2/130/34/2025
130/1980/23
"20" жовтня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Репей А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в порядку спрощеного позовного провадження повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
Позивач ОСОБА_3 звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просила змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених з відповідача на її утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення у справі №130/1954/14, а саме: стягувати щомісячно з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 всіх доходів відповідача, але не менше 50% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі даної позовної заяви до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтувано тим, що від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Крім ОСОБА_6 у позивачки є ще молодший син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у шлюбі з ОСОБА_8 . Батько меншого сина загинув , дитина отримує пенсію по втраті годувальника у розмірі 2100 грн. Відповідач проживає окремо, шлюб розірвано, проходить військову службу складі ЗСУ та отримує дохід не менше ніж 20000 грн. щомісяця. Водночас його дитина отримує від батька аліменти в розмірі 27 грн. в день. Позивачка не може купити синові за ці гроші не те що пачку морозива чи іграшку, а просто не має за що його прогодувати. Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.07.2014 з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 800 грн. щомісячно до повноліття дитини. Іншим чином відповідач про сина не піклується , з моменту розірвання стосунків між сторонами (близько 9 років) у його вихованні участі не приймає. Позивачка не працевлаштована, виховує двох дітей, працює на присадибному господарстві, обробляє город, вирощує домашню птицю. Всі доходи її сім'ї становлять 2900 грн., які витрачаються винятково на дітей.
Ухвалою від 09.08.2023 провадження по вказаній справі відкрито. Призначено судове засідання.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.10.2023 зупинено провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвалою від 14.07.2025 провадження у справі поновлено.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сіваченко В.В. в поданому відзиві просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що позовна вимога у даній справі щодо зміни способу стягнення аліментів, починаючи з дня подачі даної позовної заяви до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 не може бути задоволена, оскільки від дня пред'явлення позову присуджуються аліменти на дитину у випадку задоволення первісного позову особи, яка звертається до суду про стягнення аліментів або видачі судового наказу. В даному конкретному випадку аліменти вже присуджені рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 28.07.2014 року у справі № 130/1954/14, а тому будь-яка зміна способу стягнення аліментів можлива виключно починаючи з дня набрання рішенням законної сили згідно з яким відбувається зміна способу стягнення аліментів. Як вбачається із матеріалів справи позивачем не подано жодного доказу щодо зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін. В зв'язку з відсутністю будь-яких належних та допустимих доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін, відсутні будь-які правові підстави для застосування частини першої статті 192 СК України до спірних правовідносин. До позовної заяви позивачем додано копію паспорта і ідентифікаційного коду, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, довідка про склад сім'ї, судове рішення про стягнення аліментів. Будь-які інші докази відсутні в матеріалах справи. Докази додані позивачем до позовної заяви підтверджують громадянство позивача, наявність спільного з відповідачем сина, укладання позивачем шлюбу з громадянином ОСОБА_8 , ідентифікуючі ознаки всіх осіб які входять до складу сім'ї позивача, стягнення аліментів з відповідача на користь позивача. Жодного доказу які би надавав можливість для застосування судом частини першої статті 192 СК України на підтвердження обставини щодо зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін, позивачем не надано і матеріали справи не містять.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Височанська А.В. в поданій заяві просила зменшити розмір позовних вимог та вважати їх наступними: змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 з твердої грошової суми 800 грн. на 1/7 частину від усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дня вступу рішення суду в законну силу та до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Височанська А.В. в поданій заяві просила справу розглянути у її відсутність, зменшені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сіваченко В.В. не заперечував проти задоволення зменшених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с. 5).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_10 02.06.2016 року уклала шлюб з ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_11 (а.с. 6).
Відповідно до довідки про склад сім'ї Северинівської сільської ради від 25.07.2023 №204 до складу сім'ї ОСОБА_1 входить син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_13 , батько ОСОБА_14 . Діти проживають разом з матір'ю (а.с. 7).
Згідно копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.07.2014 шлюб між сторонами розірвано (а.с.8-9).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_3 від 20.08.2025 старший солдат ОСОБА_2 дійсно з 04.10.2024 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в складі військової частини НОМЕР_3 , перебуваючи в Запорізькій області Запорізькому районі, населений пункт Козаче (а.с. 73).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статей150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
За положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.
Нормами ч. 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на аліменти у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку відповідача, та стягувати із відповідача на утримання доньки аліменти у розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дітей, з урахуванням їх віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 800 грн. на 1/7 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнена від сплати судового збору за подачу даного позову до суду, тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, відповідач ОСОБА_2 , на підставі ст. 5 Закону України Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, а тому слід компенсувати за рахунок держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись статями 263-265 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги задовольнити.
Змінити спосіб стягуваних аліментів, визначений рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_15 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/7 частки зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дня набрання рішення законної сили.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя