308/16137/25
21.11.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла із ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової служби за мобілізацією, курсанта, солдата військової частини НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,-
З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВУ № 162 від 29.10.2025 вбачається, що 28.10.2025 о 06 год. 00 хв. командир підрозділу під час проведення перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_1 , який в подальшому був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом доби (1) 28.10.2025 о 18:25 солдат ОСОБА_1 , був доставлений представниками військової служби правопорядку до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд констатує, що на адресу місця проживання останнього направлялися повістки про виклик до суду, окрім того, інформація про розгляд справи розміщена на сайті Судової влади України на веб-сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/, судова повістка у формі смс повідомлення направлена на його мобільний номер телефону (не доставлено з причин: абонент тимчасово недоступний).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що:
Частиною 1 статті 172-11 КУпАП, передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб,
Відповідно до ч.3 вказаної норми передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 28.10.2025 о 06 год. 00 хв. командир підрозділу під час проведення перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_1 , який в подальшому був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом доби (1) 28.10.2025 о 18:25 солдат ОСОБА_1 , був доставлений представниками військової служби правопорядку до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
Згідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-11 КУпАП, оскільки самовільно залишив військову частину в умовах особливого стану.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні ним правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та наданими ним письмовими поясненнями (в яких він вину визнає); доповідями про самовільне залишення в/ч та повернення до розташування ; службовою характеристикою.
Вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст. 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи та наслідки, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, те, що він щиро розкаявся та доходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_2 , адміністративного стягнення, передбачене санкцією ч.3 ст. 172-11 у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, а саме п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці.
Керуючись ст. 172-11,284,285,289,294 КУпАП, п.5 ч. 2ст.4Закон України «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош