133/4205/25
3/133/2955/25
Іменем України
26.11.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, раніше до адміністративної відповідальності притягався, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -
03.11.2025 року, о 13 год. 40 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
03.11.2025 року, о 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
03.11.2025 року, о 21 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 не виконав вимогу тимчасового заборонного припису серії ЕТ № 100386, який діяв від 03.11.2025 по 04.11.2025 відносно громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, бо контактував з нею, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася без поважних причин, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи за допомогою SMS повідомлення, яку було доставлено, що підтверджується довідкою про доставку. Про причини свого неприбуття не повідомила. Клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов'язковою.
Отже, суд вважає можливим розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наведених вище підстав, беручи до уваги, що підписання особою протоколу про адміністративне правопорушення, свідчить про обізнаність порушника щодо перебування вказаної справи у провадженні суду.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, за епізодом від 03.11.2025 року, о 13 год. 40 хв., вважає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що економічне насильство це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 121775 від 03.11.2025 року, у якому зазначені обставини скоєння правопорушення;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію в потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 03.11.2025 року, у якому зазначені обставини скоєння правопорушення;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 03.11.2025 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 03.11.2025 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 03.11.2025 року, який діяв з 03.11.2025 року до 04.11.2025 року, що підтверджує об'єктивну сторону адміністративного правопорушення в частині визначення дати, часу та місця його скоєння.
Рапорт працівника поліції від 03.11.2025 року та електронний рапорт Відділення поліції № 2 (м. Козятин) Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України, серії ЄО № 14339 від 03.11.2025 року, являються службовими документами, а тому не мають доказового значення по даній справі, згідно положень ст. 251 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, суд дослідивши матеріали адміністративної справи, за епізодом від 03.11.2025 року, о 21 год. 30 хв., вважає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 171104 від 03.11.2025 року, у якому зазначені обставини скоєння правопорушення;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію в потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 03.11.2025 року, у якому зазначені обставини скоєння правопорушення;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 03.11.2025 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення.
Рапорт працівника поліції від 03.11.2025 року та електронний рапорт Відділення поліції № 2 (м. Козятин) Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України, серії ЄО № 14359 від 03.11.2025 року, являються службовими документами, а тому не мають доказового значення по даній справі, згідно положень ст. 251 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
Суд також, дослідивши матеріали адміністративної справи, за епізодом від 03.11.2025 року, вважає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 171103 від 03.11.2025 року, у якому зазначені обставини скоєння правопорушення;
- копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію в потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 03.11.2025 року, у якому зазначені обставини скоєння правопорушення;
- копією письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 03.11.2025 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 171104 від 03.11.2025 року, що підтверджує об'єктивну сторону адміністративного правопорушення в частині визначення дати, часу та місця його скоєння.
Рапорт працівника поліції від 03.11.2025 року та електронний рапорт Відділення поліції № 2 (м. Козятин) Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України, серії ЄО № 14359 від 03.11.2025 року, являються службовими документами, а тому не мають доказового значення по даній справі, згідно положень ст. 251 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 враховуючи особу правопорушника, враховуючи ступінь вини порушника у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність та інформацію, яка зазначена в формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
При призначенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, коли особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В даному випадку суд прийшов до висновку про необхідність піддати правопорушника адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Враховуючи особу порушника, а також те, що до адміністративної відповідальності він раніше не притягувався, суд приходить до висновку про відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 173-8, 221, 268, 283 КпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню:
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, епізод від 03.11.2025 року, о 13 год. 40 хв., у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок;
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, епізод від 03.11.2025 року, о 21 год. 30 хв., у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 25 (двадцяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок;
- за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 24 (двадцяти чотирьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 408 (чотириста вісім) гривень 00 копійок.
Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення визначити у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 25 (двадцяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Відповідно до ст. 321-3 КУпАП на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником громадських робіт покласти наступні обов'язки: погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, та видів цих робіт; контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт; своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення; ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням даного стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин.
Необхідність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП відсутня.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілими.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач