Справа № 301/2783/25
2/301/1483/25
"26" листопада 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Бобик О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Іршава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Позовні вимоги вмотивовані тим, що з ОСОБА_1 перебував з відповідачкою у шлюбі по 24.01.2025 року. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами їх син постійно проживає з ним та перебуває на повному його утриманні. З моменту припинення цивільних відносин з 2025 року відповідачка переїхала в АДРЕСА_1 та з того часу взагалі не цікавиться сином, таким чином фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків відносно сина. З того часу відповідачка не бере участі у вихованні сина, не надає матеріальної допомоги та не виявляє жоної турботи. Мати дитини не приїздить до сина, не цікавиться його здоров'ям, станом, не бере участі у його фіхичному, духовному розвитку, не проявляє жодного інтересу до долі сина, відмовляючись виконувати свої моральні та юридичні обов'язки матері. Відповідачка не надавала та не надає матеріальної допомоги на утримання сина
Посилаючись на викладене просив суд стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини у розмірі частки заробітку (доходу) відповідачки, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді від 24.10.2025 у даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відзиву на позов відповідачка ОСОБА_3 не подавала.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, представник подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду.
Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, враховуючи відсутність відзиву відповідача, беручи до уваги, що позивач заперечень проти ухвалення заочного рішення не подавав, суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 17.05.2022, який рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.01.2025 розірвано (а.с.20-21).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.24).
Син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із позивачем (а.с.23,25,26).
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.
Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2563 грн.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Оскільки на теперішній час неповнолітній син постійно проживає разом з позивачем, суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від матері дитини, яка повинна виконувати свій обов'язок щодо її утримання належним чином.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано відзиву на позов, як і не зазначено жодних обставин, які б свідчили про її матеріальний стан.
З урахуванням вищевказаного, даних, які могли вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачем матеріальну підтримку позивачу судом не встановлено.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, а також враховує стан здоров'я відповідачки, яка є молодою працездатною жінкою, та спроможність відповідачки сплачувати аліменти на утримання дитини.
Суд визначає розмір аліментів у сумі 1/4 від усіх видів доходу відповідачки щомісячно на дитину до досягнення нею повноліття, оскільки такий розмір аліментів може бути гарантовано стягнутий шляхом видачі судового наказу (ч.5 ст. 183 СК України) і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі. Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.
З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 1/4 від усіх видів доходу відповідача відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.
Відтак позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь Держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-184,Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину щомісячно із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 15.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26.11.2025.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик