Справа № 132/3280/25
Провадження № 2/132/1248/25
Іменем України
(заочне)
26 листопада 2025 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Карнауха Н.П.,
за участі секретаря судового засідання - Лисюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу № 132/3280/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», поданим в його інтересах представником за довіреністю - адвокатом Руденком Костянтином Васильовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог.
11.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3515-2318-1, на підставі якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4150,00 грн строком на 365 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,50 % річних). Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку із чим має заборгованість у розмірі 57 166,25 грн, з яких: 4 150,00 - заборгованість за кредитом, 53 016,25 - заборгованість за нарахованими процентами, яку позивач просить стягнути з відповідачки в судовому порядку, а також відшкодувати понесені судові витрати.
Процесуальні дії у справі.
01.10.2025 позовна заява надійшла до суду.
08.10.2025 судом отримана інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 09.10.2025 відкрито провадження у справі за цим позовом, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено учасникам справи наступні строки для подання заяв по суті справи: відповідачу - для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; відповідачу - для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; позивачу - для подання відповіді на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на позов.
Разом з тим, цією ухвалою частково задоволено клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», які становлять банківську таємницю, а саме інформацію: чи було емітовано на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну карту НОМЕР_2 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 11.12.2023 року по 16.12.2023 року з відображенням часу зарахування коштів; інформацію чи було зарахування 4150,00 грн. 11.12.2023 року на платіжну картку НОМЕР_3 ; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою N НОМЕР_3 в період з 11.12.2023 року по 16.12.2023 року.
Вище вказана ухвала була надіслана на адресу АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (ЄДРПОУ: 14360570) шляхом надсилання рекомендованого повідомлення на адресу банку - для виконання в частині надання витребуваних судом доказів.
Судом надсилалась зазначена ухвала на адресу відповідача, однак, на адресу суду 06.11.2025 повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 11.11.2025 постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, здійснивши перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16:00 год. 26.11.2025 у приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, місто Калинівка, вулиця В. Нестерчука, будинок № 70.
Витребувані судом докази із АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» надійшли на адресу суду в паперовому варіанті рекомендованим повідомленням 11.11.2025.
Сторони у справі в судове засідання у справі, призначене на 26.11.2025 не з'явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.
Від представник позивача - Руденка Костянтина Васильовича, 21.11.2025 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надала.
Так, ухвали суду та судова повістка про виклик відповідача ОСОБА_1 надсилались судом за зареєстрованим місцем її проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, до початку засідання відомостей щодо вручення чи не вручення поштового повідомлення не надходило.
Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошень про її виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судом через неявку відповідача, що повідомлялась належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання нею відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, 26.11.2025постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.
В позовній заяві ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» міститься клопотання розглянути справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не подано.
Фактичні обставини, встановлені судом.
11.12.2023 між ОСОБА_2 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» на підставі анкети-заяви на кредит укладено кредитний договір № 3515-2318-1, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4150,00 грн з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 3,5 % за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка становить 1277,50%) строком на 365 днів шляхом переказу суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_4 , що належить позичальнику.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», які розміщені на сайті https://procent.com.ua (п.1.5 кредитного договору).
Підписуючи договір, позичальниця засвідчила, що до укладення договору уважно ознайомилася з текстом паспорту споживчого кредиту, договору та правилами, повністю розуміє та погоджується з усіма умовами та змістом договору, додатків до нього, паспортом споживчого кредиту та правил і зобов'язується неухильно їх дотримуватись. Цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальницею з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» виконало умови договору та надало відповідачці кошти на платіжну картку НОМЕР_4 , випущену на ім'я ОСОБА_3 , у розмірі 4 150,00 грн, що підтверджується випискою за договором №б/н у АТ КБ « ПРИВАТ БАНК» за період 11.12.2023-16.12.2023 та звітом по транзакціям за рахунком.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Відповідно до детального розрахунку заборгованість (щоденні нарахування і погашення) за Кредитним договором № 3515-2318-1 від 11.12.2023 станом на 05.09.2025 заборгованість відповідачки становить 57 166,25 грн, з яких: 4 150,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 53 016,25 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов'язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 536ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Висновок суду.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Під час вирішення цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, ніж закон. Більш того, керуючись положеннями ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачкою та порушення нею взятих на себе зобов'язань, ознайомлення і згода відповідачки з умовами кредитного договору.
Підписавши кредитний договір, відповідачка засвідчила, що згодна з його умовами, вони їй зрозумілі.
Відповідачкою порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредитів не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі не надала.
Водночас з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалося з 11.12.2025 по 10.12.2024 за ставкою 3,5% в день 145,00 грн, кількість днів, за які здійснювалося нарахування - 365.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В той же час, щодо розміру заявлених до стягнення з відповідача відсотків суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, розмір тіла кредиту, який наданий позичальнику позикодавцем становить 4150 грн. В той же час, розмір нарахованих процентів за умовами договору, - 53016,25 грн. більш ніж в 12 разів перевищує розмір тіла кредиту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23 виснував, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Крім того, з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Пунктом 1.2 вищезазначеної Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.
Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.
При визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги встановлену ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку у розмірі 1 %.
Таким чином, розмір процентів, що підлягав сплаті відповідачкою за кожен день користування кредитом, не міг перевищувати 41,5 грн. (4150,00 грн. х 1%). Розмір заборгованості з урахуванням цих вимог за процентами складає 15147,50 грн. (41,50 грн. х 365 днів). Тому, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 19297,50 грн., що складається з заборгованості за кредитом на суму 4150,00 грн, заборгованості за процентами на суму 15147,50 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 817 грн. 72 коп., виходячи з обрахунку: (19 297,50 грн. (розмір задоволеного позову) х 2 422 грн 40 коп. (розмір сплаченого позивачем судового збору): 57 166,25 грн. (ціна пред'явленого позову)).
У поданому позові ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмір 10 000 грн.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви, серед іншого, долучено копії: договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, акту приймання-передачі наданих послуг № 55 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; витягу з реєстру № 1 від 24.07.2021 до акту приймання-передачі наданих послуг № 55 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024.
У витязі з реєстру № 1 від 24.07.2021 до акту приймання-передачі наданих послуг № 55 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, зазначено: складання та подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за Кредитним договором № 3515-2318-1 від 12.11.2023 року та клопотання про витребування доказів - 9 000 грн.; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_2 за Кредитним договором № 3515-2318-1 від 12.11.2023 року - 1 000 грн. Всього 10 000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведених норм права, обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та адвокатських послуг, обсягом наданих адвокатських послуг, частковим задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу у сумі 10 000 грн. є завищеним.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.
Таким чином із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог витрати на правничу допомогу в сумі 844,00 грн. (2500 грн. : 100 х 33,76%).
Вказану суму суд вважає співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариствао з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (код ЄДРПОУ 41466388, адреса: бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, місто Київ, 03124) заборгованість за кредитним договором №3515-2318-1 від 11.12.2023 в розмірі 19 297 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 50 коп., з яких: прострочена заборгованості за сумою кредиту - 4 150,00 грн.; прострочена заборгованості за нарахованими процентами - 15 147,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (код ЄДРПОУ 41466388, адреса: бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, місто Київ, 03124) судовий збір у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 72 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (код ЄДРПОУ 41466388, адреса: бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, місто Київ, 03124) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 844 (вісімсот сорок чотири) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», код ЄДРПОУ 41466388, адреса: бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, місто Київ, 03124.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 26.11.2025.
Суддя Н.П. Карнаух