Справа № 302/1483/25 Провадження № 3/302/585/25
27.11.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Пухальського С. В., притягуваного ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кривки П. П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню та одну малолітню дитину,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
11.10.2025 о 17 год 57 хв, ОСОБА_1 , по вул. Головній в с. Синевирська Поляна Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом квадроцикл марки «BRP» OUTLENDER-650 без державного номерного знаку, з явними ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода. Від проходження тесту на стан сп'яніння на місці та в Міжгірській РЛ відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що того дня перебував у Закарпатській області разом із друзями та сім'єю, де вони відпочивали та каталися на квадроциклах. У с. ОСОБА_2 вони зупинилися випити кави, після чого до них під'їхали поліцейські та попросили пред'явити документи. Оскільки у його посвідченні водія відсутня категорія на право керування квадроциклом, на нього було винесено постанову за ч. 2 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
За його словами, під час спілкування поліцейський раптово повідомив, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю, почервоніння очей та нечітку мову. ОСОБА_1 це спростував, зазначивши, що алкоголю в день події не вживав, а востаннє - незначну кількість - більше ніж за добу до того, тому вважав такі зауваження безпідставними. Стверджував, що поводився спокійно, чітко відповідав на запитання, а поліцейський не міг об'єктивно оцінити стан його очей, оскільки він був у затемнених окулярах.
Також зазначив, що поліцейські підійшли до нього під час стоянки транспортних засобів, тому жодного порушення ПДР він не вчиняв. Вимогу пройти огляд на стан сп'яніння вважав незаконною, посилаючись на публікації в соцмережах про нібито наявну судову практику, яка не зобов'язує водія проходити огляд за відсутності явних ознак сп'яніння. З цих міркувань відмовився як від тесту на місці, так і від медичного огляду.
З протоколом про адміністративне правопорушення він ознайомився, що підтвердив підписом, однак зауважень не вносив, оскільки побоювався можливого доставлення до ТЦК.
Окремо просив, у разі визнання його винуватим, не застосовувати позбавлення права керування, мотивуючи це тим, що у нього на утриманні перебуває малолітня дитина, яка має важке захворювання. Пересування дитини у тому числі і на лікування у м. Львів здійснюється тільки у супроводі батьків і в основному транспортним засобом. Тому користування транспортним засобом для нього є вкрай важливим та необхідним для забезпечення можливості нормального пересування важкохворої дитини, забезпечення їй можливості лікування у медичних закладах, інших життєво необхідних потреб. Натомість позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його цієї можливості і поставить у вкрай тяжке становище.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кривка П. П. в судовому засіданні зауважив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції грубо порушені вимоги законодавства, оскільки ними не були дотримані вимоги статті 266 КУпАП. Обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, у матеріалах справи відсутні належні докази вчинення його підзахисним інкримінованого йому правопорушення.
Посилаючись на вказані обставини просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях притягуваного складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, про що додатково зазначено в письмових поясненнях у справі. Разом із тим, у випадку якщо суд дійде висновку про винуватість особи, просив не застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами. Просив врахувати, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, а його дії не спричинили шкоди громадським чи державним інтересам.
Незважаючи на заперечення вини у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його вина підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 488164 від 11.10.2025 року (а.с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який не був проведений через відмову ОСОБА_1 від його проходження (а.с. 3);
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння (а.с. 4);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 11.10.2025 року серії БАД № 911025, за змістом якої до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 126, частиною 6 статті 121 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень. Правопорушення полягає в керуванні ОСОБА_1 11.10.2025 року о 17.57 год в с. Синевирська Поляна Хустського району Закарпатської області, транспортним засобом квадроцикл марки «BRP» OUTLENDER-650 без державного номерного знаку та без відповідної категорії на право керування таким ТЗ , який не був зареєстрований протягом 10 днів у сервісному центрі МВС України (а.с. 5);
- переглянутим судом відеозаписом, з якого убачається, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 останній не заперечував факту керування транспортним засобом - квадроциклом. Працівник поліції вказує на наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що за день до цього вживав невелику кількість наливки. У відповідь працівник поліції зауважив, що відповідний запах не може зберігатися тривалий час, та додатково роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду, зокрема складання протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 9).
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що перебуває з ОСОБА_1 у дружніх відносинах. У жовтні 2025 року вони разом здійснювали дводенну подорож з метою відпочинку. Під час перебування в одному із сіл Закарпатської області зупинилися біля кафе, щоб випити кави та зігрітися. У цей момент до них під'їхали поліцейські, які почали з'ясовувати у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої.
Свідок повідомив, що більшу частину подорожі квадроциклом керував син ОСОБА_1 . Однак останній не повідомив про це поліцейським, оскільки син є неповнолітнім і не має посвідчення водія, хоч і є вправним водієм. ОСОБА_3 також зазначив, що не бачив, щоб ОСОБА_1 вживав алкоголь у день події. За його словами, за день до цього під час обіду той лише символічно випив невелику кількість наливки.
Незважаючи на заперечення вини у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оцінка доказів у їх сукупності переконливо свідчить про протилежне. Саме під час безпосереднього спілкування з працівниками поліції, що зафіксовано на відеозаписі, ОСОБА_1 не заперечував факту керування квадроциклом, визнав уживання алкогольного напою за добу до події, а його поведінка підтверджує, що він розумів суть пред'явленої вимоги та наслідки відмови від проходження огляду.
За цих обставин покази свідка ОСОБА_3 не спростовують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що вимога поліцейського була нібито незаконною, а ознаки сп'яніння «вигаданими», суд розцінює як такі, що суперечать об'єктивним доказам і спрямовані на уникнення відповідальності. Твердження про «страх бути доставленим до ТЦК» не може виправдати свідомої відмови від законної вимоги правоохоронця та не змінює юридичної кваліфікації події.
За таких обставин, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 як водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп?яніння.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов?язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП може проявлятись у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння або у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені статтею 266 КУпАП, пунктом 2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (в подальшому Інструкція), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок встановлення працівниками поліції у водія ознак стану сп'яніння передбачений статтею 266 КУпАП, відповідно до якої:
- Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина 1);
- Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2);
- У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина 3);
- Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (частина 4);
- Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина 5).
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
За вчинення правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП є чіткою та імперативною: за вчинення цього правопорушення передбачено накладення штрафу в поєднанні з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Закон не передбачає можливості застосування більш м'якого виду стягнення або незастосування позбавлення права керування у разі встановлення вини особи.
Посилання ОСОБА_1 та його захисника на стан здоров'я дитини, сімейні обставини, відсутність попередніх притягнень не можуть бути підставою для відступу від прямої норми закону. Хоча суд розуміє складність життєвої ситуації правопорушника, ці дані мають значення виключно для оцінки його особи, але не надають суду повноважень не застосовувати передбачений законом вид стягнення.
З огляду на імперативний характер санкції частини 1 статті 130 КУпАП, прохання не позбавляти права керування транспортними засобами є юридично безпідставним і не може бути задоволене.
Враховуючи встановлені обставини справи, дані про особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є одруженим, має на утриманні одну неповнолітню дитину та малолітню дитину з тяжким захворюванням, а також його позицію щодо вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, і ступінь суспільної небезпеки правопорушення, суд, з метою виховання особи та запобігання вчиненню нових порушень, вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статті.
Керуючись частиною 1 статті 130, статтями 283, пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та на нього накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Банківські реквізити для сплати штрафу: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/21081300, Код ЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081300.
У разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач - ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ - 37993783, Рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Пухальський С. В.