25 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/828/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши заяву Новгород-Сіверського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» про розстрочення виконання рішення суду у справі
За позовом: Заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,
вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, в інтересах держави в особі
позивача-1: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,
код ЄДРПОУ 38053846, вул. Пантелеймонівська, 12, м. Чернігів, 14017
позивача-2: Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області,
код ЄДРПОУ 04061978, вул. Захисників України, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
до відповідача: Новгород-Сіверського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Новгород-Сіверськрайагролісгосп»,
код ЄДРПОУ 31188244, вул. Залінійна, 47, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
Предмет спору: про відшкодування шкоди,
Заступник керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Новгород - Сіверської міської ради Чернігівської області звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» про відшкодування шкоди в розмірі 1 391 112,54 грн, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Ухвалою суду від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2025 позов задоволено повністю та стягнуто з Новгород-Сіверського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» шкоду у сумі 1 391 112,54 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з подальшим розподілом до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету та фонду охорони навколишнього природного середовища Новгород-Сіверської міської ради.
Також цим рішенням стягнуто з Новгород-Сіверського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» на користь Чернігівської обласної прокуратури 20 866,69 грн витрат зі сплати судового збору.
20.11.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву, у якій просить розстрочити виконання рішення суду Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2025 у справі №927/828/25 в частині стягнення шкоди у розмірі 1 391 112,54 грн на 12 місяців згідно з наступним графіком:
- до 01.12.2025 року - 115 926,00 грн;
- до 01.01.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.02.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.03.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.04.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.05.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.06.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.07.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.08.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.09.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.10.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.11.2026 року - 115 926,54 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 20.11.2025 призначено розгляд вказаної заяви на 25.11.2025 о 10:30 та запропоновано прокурору та позивачам у строк до 25.11.2025 (до початку судового засідання) надати суду письмові пояснення по суті заяви та докази на підтвердження викладених у поясненнях обставин та заперечень (ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
24.11.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про приєднання до заяви про розстрочку виконання судового рішення копії розпорядження Чернігівської обласної військової адміністрації від 01.04.2025 №575, яке не було долучено з технічних причин.
25.11.2025 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву, у якій просить визначити менший строк для відстрочки виконання рішення (не більше 9 місяців.)
Прокурор та позивач-2 були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в їх Електронні кабінети, але у судове засідання 25.11.2025 не з'явились.
Прокурор у поданій ним заяві просив розглядати заяву про розстрочення виконання рішення без його участі. Позивач-2 про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарське процесуального кодексу України судове засідання проводилось за відсутності прокурора та позивача-2 (їх представників).
У судовому засіданні 25.11.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та долучив до матеріалів справи копію розпорядження Чернігівської обласної військової адміністрації від 01.04.2025 №575.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Подана відповідачем заява про розстрочення виконання рішення обґрунтована тим, що:
- відповідач здійснює діяльність на території, яка з 24.02.2022 перебуває під постійними обстрілами та частковим замінуванням, що ускладнює доступ до лісових масивів та проведення заготівлі лісопродукції у необхідних обсягах. Зазначені обставини підтверджуються листом Новгород-Сіверської районної військової адміністрації від 05.09.2025 вересня 2025 року № 01-28/5120. Унаслідок військової агресії та несприятливих погодних умов у IV кварталі 2025 року суттєво зменшилися обсяги заготівлі та реалізації лісопродукції, що негативно позначилося на фінансовому стані підприємства.
- рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2025 не може бути виконано відповідачем одноразово, оскільки сума заборгованості у розмірі 1 391 112,54 грн є надмірною для підприємства в умовах зниження обсягів виробництва та реалізації. Крім того, у квітні 2025 року підприємство було визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, у зв'язку з чим першочерговим для нього є забезпечення виплати заробітної плати, а також здійснення податкових та інших обов'язкових платежів;
- станом на 01.10.2025 кредиторська заборгованість підприємства становить 7 528 тис. грн, а обов'язкові витрати у листопаді 2025 року - 2 367 тис. грн, до кінця 2025 року - 3 730 тис. грн. У разі накладення арешту на рахунки під час примусового виконання рішення суду відповідач фактично буде позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, що унеможливить отримання доходів та проведення обов'язкових виплат.
У зв'язку з наведеним відповідач просить суд розстрочити виконання рішення, оскільки це дозволить уникнути штрафних санкцій за несвоєчасну сплату обов'язкових платежів та забезпечить можливість подальшого функціонування підприємства в умовах воєнного стану.
Крім того, відповідач зазначив, що для покращення свого фінансового стану, виконання своїх зобов'язань, у тому числі, виконання рішення суду, відповідач з 01.10.2025 року уклав нові договори на реалізацію лісопродукції на загальну суму 44,7 млн. грн, що дасть можливість відповідачу протягом року виконувати рішення суду від 04.11.2025 та одночасно сплачувати свої обов'язкові платежі.
На підтвердження обставин, якими відповідач обґрунтовує підстави для розстрочення виконання рішення, надано копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2025 року; копію балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.09.2025; копію довідки про фінансовий стан підприємства №505 від 20.11.2025; копію довідки про укладення договорів на реалізацію лісопродукції №507 від 20.11.2025; копію довідки про залишки коштів на поточних рахунках №54 від 20.11.2025; копію довідки Новгород-Сіверської РВА №01-29/5130 від 05.09.2025 про віднесення Новгород-Сіверської та Семенівської територіальних громад до територій активних бойових дій, здійснення щоденно обстрілів цих територій; копію розпорядження Чернігівської ОВА №572 від 01.04.2025 про визначення ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 ГПК України).
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Передбачені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки або розстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку або розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Спираючись на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
В зв'язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
Суд враховує, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
З початком введення в Україні воєнного стану на території Чернігівської області протягом більше ніж одного місяця велись активні бойові дії, а прикордонні громади, у якій здійснює свою господарську діяльність відповідач, зазнають ворожих обстрілів і по теперішній час, що суд вважає загальновідомим.
Суд погоджується з доводами відповідача, що замінування значної території прикордонної громади та постійні її обстріли ускладнюють доступ до лісових масивів та, як наслідок, здійснення господарської діяльності відповідачем щодо заготівлі лісопродукції, що зі свого боку впливає на фінансовий стан підприємства.
Також суд враховує, що відповідач визнає наявність обов'язку виконати рішення у цій справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості, однак не має змоги виконати рішення суду про стягнення значної суми заборгованості негайно у зв'язку з несприятливою фінансовою ситуацією в державі, воєнним станом та іншими обставинами, які в сукупності є істотними та заслуговують на увагу.
Враховуючи наведені відповідачем обставини щодо неможливості негайного виконання рішення суду, а також те, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за цим рішенням є досить значною - 1 391 112,54 грн, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду.
При цьому суд не вбачає підстав для зменшення строку розстрочення виконання рішення, про що просить прокурор, оскільки наведені відповідачем обставини дійсно ускладнюють виконання рішення, а надання меншого строку розстрочення може призвести до погіршення фінансового становища відповідача та зупинки господарської діяльності підприємства, яке визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення забезпечить реальне його виконання із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача та реально отримати грошові кошти.
У судовому засіданні 25.11.2025 відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив скорочену ухвалу.
Керуючись ст. 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Новгород-Сіверського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2025 у справі №927/828/25 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення суду Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2025 у справі №927/828/25 в частині стягнення шкоди у розмірі 1 391 112,54 грн на 12 місяців згідно з наступним графіком:
- до 01.12.2025 року - 115 926,00 грн;
- до 01.01.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.02.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.03.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.04.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.05.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.06.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.07.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.08.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.09.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.10.2026 року - 115 926,00 грн;
- до 01.11.2026 року - 115 926,54 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повна ухвала складена 27.11.2025.
Суддя В. В. Шморгун