забезпечить реальної можливості запобігти ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час обрання вказаного запобіжного заходу слідчим та прокурором враховано такі обставини: у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років; підозрюваний не належить до неповнолітніх осіб, тяжко хворих, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування вказаного запобіжного заходу; працевлаштований, неодружений та немає осіб на. Стороною обвинувачення встановлено, що діями підозрюваного потерпілому завдано матеріального збитку на суму в розмірі 7633 грн., розмір якої підтверджується висновком експерта.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у такому, та просив задовольнити. Вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та існують ризики, зазначені в клопотанні. Вважає, що вказаний запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши думку прокурора та підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12025071170000661 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
26.11.2025 року повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №12025071170000661 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Згідно змісту ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2025, протокол огляду предмета від 06.11.2025, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 04.11.2025; протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_8 від 05.11.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 08.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 08.11.2025; висновком товарознавчої експертиза № СЕ-19/107-25/13482-ТВ від 21.11.2025 вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Варто зауважити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. При цьому, застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із потерпілими, свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано потерпілого та свідків, показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Водночас варто зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно.
Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, злочин вчинено умисно, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, що раніше судимий, працює вантажником ТОВ "АВЕ Ужгород", має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2р. та 8р. (зі слів), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
На виконання вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, та прокурором було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які вказані у клопотанні.
У зв'язку з наведеним клопотання підлягає задоволенню.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданим ризикам, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає, що до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання в певний час доби, а саме, з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати: прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; не спілкуватися із потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, є достатнім для запобіганню встановленим під час розгляду клопотання ризикам.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Слідчий суддя застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний час доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
- не спілкуватися із потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали та строк дії запобіжного заходу - до 20 січня 2026 року (включно).
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, встановити до 20 січня 2026 року (включно).
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвалу для негайного виконання надіслати в орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а саме до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1