24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 728/1378/24
провадження № 61-13930ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Ступак О. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 липня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з відповідача 118 000, 00 грн майнової шкоди, 18 000, 00 грн - моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири та 8 000, 00 грн витрат на проведення експертної оцінки завданої майнової шкоди.
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 червня
2025 року до участі у розгляді справи в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 липня
2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто солідарно
з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 70 768, 00 грн та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 5 000, 00 грн,
а всього стягнуто 75 768, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 11 серпня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ковалюха В. М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено повністю. В рахунок розподілу судових витрат по цивільній справі № 728/1378/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_3 витрати на проведення судових будівельно-технічних експертиз в загальній сумі 12 630, 00 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 4 456, 80 грн судових витрат, сплачених позивачкою за проведення експертної оцінки завданої майнової шкоди.
Постановою Чернігівського апеляційного суд від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 липня 2025 року в частині вирішення питання про розподіл судового збору скасовано. Стягнуто
з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по 227,30 грн з кожного на користь ОСОБА_2 судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції. В іншій частині рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 17 липня 2025 року залишено без змін. Додаткове рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2025 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 4 456, 80 грн судових витрат, сплачених позивачкою за проведення експертної оцінки завданої майнової шкоди скасовано. Стягнуто
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 96, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 294, 00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
04 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 липня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року (повний текст складено 06 жовтня 2025 року) у справі № 728/1378/24.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Ціна позову у справі № 728/1378/24 становить 144 000, 00 грн та не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн, де 3 028,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року).
Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог стягнувши завдану шкоду залиттям квартири у солідарному порядку, в тому числі і з заявника ОСОБА_1 , про що за твердженням заявниці не прохав позивач, не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 червня 2025 року було задоволено клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у розгляді справи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у якості співвідповідачів.
Верховний Суд, як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 липня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
О. В. Ступак