Справа № 134/1883/25
2/134/782/2025
27 листопада 2025 року селище Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановила:
ОСОБА_1 25.11.2025 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява не може бути предметом судового розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суд розглядає в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Сімейним Кодексом України визначено підстави для розірвання шлюбу в органах ДРАЦС та підстави для звернення з таким позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Ця норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим інший спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Пленум Верховного суду України в п.3 постанови від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
З позовної заяви вбачається, що від шлюбу сторони не мають неповнолітніх чи малолітніх дітей. Кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, не ведуть спільного господарства.
Згідно до ст. 106 Сімейного кодексу України, подружжя, яке не має дітей (неповнолітніх), має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Однак позивач не надав суду будь-яких доказів або даних про заперечення відповідача проти розірвання шлюбу чи ухилення її від звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану з спільною заявою про розірвання шлюбу.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява про розірвання шлюбу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки існує інший, позасудовий спосіб вирішення питання про розірвання шлюбу між подружжям, що немає неповнолітніх дітей, який позивачем не був дотриманий у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу відмовити.
Заяву, разом з доданими до неї матеріалами, повернути заявнику.
Роз'яснити сторонам, що вирішити питання про розірвання шлюбу вони можуть через органи ДРАЦС.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя