26 листопада 2025 року
справа № 344/6072/14-к
провадження № 51 - 4466 зно 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2015 року щодо нього,
встановив:
Вироком Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2015 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі-КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 368 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування та посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
На підставі ст. 70 КК остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування та посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2015 року вирок місцевого суду змінено в частині призначеного покарання. ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 368 КК із застосуванням ст. 69 КК - у виді обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування та посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування та посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
До Верховного Суду звернувся засуджений ОСОБА_4 із заявою про перегляд вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо нього за нововиявленими обставинами.
Перевіривши наведені у заяві доводи та дослідивши долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов такого висновку.
За приписами ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляд за нововиявленими або виключними обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 463 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
Положеннями ч. 1 ст. 466 КПК визначено, зокрема, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_4 просить переглянути за нововиявленими обставинами вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції щодо нього, однак з огляду на вимоги ч. 1 ст. 463 КПК така заява не підлягає розгляду у Верховному Суді.
Ураховуючи те, що заява ОСОБА_4 про перегляд вироку Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2015 року та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2015 року щодо нього за нововиявленими обставинами подана не до того суду, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, вона підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 429, 462, 463 КПК, Верховний Суд
постановив:
Заяву про перегляд вироку Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2015 року та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2015 року за нововиявленими обставинами з усіма доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3