Справа № 308/5352/25
(заочне)
27 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -
Короткий виклад обставин справи
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Загородній Є.О. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 24500,00 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є подругою ОСОБА_4 , який є заслуженим тренером України та працює у Вишгородській МКДЮСШ.
Так, з метою перевезення дітей на змагання 01 липня 2024 року між ФОП ОСОБА_5 (що діє на підставі свідоцтва НОМЕР_1 , ліцензії АВ №550431 Міністерства транспорту та зв?язку України) та ОСОБА_4 укладено договір на транспортне обслуговування. Предметом договору є надання транспортних послуг з перевезення пасажирів по Україні та за кордоном за маршрутом і в термін, вказаних в заявах Замовника. Пунктом 2.2. Договору перебачено, що "Замовник" зобов'язаний провести попередню оплату за транспортне обслуговування, згідно виставлених рахунків. Ціна за ці послугу становить 88 000,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч 00 гривень).
Позивач на прохання ОСОБА_4 здійснила оплату у розмірі 24500 грн., іншу частину коштів сплатив ОСОБА_4 . Оскільки надавачем послуги було надано рахунок на оплату, який належить ОСОБА_2 , саме на цей рахунок і відбулася оплата. Квитанція від 30.07.2024 року підтверджує оплату від ОСОБА_4 на 63500 грн., призначення платежу: «переказ власних коштів. арена автобусу». Квитанція від 19.06.2024 року підтверджує оплату від імені ОСОБА_1 на суму 24500 грн., призначення платежу «арена автобуса».
Звертає увагу, що хоча оплата проведена раніше дати укладення договору, метою оплати є саме послуги за цим договором; оплата здійснена під час узгодження умов договору сторонами.
Послуги по вищевказаному договору ФОП ОСОБА_5 не надавалися.
Крім того, як між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , так і між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , були відсутні будь-які договірні чи позадоговірні зобов?язання.
Варто зауважити, що ФОП ОСОБА_5 мав би надати для оплати власний рахунок, а не уникати сплати податків за допомогою отримання коштів на картку дружини. Даний факт свідчить про недобросовісність сторони договору.
У зв?язку з надходженням Вишгородській МКДЮСШ бюджетних асигнувань аналогічний договір з ФОП ОСОБА_5 для перевезення дітей було укладено і Вишгородською МКДЮСШ. 11 липня 2024 року Вишгородською МКДЮСШ сплачено кошти за договором у розмірі 80000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №123. На підставі даного договору, укладеного з Вишгородською МКДЮСШ, було надано послуги, що підтверджується актом №3 прийому-передачі наданих послуг від 02 липня 2024 року. Послуги за договором на транспортне обслуговування від 01 липня 2024 року, укладеним між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не надавалися.
У зв'язку з оплатою послуг Вишгородською МКДЮСШ ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з проханням про повернення отриманих коштів, оскільки ОСОБА_1 підлягала поверненню сума у розмірі 24500,00 грн. Представником позивача - адвокатом Загороднім Є.О. було направлено ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_5 вимоги про повернення коштів, проте жодної письмової реакції на ці вимоги не надходило. Оскільки вимоги залишено без відповіді, виникла необхідність звернення до суду.
Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д): -інформацію про зарахування 19.06.2024 року на рахунок ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 (картковий рахунок: НОМЕР_4 ) грошових коштів від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_6 , відкритий в АТ «ПУМБ»), у сумі 24500 грн.
20.10.2025 та 27.10.2025 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду надійшли відповіді від 07.10.2025 та 20.10.2025, в якій надано інформацію стосовно рахунків ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та повідомлено що на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (ІВАN НОМЕР_3 ), на яку здійснено переказ коштів: дата платежу 19-06-2024; сума - 24500,00 UAH; інформація про платника - Larysa Tyshkovets.
Позивач у судове засідання 27.11.2025 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому, представник позивача - адвокат Загородній Є.О. 05.11.2025 подав до суду через систему «Електронний суд» заяву, згідно якої повідомляє що доводи по суті справи були наведені ним у позовній заяві, додаткові відомості по суті справи відсутні, позовні вимоги підтримує. Просить розгляд справи №308/5352/25 провести без участі позивача та її представника.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання 27.11.2025 повторно не з'явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення, розгляд справи за її відсутності та відзиву не подавала.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та повістки, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).
За таких обставин, у відповідності до ч.1 ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзиву, тому враховуючи відсутність заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 01 липня 2024 р. укладено договір на транспортне обслуговування між ПП «Неживий О.Є.» в особі ОСОБА_5 , що діє на підставі свідоцтва НОМЕР_7 , ліцензії АВ №550431 Міністерства транспорту та зв'язку України (строк дії ліцензії - необмежений), ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , «Виконавець», з однієї сторони, і ФО « ОСОБА_8 », в особі Земляной Евгений Николаевич, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , «Замовник», з другої сторони, предметом якого є надання транспортних послуг з перевезення пасажирів по Україні та за кордоном за маршрутом і в термін, вказаний в заявах «Замовника».
Відповідно до п.2.2.1. договору «Замовник» зобов'язаний провести попередню оплату за транспортне обслуговування, згідно виставлених рахунків. Ціна за ці послуги становить 88 000,00 грн.
Згідно копії квитанції №661767312487 вбачається, що платником зазначено ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_6 , відкритий в АТ «ПУМБ», 19.06.2024 11:57 перераховано суму коштів 24500,00 грн. на платіжний інструмент 5363 5420 9010 1123, також у вказаній квитанції в коментарі вказано «арена автобуса».
З дубліката чеку ТS212749 від 30.07.2024 ПриватБанк слідує, що платником ОСОБА_4 отримувачу ОСОБА_2 (код отримувача - НОМЕР_2 , рахунок отримувача - НОМЕР_3 ) здійснено платіж на суму 63500 грн., в призначенні платежу вказано «Переказ власних коштів. аренда автобусу».
Згідно доданих до подову скрінів вбачається, що 23.07.2024 через термінал самообслуговування Ужгород, вул. Собранецька, буд. 89 ТЦ Дастор на картку НОМЕР_10 перераховано 20 000,00 грн.; 06.08.2024 ОСОБА_9 на картку НОМЕР_10 здійснено переказ в розмірі 10 000,00 грн., і 15.08.2024 переказ в розмірі 10 000,00 грн.
Також, додано копію договору на транспортне обслуговування між ПП «Неживий О.Є.» в особі ОСОБА_5 , що діє на підставі свідоцтва НОМЕР_7 , ліцензії АВ №550431 Міністерства транспорту та зв'язку України (строк дії ліцензії - необмежений), ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , «Виконавець», з однієї сторони, і Вишгородська МКДЮСШ «Замовник», з другої сторони, предметом якого є надання транспортних послуг з перевезення пасажирів по Україні та за кордоном за маршрутом і в термін, вказаний в заявах «Замовника».
Відповідно до п.2.2.1. договору «Замовник» зобов'язаний провести попередню оплату за транспортне обслуговування, згідно виставлених рахунків. Ціна за ці послуги становить 88 000,00 грн. Вказаний договір підписаний сторонами, однак не містить дати.
Згідно копії Акту №3 прийому-передачі наданих послуг від 2 липня 2024, де «Виконавцем» є ФОП ОСОБА_5 , а «Замовник» - Вишгородський МКДЮСШ, в такому вказана назва роботи (послуги), ціну на суму 80 000,00 грн.
З доданої копії платіжної інструкції №123 від 11 липня 2024 року слідує що Вишгородська МКДЮСШ перерахувало ФОП ОСОБА_5 кошти в розмірі 80 000,00 грн., де в призначенні платежу вказано «Оплата послуг з обслуговування автомобільним транспортом; Дог.01/06 від 01.07.24р; Акт №3 від 11.07.24р.».
До позову також додано скрін з телефону, де відображена переписка щодо оплат.
26.02.2025 адвокатом Загороднім Є.О., який діяв в інтересах ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу-претензію про повернення коштів в розмірі 24500 грн., вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист, копією накладної, та фіскального чека від 26.02.2025.
У відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 07.10.2025 та 20.10.2025, надано інформацію стосовно рахунків ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та з таких вбачається, що на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (ІВАN НОМЕР_3 ), на яку здійснено переказ коштів: дата платежу 19-06-2024; сума - 24500,00 UAH; інформація про платника - Larysa Tyshkovets.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосоване законодавство, позиція суду та оцінка доводів учасників справи
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частинами 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За загальними правилами викладеними у ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина друга статті 631 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Як зазначає у позовній заяві позивач, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було укладено між собою жодних договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Згідно статті 1212 ЦК України зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторонни в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленному порядку скасована, визнана недійсно, змінена, припинена або булла відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього Кодексу).
Позивач заперечує факт укладення будь-яких договорів з відповідачем. Крім того, жодних доказів, на спростування доводів позивача відповідачем до суду надано не було.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження існування між сторонами будь-яких договірних правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів, відповідач є особою, яка набула майно(грошові кошти) без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов'язана повернути потерпілому (позивачу) це майно (кошти).
Матеріали справи не містять доказів повернення перерахованих коштів на загальну суму 24500,00 грн., а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 24 500,00 грн. підставні.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З урахуванням всіх обставин справи, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1211,20 грн., сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 11, 638, 1212, ЦК України , ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 24 500 (двадцять чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Повне заочне рішення суду складено - 27 листопада 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило