24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 125/317/22
провадження № 51-4398ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого на вирок Барського районного суду Вінницької області від 1 травня 2025 та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2025 року щодо ОСОБА_5 .
Обставини справи
1. Вказаним вироком,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2
засуджено:
- за ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України (далі -КК) до позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 3 ст. 307 КК до позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з конфіскацією всього належного на праві власності майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 визначено у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна.
2. Згідно вироку суду, ОСОБА_5 на початку осені 2021 року, більш точного часу слідством не встановлено, за місцем проживання по АДРЕСА_1 , здійснював незаконне придбання, виготовлення, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, в особливо великих розмірах та з серпня по жовтень 2021 року, надав складське приміщення за вищевказаною адресою для незаконного вживання наркотичних засобів іншим особам.
3. Ухвалою апеляційного суду від 10 вересня 2025 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, а вказаний вирок від 1 травня 2025 року щодо ОСОБА_5 змінено в частині призначення додаткового покарання. Постановлено виключити з резолютивної частини вироку вказівку про призначення додаткового покарання - конфіскацію всього належного на праві власності майна. В решті вирок залишено без змін.
Доводи касаційної скарги
4. Захисник просить скасувати оскаржені рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своєї позиції, він посилається на те, що суд першої інстанції здійснюючи розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 не повністю допитав свідків сторони обвинувачення, не провів допит обвинуваченого, не визнав недопустими ряд доказів, при цьому порушив норми ч. 1 ст. 321 КПК змінивши порядок дослідження доказів.
5. Він зазначає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги сторони захисту надавши оцінку законності зміни судом порядку та обсягу дослідження доказів та не зважив на допущені порушення районним судом норм процесуального права, не спростував доводів, наведених в апеляційних скаргах, у зв'язку з чим постановив ухвалу, яка не відповідає статті 419 КПК.
Оцінка суду
6. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження.
7. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу.
8. У касаційній скарзі наведено доводи, які зводяться до незгоди з оцінкою судами попередніх інстанцій доказів, що саме по собі не може свідчити про порушення ними кримінального або кримінального процесуального закону і не дає підстав для скасування оскаржених рішень. Відповідно до частини 1 статті 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
9. Як убачається з судових рішень, суд першої інстанції, дослідив усі обставини справи, які належать до предмету доказування, й відповідно до статті 94 КПК дав оцінку зібраним доказам. Суд не вбачає в судових рішеннях підстав ставити під сумнів оцінку судів попередніх інстанцій щодо достовірності доказів та їх достатності для висновку про винуватість ОСОБА_5 .
10. Правильність оцінки доказів була предметом перевірки апеляційним судом, який надав вичерпні відповіді на усі доводи апеляційних скарг як захисників, так і прокурора. Так, апеляційний суд за клопотанням сторони захисту переглянув записи судового засідання в суді першої інстанції та встановив, що у зв'язку з неявкою учасників кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 , свідків по справі, судовий розгляд неодноразово переносився, що призвело до необхідності зміни порядку вчинення процесуальних дій головуючим суддею. Саме тому головуючий у судовому засіданні в суді першої інстанції у відповідності до своїх повноважень здійснював відповідну зміну порядку дослідження доказів.
11. Апеляційний суд, переглянувши кримінальне провадження в апеляційному порядку, мотивовано залишив вирок районного суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_4 , аналогічних доводам у його касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції навів відповідні мотиви їх необґрунтованості, з якими погоджується й колегія суддів касаційного суду.
12. Суд відхиляє доводи захисника про те, що докази у провадженні були досліджені однобічно та неповно, оскільки в касаційній скарзі не зазначено, які дії чи рішення суду перешкодили стороні захисту повно представити свої докази і, тим самим, забезпечити їх дослідження у необхідному обсязі.
13. Рішення апеляційного суду належним чином мотивоване з посиланням на обставини справи і відповідає вимогам статей 417, 419 КПК.
14. Таким чином, доводи касаційної скарги не дають Суду підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо обставин справи.
15. З огляду на викладене, з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого на вирок Барського районного суду Вінницької області від 1 травня 2025 та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2025 року щодо ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3