25 листопада 2025 року
м. Київ
справа №490/8546/25
провадження № 51 - 4454впс25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання голови Миколаївського апеляційного суду про направлення матеріалів клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62024150010002636 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло подання Миколаївського апеляційного суду про направлення клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 з Центрального районного суду м. Миколаєва до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Подання мотивовано тим, що вказане клопотання стосовно ОСОБА_5 надійшло до Центрального районного суду м. Миколаєва з порушенням правил територіальної підсудності. Вказано, що місцем вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є
м. Дружківка Донецької області, яке відноситься до територіальної юрисдикції Дружківського міського суду Донецької області. Проте рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року № 3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності справ, зокрема, Дружківського міського суду Донецької області» визначено за Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Відтак клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 необхідно направити для розгляду до цього суду.
Учасники судового провадження повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явились, що відповідно до ч. 4
ст. 34 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали провадження та перевіривши наведені у поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подання задоволенню не підлягає на таких підставах.
Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як неодноразово вказував Верховний Суд, положення норм КПК України, якими врегульовано правила визначення територіальної підсудності кримінального провадження, застосовуються у взаємозв'язку з приписами ст. 6 КК України, за якими кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Отже, місцем вчинення кримінального правопорушення є місце, де воно було почато, продовжено, закінчено або припинено.
Як убачається з фактичних обставин, які прокурор виклав у клопотанні про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, останній 26 серпня
2024 року, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , розташування якої не розголошується з урахуванням умов воєнного стану, після чого 12 вересня 2025 року з'явився до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, тим самим припинивши вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є, у тому числі, м. Миколаїв.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення подання Миколаївського апеляційного суду та направлення вказаного провадження за клопотанням прокурора на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів відсутні.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
подання голови Миколаївського апеляційного суду про направлення матеріалів клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62024150010002636 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3