Справа № 202/7499/25
Номер провадження 3/243/4517/2025
26 листопада 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
13.07.2025 о 08 годині 40 хвилин в м. Слов'янськ, вул. Торгова (Фрунзе), 79, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 3 номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу газоаналізатора Алкотест Драгер 6810, відповідно до тесту №396, водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний 1,26 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Від представника особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, адвоката Кравцова В.В., в матеріалах справи міститься клопотання про виклик до судового засідання співробітників Відділу поліції № 3 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, якими складено протокол про адміністративне правопорушення та зібрані докази, які є предметом розгляду справи, а саме: лейтенанта поліції Карамушка Володимира Вікторовича, інших співробітників поліції, які були присутні під час збирання матеріалів справи.
Також в матеріалах справи міститься клопотання про витребування оригіналів відеозаписів, оскільки з наявних у справі відеозаписів неможливо встановити підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , факт виявлення співробітниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, факт вручення копії акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, факт відсторонення від керування транспортним засобом, на який технічний засіб здійснювалась відеофіксація. А також зазначені обставини не дають можливості встановити чи було дотримано співробітниками поліції вимог Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», Інструкції №1026. У зв'язку з чим, просив витребувати з Відділу поліції № 3 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області наступні відомості: відомості з журналів обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації за 13.07.2025; відомості з журналів обліку видачі повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті копіювання цифрової інформації про видачу лейтенанту поліції ОСОБА_2 13.07.2025 портативного відеореєстратора та карти пам'яті з зазначенням їх інвентаризаційного номеру; відомості про склад групи до якої 13.07.2025 входив лейтенант поліції ОСОБА_2 ; відеозапис з портативного відеореєстратора отриманого лейтенантом поліції ОСОБА_2 за період часу з 09.14.30 год. до 10.00 год. 13.07.2025; відеозаписи з портативних відеореєстраторів інших співробітників поліції, які перебували у групі разом з лейтенантом поліції Карамушка В.В. 13.07.2025 за період часу з 09.14.30 год. до 10.00 год.
Крім того, надіслав до суду клопотання про визнання процедури огляду недійсною, в обґрунтування якого зазначив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем співробітники поліції не мали права здійснювати його огляд на стан алкогольного сп'яніння адже такий огляд має бути здійснений спеціально уповноваженими особами та у встановленого законом порядку. У зв'язку з чим, просив визнати процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння такою що здійснена з порушеннями вимог чинного законодавства, а результат проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння - недійсним.
Також стороною захисту направлено до суду клопотання про застосування ОСОБА_1 покарання з урахуванням принципу індивідуальності, оскільки ОСОБА_1 проходить службу та приймає безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях. В даному випадку призначене судом покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами фактично паралізує можливість виконання ОСОБА_1 . Конституційного обов'язку із захисту Батьківщини згідно вимог ст. 65 Конституції України, та його батьківських обов'язків. За таких обставин, з урахуванням висновків, зазначених Конституційним Судом України, вважає за можливе застосувати у справі про адміністративне правопорушення аналогію закону ст. 69 КК України щодо не накладення додаткового стягнення на ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. На переконання сторони захисту, у разі доведення вини ОСОБА_1 буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним інших адміністративних правопорушень у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. та застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.
Крім того, стороною захисту надано до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про підстави зупинки транспортного засобу який нібито знаходився під керування ОСОБА_1 співробітниками поліції не складалось будь-якої постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що також свідчить про відсутність факту керування транспортним засобом. Вважає, що у разі порушення співробітниками поліції процедури зупинення транспортного засобу всі подальші докази які зібрані в ході оформлення матеріалів справи є недійсними. Також зауважив про порушення процедури огляду на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем його огляд мав бути проведений виключно співробітниками військової служби правопорядку Збройних Сил України. Тобто в даному випадку співробітники поліції не мали права здійснювати огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння адже такий огляд мав бути здійснений спеціально уповноваженими особами та у встановленого законом порядку. З огляду на вищевикладене, просив провадження у даній справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стороною захисту надано до суду також клопотання про зупинення провадження в справі. В обґрунтування, якого зазначив, що волевиявленням ОСОБА_1 є саме зупинення провадження у справі № 202/7499/25 з метою надання йому можливості приймати участь під час її розгляду, надавати свої пояснення та користуватись усіма правами визначеними ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, ОСОБА_1 не має такої можливості адже на момент розгляду справи судом проходить військову службу у складі Військової частини № НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України. Оскільки нормами КУпАП не врегульований порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, судову практику, просив застосувати принцип аналогії та на підставі ст. 335 КПК України та ст. 251 ЦПК України зупинити судове провадження у справі до моменту демобілізації (звільнення) ОСОБА_1 або припинення особливого періоду в Україні.
Представник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, адвокат Кравцов В.В., в судовому засіданні провину ОСОБА_1 не визнав, підтримав заявлені клопотання та просив суд у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не позбавляти його права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи в судовому засіданні участь не приймав, враховуючи, що він скористався правом передбаченим ст. 268 КУпАП та звернувся за юридичною допомогою адвоката, який в судовому засіданні висловив свою позицію щодо закрити провадження в справі, а тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Керівником Слов'янської окружної прокуратури надано до суду лист, з якого слідує, що діючим законодавством не передбачена участь прокурора у розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова В.В., дослідивши клопотання та надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Щодо клопотання захисника про зупинення провадження в справі, суд зазначає, що
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість зупинення провадження у справі з підстав проходження військової служби. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Частиною 4 статті 277 КУпАП передбачена можливість зупинення строку розгляду справ про адміністративні правопорушення у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися, але стосується вона лише адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією. Зупинення строку розгляду інших справ про адміністративні правопорушення зазначеною правовою нормою не передбачено. Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, інститут зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення КУпАП передбачений, але він не може бути застосований до справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, тому доводи захисника про застосування аналогії закону, зокрема ст.335 КПК України та ст. 251 ЦПК України, є безпідставними. За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для зупинення провадження у справі немає, у зв'язку з чим клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання захисника про виклик в судове засідання співробітників Відділу поліції № 3 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, якими складено протокол про адміністративне правопорушення та зібрані докази, які є предметом розгляду справи, а саме: лейтенанта поліції Карамушка Володимира Вікторовича, інших співробітників поліції, які були присутні під час збирання матеріалів справи, суд зазначає, що у заявленому клопотанні захисником не наведено, які саме протиріччя він вбачає при складанні матеріалу про адміністративне правопорушення та не наведено належних мотивів того, яким чином виклик поліцейських та надання ними роз'яснень в судовому засіданні можуть вплинути на результати огляду та вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо клопотання захисника про витребування з Відділу поліції № 3 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області наступні відомості: відомості з журналів обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації за 13.07.2025; відомості з журналів обліку видачі повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті копіювання цифрової інформації про видачу лейтенанту поліції ОСОБА_2 13.07.2025 портативного відеореєстратора та карти пам'яті з зазначенням їх інвентаризаційного номеру; відомості про склад групи до якої 13.07.2025 входив лейтенант поліції ОСОБА_2 ; відеозапис з портативного відеореєстратора отриманого лейтенантом поліції ОСОБА_2 за період часу з 09.14.30 год. до 10.00 год. 13.07.2025; відеозаписи з портативних відеореєстраторів інших співробітників поліції, які перебували у групі разом з лейтенантом поліції Карамушка В.В. 13.07.2025 за період часу з 09.14.30 год. до 10.00 год, то суд зазначає, що в наданні зазначених документів та відеозаписів не має потреби, оскільки наданих до суду документів достатньо для розгляду справи. Крім того, захисником не обґрунтовано неможливість отримати вказані відомості самостійно.
