Справа 127/34377/25
Провадження 1-кс/127/13365/25
26 листопада 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.09.2023 (справа № 127/23806/23), в рамках кримінального провадження № 12022020020000538 внесеного до ЄРДР 11.06.2022, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.09.2023 (справа № 127/23806/23), в рамках кримінального провадження № 12022020020000538 внесеного до ЄРДР 11.06.2022.
Клопотання мотивовано тим, 10 серпня 2023 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області (справа №127/23806/23) у кримінальному провадженні №12022020020000538 від 11.06.2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.388 КК України, накладено арешт на автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у кузові червоного кольору, який зареєстрований на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчуження з позбавленням права користування.
13 вересня 2023 року згідно Ухвали Вінницького апеляційного суду по справі №127/23806/23 постановлено наступне: накладено арешт на автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у кузові червоного кольору, який зареєстрований на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчуження, передавши на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
Згідно ст. 174 КПК України - Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь- яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"), має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Так, від особи заявника в даному кримінальному порушенні надійшла заява згідно якої вона вказує наступне: « ОСОБА_5 , раніше подавала заяву про продаж автомобіля TOYOTA CAMRY 2017 р. випуску.
У зв'язку з тим, що змінилися обставини, я відмовилася від поданої заяви і прошу закрити провадження по справі.
Скарг та претензій не маю.
Жодної матеріальної шкоди по даному провадженню не зазнала...»
Окрім того, відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/11739/20 від 21.07.2025 року затверджено мирову угоду між подружжям згідно якої було поділено майно, а саме: автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , у кузові червоного кольору, який фактично відійшов до ОСОБА_6 .
Сам ОСОБА_6 жодних претензій до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має, вказує, що вона є законним власником зазначеного автомобіля.
На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 , яка діж в інтересах ОСОБА_4 просила слідчого суддю клопотання задовольнити.
Адвокат ОСОБА_3 будучи неодноразово, завчасно та належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явилась, про причини неприбуття суд не повідомила.
Слідчий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за відсутності фіксації процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
З огляду на те, що адвокат ОСОБА_3 в судове засідання систематично не з'являється, в судовому засіданні не доводить обставин необхідності скасування арешту з майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слід відмовити.
Крім того, слідчий суддя вважає, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про скасування арешту з майна, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення згаданих обставин, що оцінюється як підстава для відмови у задоволенні такого клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст. 172, 174, 309, 369, 370, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання Куль адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.09.2023 (справа № 127/23806/23), в рамках кримінального провадження № 12022020020000538 внесеного до ЄРДР 11.06.2022 - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя