Єд. унік. № 175/6035/24
Провадження № 2/243/899/2025
24 листопада 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дюміної Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
вимоги позивача: про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
учасники справи: не з'явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача.
1. До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) серія ДН №013671, розташований на території колишньої Дмитрівської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкодавцем ОСОБА_4 було складено заповіт, за яким він заповів земельну частку позивачці. Позивачка зазначає, що тривалий час мешкала в будинку АДРЕСА_1 . По сусідству поруч у будинку АДРЕСА_2 мешкав з дружиною ОСОБА_4 , з яким у них склалися теплі та дружні відносини. На початку 2000-х років дружина ОСОБА_4 захворіла на онкологічне захворювання та за розвитком хвороби була прикута до ліжка, а враховуючи вік спадкодавця на той час, сам він не міг впоратись з доглядом. Задля дружньої допомоги родині позивачка доглядала за дружиною ОСОБА_4 , протягом тривалого часу до її смерті з січня по серпень 2001 року, також вимушена була доглядати за самим спадкодавцем. Після смерті дружини в вересні 2002 році спадкодавець виїхав до родичів у село Шидлівка на той час Слов'янського району Донецької області, а позивачка придбала його будинок. Але до останнього часу будинок простоював та взагалі не використовувся за призначенням. В грудні 2023 року до села Дмитрівка прибули на розквартирування військовослужбовці однієї з військових частин Збройних Сил України та адміністрацією села їй було запропоновано провести розміщення групи військовослужбовців у цьому будинку. На що вона і дала згоду. Під час розміщення в будинку військовослужбовцями в приміщеннях будинку була знайдена коробка з документами, яку вони передали мені як власниці будинку. В переданій коробці був виявлений заповіт ОСОБА_4 та документи на землю.
Посилаючись на поважність причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, представник позивача просить визначити позивачу ОСОБА_5 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, за заповітом після смерті ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, та просили задовольнити заяву, посилаючись на обставини, викладені в ній.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 27.03.2025 року провадження по справі відкрито, призначено справу до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив.
4. Ухвалою суду від 12.08.2025 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини замінено відповідача Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
5. Ухвалою суду від 12.09.2025 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
6. Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з'явилася без поважних причин, а позивач не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
8.Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2007 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
9.17 грудня 2001 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав заповіт, за змістом якого розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження заповів сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ДН №013671 ОСОБА_1 .
10.Постановою державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюковою Н.С. від 21 лютого 2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_4 , у зв'язку із пропущенням строку подачі заяви для прийняття спадщини.
11.Згідно відомостей отриманих від державного нотаріуса Другої слов'янської державнї нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 №322/2007.
12.18 квітня 2008 року нотаріусом Другої слов'янської державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням на вклади з нарахованими відсотками.
13.25 квітня 2008 року нотаріусом Другої слов'янської державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на недоодержану пенсію.
14.10 вересня 2008 року нотаріусом Другої слов'янської державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,360 га на території Дмитрівської сільської ради Донецької області належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №008815, виданого Слов'янською райдержадміністрацією 03 червня 2003 року.
V. Оцінка суду.
15. Встановленим фактам відповідають цивільно-правові відносини, що виникають у зв'язку з реалізацією особами права на спадкування та оформленням спадкових прав і регулюються Цивільним кодексом України.
16. Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
17. Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
18. До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
19. Відповідно до приписів Цивільного кодексу України (статті 1268, 1269) спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
20. Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
21. Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
22. Відповідно до положення ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу.
23. Таким чином, єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , що вбачається зі змісту заповіту спадкодавця.
24. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23 (№ в ЄДРСР 120396086)розглядала питання щодо надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини у зв'язку з тим, що, як стверджує Позивач, вона не знала про складення спадкодавцем на її користь заповіту, і зробила такі висновки щодо тлумачення приписів частини першої статті1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України, які враховуються судом згідно з частиною четвертою статті 263 ЦК України.
25. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування (пункт 151 постанови від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23).
26. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала (пункт 152 постанови від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23).
27. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування (пункт 153 постанови від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23.
28. З урахуванням конкретних обставин справи, слідує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (пункт 154 постанови від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23).
29. Оскільки Позивач не перебував у родинних стосунках з померлим спадкодавцем, в силу ст.1265ЦК України вона не належить до кола спадкоємців за законом.
30. Крім того, з доводів позивачки вбачається, що остання дізналася про наявність заповіту в грудні 2023 року та в лютому 2024 року звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Постановою нотаріуса від 21.02.2024 року відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
31. Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 не мала права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , не проживала разом з ним на день смерті за однією адресою, не знала про існування заповіту на її ім'я, суд прийшов до висновку, що позивач довів наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню нею заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а тому наявні підстави, передбачені статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачці додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини терміном на два місяці.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
22. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом, з урахуванням предмету та підстав позову слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1261, 1270, 1272, 1296, 1298 ЦК України, суд,
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 додатковий строк у 2 (два) місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заповітом.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення суду виготовлений 26.11.2025.
Суддя Н.О. Дюміна