З огляду на викладене в клопотаннях захисника слід відмовити.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп'яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
За змістом частин 1-2 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 6-7 Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В силу положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390068 від 13.07.2025, з якого слідує, що 13.07.2025 о 08 годині 40 хвилин в м. Слов'янськ, вул. Торгова (Фрунзе), 79, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 3 номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу газоаналізатора Алкотест Драгер 6810, відповідно до тесту №396, водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний 1,26‰. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 склав 1,26‰;
-роздруківкою чека тестування № 396 від 13.07.2025 о 08:44 год. на алкоголь за допомогою газоаналізатора Alcotest Drаger 6810, результат тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 склав 1,26‰;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- копією постанови серії ЕНА № 5208853 від 13.07.2025, з якої слідує, що 13.07.2025 о 08 годині 40 хвилин в м. Слов'янськ, вул. Торгова (Фрунзе), 79, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, та керував авто з непристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- відеофайлами, долученими до протоколу, з яких вбачається, що поліцейським було зупинено транспортний засіб Mazda з номерним знаком НОМЕР_2 (08:40:50). Підійшовши до автомобілю поліцейський попросив документи та спитав у водія, чому він непристебнутий ременем безпеки (08:40:57). Після виходу водія з автомобілю поліцейський запитав, чи є у ОСОБА_1 посвідчення водія на, що останній відповів, що ні (08:42:18). На запитання чи вживав наркотичні чи алкогольні речовини відповів, що ні (08:42:31). Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що від нього чутно запах алкоголю з порожнини рота (08:42:38). ОСОБА_1 запропоновано на місці зупинки продути газоаналізатора Alcotest Drаger, на що останній погодився (08:42:48). Під час проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою Alcotest Drаger було встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний, склав 1,26‰ (08:46:09). Працівником поліції повідомлено, що відносно ОСОБА_1 буде складено адміністративний матеріал за ст. 130 КУпАП. Також ОСОБА_1 зазначив, що телефонував хлопцям, щоб його забрали, бо він вчора випив (08:47:54). На запитання поліцейського чи згоден ОСОБА_1 з результатом відповів, що так (08:50:22).
Суд зазначає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отримані із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Доводи сторони захисту про те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не є безперервним не можуть бути підставою для визнання відеозаписів недопустимим, оскільки на таких зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відеозаписи відповідають вимогам п.5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026.
Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими, немає, позаяк доказами відповідно до приписів ст.251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що такий, у розумінні ст. 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.
На відеоматеріалі зафіксована подія за участі ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, що є підставою для висновку, про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження захисника, що матеріали справи не містять відомостей про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що працівником поліції був зупинений транспортний засіб під керуваннямОСОБА_1 .
Твердження захисника про незаконність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Окрім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд зазначає, що у випадку не згоди водія з причинами зупинки працівниками поліції, це не виключає можливість відповідно до п. 2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства.
Так ОСОБА_1 та його захисникомв ході розгляду справи до суду не подано ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції щодо незаконності зупинки транспортного засобу (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо).
Щодо доводів захисника, щодо складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП на військовослужбовця ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП та визнання процедури огляду недійсною, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП
При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.
Отже, в даному випадку ОСОБА_1 як суб'єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.
Твердження захисту, що огляд останньої на стан сп'яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.
Суд наголошує, що питання відсторонення від керування не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Всі інші доводи сторони захисту судом розцінюються критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки сторони захисту щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.
Доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Щодо клопотання адвоката Кравцова В.В. про застосування положень ст. 69 КК України та не застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає, що у санкції ст. 130 КУпАП законодавець не передбачив можливість альтернативи основного та додаткового покарань.
Застосовуючи для вирішення по суті даного клопотання, аналогію закону, суддя зазначає, що підставами застосування ст. 69 КК України є декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину й особи винного.
Зокрема суд звертає увагу на таку юридично визначену, передбачувану та фундаментальну пом'якшуючу обставину, зазначену в ст. 66 КК України, як щире каяття.
Разом з тим, аналізуючи позицію ОСОБА_1 щодо інкримінованого йому правопорушення, а також сукупність поданих пояснень та заперечень, суд не вбачає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щирого каяття та визнання своєї вини.
Наявності будь-яких інших обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.
При цьому, суд зазначає, що позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, як того імперативно вимагає санкція ч.1 ст.130 КУпАП, не означає, що це фактично призведе до неможливості виконання ОСОБА_1 конституційного обов'язку щодо захисту держави, оскільки Конституцією України не передбачено покладення обов'язку по захисту країни, її незалежності та територіальної цілісності, виключно на громадян України, які мають право керування транспортними засобами.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката щодо застосування аналогії закону та норм ст. 69 КК України і не накладення стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Таким чином, проаналізувавши докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності, та достатності, вважаю доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення, а саме виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня небезпеки та наслідків, які б могли настати, особи правопорушника, ступеня його вини, відношення до скоєного та майнового стану, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284 КУпАП України, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Іван Юрійович Фалін