Справа № 301/3037/25
1-кс/301/245/25
"24" листопада 2025 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іршава в залі Іршавського районного суду Закарпатської області клопотання про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12025071100000396 від 04.11.2025, відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження с. Осій, Іршавського району, Закарпатської області, місце реєстрації та проживання : АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
До Іршавського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання за погодженням з прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12025071100000396 від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 03.11.2025 року до чергової частини ВП №1 надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 ОСОБА_8 , що працівниками СКП спільно з працівниками оперативно-розшукового відділу 27 ПРИКЗ, було отримано інформацію про те, що мешканець Хустського району Закарпатської області організував схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за що отримує від осіб грошові кошти. Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24.02.2022, строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення. У ч. 6 ст. 2 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачені види військової служби, серед яких: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Поряд з цим, згідно ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років. Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Встановлено, що 08 та 21 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , організовував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяв їх вчиненню порадами та вказівками, при цьому надавав консультації з приводу незаконного переправлення через державний кордон України в Угорщину, проїзду до місця, де повинен був відбутись незаконний перетин державного кордону України, та за допомогою мобільного зв'язку по телефону з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_2 надав вказівки та поради з приводу незаконного його переправлення через державний кордон України, при цьому обговорив з останнім необхідність проїзду на кордон на транспортному засобі, які ОСОБА_5 організує, необхідність у подальшому перепливання через річку, мати засоби для тримання на воді з метою перепливання річки, наявності мобільного телефону ізольованого від води, а також за вказані послуги має йому оплатити грошові кошти в сумі 1000 євро, при цьому домовились про здійснення ним незаконного перетину кордону України 22.11.2025 року з міста Іршава Хустського району Закарпатської області.
Продовжуючи свій злочинний умисел, знаючи про вказані обмеження чинного законодавства, ОСОБА_5 22.11.2025 року організував незаконне переправлення особи через державний кордон України, сприяв їх вчиненню порадами та вказівками, при цьому для проїзду до місця перетину з м. Іршава Хустського району в напрямку сіл прикордонного району Берегівського району Закарпатської області, де повинен був відбутись незаконний перетин державного кордону України, умисно, з корисливих мотивів, організував для цього автомобіль марки Даймлер Бенц (Mercedes Benz) 190 держаний номерний знак НОМЕР_1 , яким як водій біля 14:50 години з міста Іршава Хустського району Закарпатської області з вказаною вище метою здійснив перевезення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв під контролем правоохоронних органів, якому під час цього надавав консультації щодо необхідності засобу для утримання на воді, яким чином перепливати річку з подоланням перешкод, проїзду блокпостів та уникнення затримання прикордонною службою України з подальшим незаконного його переправлення через державний кордон України в Угорщину. При цьому, під час транспортування ОСОБА_9 у напрямку місця незаконного перетину державного кордону України між населеними пунктами міста Іршава Хустського району та села Сільце Берегівського району від останнього ОСОБА_5 отримав грошові кошти у сумі 1000 Євро за вчинення вказаних ним дій та біля 15 години 55 хвилин у межах прикордонної зони був викритий працівниками правоохоронного органу біля села Боржава Берегівського району Закарпатської області.
22.11.2025 о 15:55 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осій, Іршавського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця за національністю непрацюючого, затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ініціатор клопотання послався на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_5 усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема останній володіє інформацією, щодо місць можливого незаконного перетину державного кордону України, поза пунктами пропуску, можна зробити висновок, що ОСОБА_5 може покинути територію України поза офіційними пунктами пропуску, в такому випадку наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Перебуваючи на волі під час досудового розслідування підозрюваний матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, які можуть свідчити проти нього, щодо його протиправної діяльності, зокрема, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та залякувати і схиляти їх до дачі слідству неправдивих показань, а тому існують достатні підстави вважати на незаконний вплив на них зі сторони підозрюваного, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування, таким чином, наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Окрім того, знаходячись на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню в даному випадку наявний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України. Окрім цього, ОСОБА_5 не маючи міцних соціальних зв'язків та стабільного офіційного доходу для проживання, так як останній офіційно не працевлаштований, та з метою забезпечення себе матеріально, може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави унеможливить запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, а тому необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні та враховуючи надані докази.
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 1 Хустського районного управління поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просить суд застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні даного клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, враховуючи, що обвинувачений перебуває на обліку у лікаря психіатра, при цьому пояснив, що надати належні докази того, чи потребує підозрюваний медичної допомоги не може через обмежений час розгляду клопотання.
Заслухавши прокурора ОСОБА_3 , слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Хустського районного управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, підтверджується наступними матеріалами: рапортом старшого оперуповноваженого від 03.11.2025; рапортом старшого оперуповноваженого про особу причетну да даного злочину від 03.11.2025; відповіддю на доручення з 27 ПРИКЗ імені героїв Карпатської Січі від 06.11.2025; протоколом допиту свідків від 04.11.2025, 05.11.2025, 07.11.2025, 23.11.2025; рапортом старшого оперуповноваженого СКП від 07.11.2025; протоколом огляду місця події в с. Боржава, вул. Головна, Хустського району від 22.11.2025.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У порядку ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексуУкраїни, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна та даний злочин віднесено до категорії тяжких. Крім цього, враховуючи тяжкість покарання, а також те, що існують ризики, що ОСОБА_5 знаходячись на волі може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а саме: ухилитись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення, не має постійного джерела доходів, ніде не працює. Слідчий суддя враховує те, що за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно, проживає один, ніде не працює, при цьому доказів, що потребує медичного лікування слідчому судді не надано.
Зазначені обставини свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Таким чином, усі наведені обставини у їх сукупності, в яких підозрюється ОСОБА_5 та його особистість, істотно підвищують ступінь і характер суспільної небезпеки діяння, наявні у матеріалах клопотання, дані підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від відповідальності; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні та встановлені слідчим суддею ризики є реальними.
Застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розмінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Усі наведені обставини у їх сукупності, не зменшують ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, зухвалий характер умисних протиправних дій, в яких він підозрюється, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Таким чином, наявні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631цього Кодексу.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України..
Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та обчислюється з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 182, 183, 191, 193-197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Осій, Іршавського району, Закарпатської області, місце реєстрації та проживання : АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів тобто до 16 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки : прибувати до суду, прокурора - за першою вимогою; повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - с.Осій, Хустського району, Закарпатської області, без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі України.
Строк дії обов'язків, покладених судом на обвинуваченого, у разі внесення застави визначити до 16 січня 2026 року, включно.
Згідно з ч. 7ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали закінчується 16 січня 2026 року.
Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 для виконання передати до відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Повний текст ухвали складено 27 листопада 2025 року.
Слідчий суддя
Іршавського районного суду : ОСОБА_1