26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 331/6807/23
провадження № 61-14045 ск 25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
1. У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив поділити спільне майно придбане під час шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом визнання права власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; поділити спільне майно придбане під час шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом визнання права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; вирішити питання розподілу судових витрат.
2. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя заочним рішенням від 14 лютого 2024 року позов задовольнив.
3. Додатковим рішенням від 15 березня 2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя клопотання ОСОБА_2 про стягнення судових витрат задовольнив частково. Доповнив рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року у справі № 331/6807/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн та витрати на оплату послуг за складання Довідок про визначення середньо ринкової вартості 2-х квартир в сумі 1 000,00 грн. В іншій частині клопотання відмовив.
4. Постановою від 06 листопада 2024 року Запорізький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року залишив без змін.
5. У вересні 2025 року до Верховного Суду за допомогою засобів поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року, в якій заявниця просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
6. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
7. Оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 до касаційної скарги долучила клопотання, у якому порушує питання про поновлення такого строку.
8. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження заявник вказує на те, що вже зверталась до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені рішення, однак Верховний Суд ухвалою від 13 січня 2024 року залишив її касаційну скаргу без руху, та надав заявнику строк на усунення зазначених у ній недоліків. Заявник зазначає, що у грудні 2024 року вона та її представник - адвокат Уткін О. Є. за взаємною згодою розірвали договір про надання правничої допомоги, а тому, дізнавшись про зазначену ухвалу Верховного Суду з сайту «Судової влади» 12 березня 2025 року та отримавши вказану ухвалу через веб?портал «Дія» 13 березня 2025 року, заявниця вважала, що їй необхідно тільки сплатити судовий збір, відповідно сплатила його та направила на підтвердження квитанцію до Верховного Суду засобами поштового зв'язку. У зв'язку із обстрілами, 21 березня 2025 року заявниця вимушено переїхала до більш безпечного міста Львів, та не мала можливості отримати паперову копію ухвали Верховного Суду від 13 січня 2025 року. Ухвалу Верховного Суду від 30 вересня 2025 року про повернення касаційної скарги заявниця отримала 30 жовтня 2025 року, із наведених підстав просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
9. Касаційна скарга направлена до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 07 листопада 2025 року.
10. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
11. Із поданого заявницею клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження убачається, що вона була обізнана про наявність відповідної ухвали Верховного Суду від 13 січня 2025 року про залишення її касаційної скарги без руху та навіть частково виконала зазначені у ній недоліки.
12. Однак, заявниця не наводить аргументів та належних доказів, чому нею, під час перебування в іншому місті, не вживались заходи, щодо повідомлення суду про тимчасову зміну адреси для листування, не виконано в повному обсязі зазначені в ухвалі недоліки. Заявниця не обґрунтувала із наданням належних та допустимих доказів, підстави які об'єктивно перешкоджали їй усунути зазначені недоліки касаційної скарги та цікавитись подальшим рухом поданої нею касаційної скарги.
13. Відтак, наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
14. Відповідно до пунктів 2 та 4 частини третьої статті 2 ЦПК України одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін.
15. Принцип змагальності сторін більш широко розкритий у статті 12 ЦПК України, яка передбачає, що: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
16. Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Характер оцінки судом доказів та його підхід до цього визначені у статті 89 ЦПК України. Зокрема, частина шоста статті 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
17. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
18. Таким чином заявниці необхідно подати до суду нову заяву про поновлення строку на касаційне оскарження на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2024 рокуз наданням належних та допустимих доказів, зазначивши підстави, які об'єктивно перешкоджали заявнику належно виконувати свої процесуальні обов'язки, вжити заходів щодо повідомлення суду касаційної інстанції про зміну адреси для листування, та належне обґрунтування не усунення заявником інших недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху.
19. Також, відповідно до пункту третього частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
20. З оскаржуваних судових рішень убачається, що сторонами у справі є: позивач - ОСОБА_2 та відповідач - ОСОБА_1 .
21. Водночас, заявниця в касаційній скарзі зазначає «Особи, які не залучені до участі у справі: Міністерство внутрішніх справ України, Офіс Генерального прокурора, Державна податкова служба України», а також надала копії касаційних скарг для зазначених юридичних осіб, однак вони не є учасниками справи.
22. З огляду на вищевикладене заявниця має надати до суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали. У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив поділити спільне майно придбане під час шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом визнання права власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; поділити спільне майно придбане під час шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом визнання права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; вирішити питання розподілу судових витрат.
23. Також заявниці необхідно вказати ціну позову - вартість 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_3 загальною площею - 32,63 м?, в тому числі житловою площею 17,5 м?, за адресою: АДРЕСА_4 ; та 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , підтвердивши її належними доказами та сплативши судовий збір виходячи з ціни позову.
24. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
25. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).
26. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
27. На підтвердження сплати (доплати) судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції(платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
28. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
29. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі якщо заяву про поновлення строку не буде подано в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк