Справа № 132/2957/25
Провадження № 2/132/1136/25
Іменем України
"27" листопада 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Калинівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.02.2024 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2473813, відповідно до якого останній отримав 8000,00 грн. на банківський рахунок строком на 30 днів та зобов'язався повернути суму кредиту у день закінчення строку кредитування та сплатити проценти від суми кредиту.
Однак відповідач свої зобов'язання перед ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 32000,00 грн.
14.06.2021 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТзОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників № 28 від 25.07.2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 32000,00 грн., яка складається з 8000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 24000,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Окрім того, 26.03.2024 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79248783 відповідно до якого останній отримав 4100,00 грн. на банківський рахунок строком на 14 днів та зобов'язався повернути суму кредиту у день закінчення строку кредитування та сплатити проценти від суми кредиту.
Однак відповідач свої зобов'язання перед ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 13726,80 грн.
14.06.2021 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТзОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників № 30 від 19.08.2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13726,80 грн., яка складається з 4100,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1435,00,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 8191,80 грн. сума заборгованості за пенею.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, внаслідок чого ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» змушене звернутись до суду.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 09.09.2025 року, у даній цивільній справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення. Зазначену ухвалу було направлено судом на адресу місця реєстрації відповідача, однак поштове відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.
У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву, відповідачем подано не було.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так, відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Судом установлено, що між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 27.02.2024 укладено договір позики №2473813.
Відповідно до Договору позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника. А позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Сторонами погоджено, що кошти надаються строком на 30 днів (до 28.03.2024).
Пунктом 2.2 встановлено денну процентну ставку за користування позикою у розмірі 2,50,%, процентну ставку за понадстрокове користування позикою 2,70% за день. Орієнтовна загальна вартість позики 14000,00 грн.
Договір №2473813 від 27.02.2024 укладено та підписано сторонами в електронній формі, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором S6X55H.
Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що попередньо ознайомився з загальнодоступними Правилами надання грошових коштів у позику, розміщеними на сайті позивача (п. 5 Договору).
У матеріалах справи міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком 1 до цього договору.
Також позивач додав розрахунок заборгованості за договором позики №2473813 від 27.02.2024 за період з 27.02.2024 по 25.07.2024. У розрахунку вказано, що заборгованість відповідача за договором станом на 25.07.2024 не погашена та складає 32000,00 грн.
Окрім того, між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 26.03.2024 укладено договір позики №79248783.
Відповідно до Договору позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 4100,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника. А позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Сторонами погоджено, що кошти надаються строком на 30 днів (до 08.04.2024).
Пунктом 2.2 встановлено денну процентну ставку за користування позикою у розмірі 2,50,%, процентну ставку за понадстрокове користування позикою 2,70% за день. Орієнтовна загальна вартість позики 5535,00,00 грн.
Договір №79248783 від 26.03.2024 укладено та підписано сторонами в електронній формі, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 15874.
Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що попередньо ознайомився з загальнодоступними Правилами надання грошових коштів у позику, розміщеними на сайті позивача (п. 5 Договору).
У матеріалах справи міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком 1 до цього договору.
Також позивач додав розрахунок заборгованості за договором позики №79248783 від 26.03.2024. У розрахунку вказано, що заборгованість відповідача за договором станом на 31.07.2025 не погашена та складає 13726,80 грн.
Проте позивач не надав доказів перерахування коштів за вищевказаними договорами позики відповідачеві.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021 укладено договір факторингу №14/06/21, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі боржників.
Тобто договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами позики №2473813 від 27.02.2024 та № 79248783 від 26.03.2024 укладений 14 червня 2021 року.
За умовами п. 1.1. зазначеного договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Право вимоги - права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договору позики.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 1.2. договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Додатковою угодою №2 від 28.07.21 до договору факторингу внесено зміни у п. 1.3. договору факторингу, та встановлено, що фактор зобов'язаний упродовж 10 днів повідомити про перехід до нього права вимоги та про передачу йому усіх персональних даних боржника. Однак матеріали справи не містять доказу такого повідомлення відповідача (лист, вимога, тощо).
Судом досліджена додаткова угода №37 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року та акти прийому-передачі реєстру боржників №28 від 25.07.2024 та № 30 від 19.08.2024, де зазначено, що "Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників №28, 30 кількістю (не зазначено), після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Загальна сума заборгованостей складає (не зазначено)".
Тобто, відповідно до цих актів передано невідому кількість боржників із невідомою сумою заборгованості.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов'язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.
За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.
Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Такі правові висновки щодо кваліфікуючих ознак договору факторингу виклала Велика Палата Верховного Суду в постановах від 11 вересня 2018 у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 у справі № 465/646/11, від 11 жовтня 2019 у справі № 910/13731/17 та від 10 жовтня 2020 у справі № 638/22396/14-ц.
Загальна сума відступлення прав вимоги, що відступаються ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу не визначена.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц.
А тому право вимоги до боржника ОСОБА_1 у ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу від 14.06.2021 набуто не було.
Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не набуло прав первісного кредитора, а отже не має права пред'являти свої вимоги за договорами позики №2473813, укладеним 27.02.2024 та № 79248783, укладеним 26.03.2024.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договорами позики №2473813 від 27.02.2024 та № 79248783 від 26.03.2024 від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Також позивачем не доведено факт перерахування коштів відповідачеві первісним кредитором.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги статей 12, 81 ЦПК України, зважаючи, що позивач не надав належні та допустимі докази на підтвердження отримання права грошової вимоги до відповідача, а подання позову особою, яка не набула права вимоги, є самостійною підставою відмови в позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст.141ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 517, 519, 1077, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: