18.11.2025м. СумиСправа № 920/1234/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1234/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-УБД-Полтава» (вул. Підвальна, буд. 10, м. Біла Церква, Київська область, 09100)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Стелла» (вул. Матющенка, буд. 60, с. Волокитине, Путивльський район, Сумська область, 41510)
про стягнення 522 468 грн 77 коп., розірвання договорів суборенди земельних ділянок,
представники учасників справи:
від позивача - Марценюк Л.А.;
від відповідача - не з'явився;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) стягнути з відповідача 438402 грн 04 коп. заборгованості з суборендної плати, 65 228 грн 94 коп. інфляційних втрат, 18 837 грн 79 коп. 3% річних відповідно до укладених договорів суборенди № 16А від 31.05.2021, № 32А від 22.04.2022; 2) розірвати договір суборенди земельних ділянок № 16 А від 31.05.2021, укладений між сторонами (земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0117; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0118; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0119; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0121; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0123; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0124; земельна ділянка загальною площею 1,8993 га кадастровий номер 5921588300:04:004:0211; земельна ділянка загальною площею 1,8994 га кадастровий номер 5921588300:04:004:0212); 3) розірвати договір суборенди земельних ділянок № 32 А від 22.04.2022, укладений між сторонами (земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0116; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0120).
Ухвалою від 02.09.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1234/25; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 02.10.2025, 10:30; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 02.09.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвалою від 03.09.2025 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 4739 від 02.09.2025) про участь у судових засіданнях у справі 920/1234/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представнику позивача у судовому засіданні 02.10.2025 о 10 год. 30 хв. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
10.09.2025 позивач подав клопотання (вх. № 4347 від 10.09.2025), в якому просить суд приєднати до матеріалів справи докази сплати судових витрат на правничу допомогу (платіжна інструкція № 112 від 04.09.2025). Позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає 54 567,03 грн., з яких 13 893,03 грн. судового збору, 40 675,00 грн. витрат на правничу допомогу (20 000,00 гривень витрати за фактично надані послуги та 20 674,00 грн гонорар успіху).
29.09.2025 позивач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 5189 від 29.09.2025).
Ухвалою від 01.10.2025 господарський суд задовольнив частково заяву (вх. № 5189 від 29.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-УБД-Полтава» про вжиття заходів забезпечення позову; вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Агро Стелла», які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Стелла», відкритих у всіх банківських установах, та майно (рухоме та нерухоме), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Агро Стелла», у межах ціни позову в сумі 522 468 грн 77 коп.
02.10.2025 позивач подав клопотання (вх. № 4712 від 02.10.2025), в якому просить суд підготовче засідання провести без участі його представника. Позивач позовні вимоги підтримує повністю, просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
Ухвалою від 02.10.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 28.10.2025, 10:20; забезпечив участь представнику позивача у судовому засіданні 28.10.2025 о 10 год. 20 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
23.10.2025 позивач подав клопотання (вх. № 5092 від 23.10.2025), в якому просить суд відкласти розгляд справи, оскільки попередньо між позивачем та відповідачем наявна домовленість про примирення; на підтвердження намірів відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості.
Судове засідання 28.10.2025 по справі № 920/1234/25 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному з 21.10.2025 до 28.10.2025.
Ухвалою від 29.10.2025 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 18.11.2025, 12:20; забезпечив участь представнику позивача у судовому засіданні 18.11.2025 о 12 год. 20 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 18.11.2025, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду доказів часткової сплати відповідачем заборгованості, що додані позивачем до клопотання (вх. № 5092 від 23.10.2025) про відкладення розгляду справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
31.05.2021 між сторонами укладений договір суборенди земельних ділянок № 16А відповідно до умов якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне володіння і користування 8 (вісім) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за межами населеного пункту на території Уздицької сільської ради Глухівського району Сумської області (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору в суборенду передаються земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту на території Уздицької сільської ради Глухівського району Сумської області та мають загальну площу 15,7987 га, а саме: земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0117; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0118; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0119, земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0121; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0123; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0124; земельна ділянка загальною площею 1,8993 га кадастровий номер 5921588300:04:004:0211; земельна ділянка загальною площею 1,8994 га кадастровий номер 5921588300:04:004:0212.
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, договір укладений строком на 7 (сім) років (п. 3.1., 14.1 договору).
Згідно з п. 4.1. - 4.4. договору плата за суборенду земельних ділянок вноситься суборендарем у грошовій формі у розмірі 113 750,64 грн., в тому числі ПДВ 20% - 18 958,44 грн. Плата за суборенду вноситься суборендарем до 10 липня фактичного року дії суборенди. Розмір плати за суборенду земельних ділянок обов'язково переглядається кожних 3 (три) роки виключно в сторону збільшення. Розмір такого збільшення не може бути меншим 10% від плати за суборенду, зазначену в п. 4.1 договору.
Відповідно до п. 9.4. договору суборендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за суборенду земельних ділянок у порядку та у строки, які передбачені договором.
Згідно з п. 12.4. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження суборендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки а.с. 116-131) право суборенди відповідача зареєстроване 06.08.2021.
Відповідно до наявних в матеріалах справи виставлених рахунків на оплату та платіжних інструкції: відповідач сплатив суборендну плату за 2021 рік в сумі 113 750 грн 64 коп. 06.08.2021, суборендну плату за 2022 рік в сумі 113 750 грн 64 коп. - 30.06.2023; суборендну плату за 2023-2025 роки (в сумі 113 750 грн 64 коп. за 2023 рік, в сумі 125 125 грн 70 коп. за 2024 рік, в сумі 125 125 грн 70 коп. за 2025 рік) відповідач на дату звернення позивача з позовом до суду не сплатив.
22.04.2022 між сторонами укладений договір суборенди земельних ділянок № 32А відповідно до умов якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне володіння і користування 2 (дві) земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за межами населеного пункту на території Уздицької сільської ради Глухівського району Сумської області (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору в суборенду передаються земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту на території Уздицької сільської ради Глухівського району Сумської області та мають загальну площу 4,0000 га, а саме: земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0116; земельна ділянка загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5921588300:03:001:0120.
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, договір укладений строком на 6 (шість) років (п. 3.1., 14.1 договору).
За умовами п. 4.1.-4.4. договору плата за суборенду земельних ділянок вноситься суборендарем у грошовій формі у розмірі 24 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 4 000,00 грн. Плата за суборенду вноситься суборендарем до 10 липня фактичного року дії суборенди. Розмір плати за суборенду земельних ділянок обов'язково переглядається кожних 3 (три) роки виключно в сторону збільшення. Розмір такого збільшення не може бути меншим 10% від плати за суборенду, зазначену в п. 4.1 договору.
Згідно з п. 9.4. договору суборендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити плату за суборенду земельних ділянок у порядку та у строки, які передбачені договором.
Відповідно до п. 12.4. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження суборендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки а.с. 112-115) право суборенди відповідача не зареєстроване.
Відповідно до наявних в матеріалах справи виставлених рахунків на оплату та платіжних інструкції: відповідач сплатив суборендну плату за 2022 рік в сумі 24 000 грн 00 коп. 11.08.2023, суборендну плату за 2023-2025 роки (в сумі 24000 грн 00 коп. за 2023 рік, в сумі 24000 грн 00 коп. за 2024 рік, в сумі 26 400 грн 00 коп. за 2025 рік) відповідач на дату звернення позивача з позовом до суду не сплатив.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2025 року по справі № 907/882/22, якщо момент укладення договору (виникнення у його сторін прав і обов'язків у зобов'язальних правовідносинах) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі (виникнення в орендаря речового права) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору і набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов'язального характеру зобов'язально-правовими способами, зокрема орендодавець може стягнути з орендаря орендну плату.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати суборендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за договорами в загальній сумі 438402 грн 04 коп. (364 002 грн 04 коп. за договором № 16А, 74 400 грн за договором № 32А). У зв'язку із систематичною несплатою суборендної плати, позивач просить суд розірвати договори суборенди земельних ділянок від 31.05.2021 № 16А та від 22.04.2022 № 32А.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі ст. 1, 13, 21, 25 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
За приписами ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати суборендної плати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. За договором № 16А відповідач сплатив суборендну плату за 2021 рік в сумі 113 750 грн 64 коп. 06.08.2021, суборендну плату за 2022 рік в сумі 113 750 грн 64 коп. - 30.06.2023; суборендну плату за 2023-2025 роки (в сумі 113 750 грн 64 коп. за 2023 рік, в сумі 125 125 грн 70 коп. за 2024 рік, в сумі 125 125 грн 70 коп. за 2025 рік) відповідач на дату звернення позивача з позовом до суду не сплатив. За договором № 32А відповідач сплатив суборендну плату за 2022 рік в сумі 24 000 грн 00 коп. 11.08.2023, суборендну плату за 2023-2025 роки (в сумі 24000 грн 00 коп. за 2023 рік, в сумі 24000 грн 00 коп. за 2024 рік, в сумі 26 400 грн 00 коп. за 2025 рік) відповідач на дату звернення позивача з позовом до суду не сплатив.
Після звернення позивача з позовом до суду та відкриття судом провадження у справі відповідач сплатив позивачу частину заборгованості з суборендної плати в загальній сумі 137 750 грн 64 коп. (113 750 грн 64 коп. за 2023 рік за договором № 16А, 24 000 грн. 00 коп. за 2023 рік за договором № 32А), що підтверджується платіжними інструкціями № 138 від 13.10.2025, № 139 від 13.10.2025.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт часткової сплати відповідачем основного боргу, провадження у справі № 920/1234/25 в частині стягнення з відповідача 137 750 грн. 64 коп. заборгованості з суборендної плати за договорами № 16А від 31.05.2021 та № 32А від 22.04.2022 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Поряд з цим, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повної сплати суборендної плати у встановлений договорами строк, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 300 651 грн 40 коп. заборгованості.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача за несвоєчасну сплату суборендної плати відповідачу нараховані 3 % річних в загальній сумі 18 837 грн 79 коп., інфляційні втрати в загальному розмірі 65 228 грн 94 коп. За договором № 16А від 31.05.2021: за період з 10.07.2021 до 06.08.2021 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2021 рік, за період з 10.07.2022 до 30.06.2023 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2022 рік, за період з 10.07.2023 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2023 рік, за період з 10.07.2024 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2024 рік, за період з 10.07.2025 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2025 рік. За договором № 32А від 22.04.2022: за період з 10.07.2022 до 11.08.2023 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2022 рік, за період з 10.07.2023 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2023 рік, за період з 10.07.2024 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2024 рік, за період з 10.07.2025 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2025 рік.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, суд встановив, що позивач невірно визначив початок періоду прострочення сплати суборендної плати. За умовами договорів відповідач зобов'язаний внести плату за суборенду до 10 липня фактичного року дії суборенди, відповідно, зобов'язання з оплати є простроченим з 11 липня. Також при розрахунку 3% річних позивач у періоди нарахування включив день фактичної сплати заборгованості за 2021, 2022 роки.
За договором № 16А від 31.05.2021 суд вважає правомірними нарахування: за період з 11.07.2021 до 05.08.2021 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2021 рік, за період з 11.07.2022 до 29.06.2023 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2022 рік, за період з 11.07.2023 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2023 рік, за період з 11.07.2024 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2024 рік, за період з 11.07.2025 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2025 рік. За договором № 32А від 22.04.2022 суд вважає правомірними нарахування: за період з 11.07.2022 до 10.08.2023 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2022 рік, за період з 11.07.2023 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплачу суборендної плати за 2023 рік, за період з 11.07.2024 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2024 рік, за період з 11.07.2025 до 26.08.2025 за несвоєчасну сплату суборендної плати за 2025 рік.
За цих обставин, в межах визначених позивачем періодів нарахування та нарахованих сум, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати суборендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 18 760 грн 44 коп., інфляційних втрат в загальній сумі 65 228 грн. 94 коп.
У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 77 грн 35 коп., суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Щодо розірвання договорів суборенди, у зв'язку із систематичною несплатою суборендної плати, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.
Суд встановив, що на дату звернення позивача з позовом до суду відповідач повністю не сплатив суборендну плату за договорами за 2023, 2024, 2025 роки.
Той факт, що на момент розгляду справи відповідач погасив заборгованість за 2023 рік, не впливає на право позивача вимагати розірвання договорів на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати). У цьому пункті йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.
Враховуючи встановлений судом факт систематичної несплати суборендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про розірвання укладених між сторонами договорів суборенди землі № 16А від 31.05.2021 та № 32А від 22.04.2022.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач подав позовну заяву в електронній формі через електронний суд. За подання позовної заяви, що містить дві немайнові вимоги, одну майнову вимогу позивач сплатив судовий збір в сумі 13 893 грн. 03 коп. згідно з платіжною інструкцією № 109 від 26.08.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви майнового характеру), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в сумі 11 114 грн 43 коп.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 11 113 грн 50 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, за якими суд закрив провадження у справі, у зв'язку з частковим погашення боргу під час розгляду справи, оскільки спір виник внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань. На позивача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 0 грн 93 коп., у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині.
Щодо судового збору в сумі 2778 грн 60 коп. (внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом) суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідні висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 № 922/445/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/1234/25 підтверджується копіями ордеру на надання правничої допомоги серія АІ № 1986737 від 28.08.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 8616/10 від 27.12.2019, договору про надання професійної правничої допомоги № 14/25 від 20.08.2025, додатку № 1 до договору від 20.08.2025, акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 27.08.2025, платіжної інструкції № 112 від 04.09.2025.
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 27.08.2025 адвокатом надані послуги зі складання позовної заяви вартістю 20 000 грн.
Згідно з додатком № 1 до договору № 14/25 сторони домовились, що за надання послуг за договором клієнт сплачує адвокату винагороду в гривнях відповідно до вказаного в додатку розмірі, а також гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 3% за майновим спором, 5000 грн за немайновим спором.
Позивач заявляє до стягнення з відповідача 20 000 грн. витрат за фактично надані адвокатом послуги, а також 20 674 грн 00 коп. гонорару успіху (3% за майновим спором, 5000 грн за немайновим спором).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу (в сумі 20 674 грн 00 коп. гонорару успіху), з урахуванням таких критеріїв, як розумність, обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 20 000 грн 00 коп.
Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини позивача з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн 00 коп. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в іншій частині суд відмовляє та відповідно не покладає такі витрати на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 126, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір суборенди земельних ділянок № 16 А від 31.05.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО-УБД-Полтава» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Стелла» (суборенда земельних ділянок за кадастровими номерами 5921588300:03:001:0117, 5921588300:03:001:0118, 5921588300:03:001:0119, 5921588300:03:001:0121, 5921588300:03:001:0123, 5921588300:03:001:0124; 5921588300:04:004:0211; 5921588300:04:004:0212).
3. Розірвати договір суборенди земельних ділянок № 32 А від 22.04.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО-УБД-Полтава» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Стелла» (суборенда земельних ділянок за кадастровими номерами 5921588300:03:001:0116, 5921588300:03:001:0120).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Стелла» (вул. Матющенка, буд. 60, с. Волокитине, Путивльський район, Сумська область, 41510, код ЄДРПОУ 38257743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-УБД-Полтава» (вул. Підвальна, буд. 10, м. Біла Церква, Київська область, 09117, код ЄДРПОУ 43617376) 300 651 грн 40 коп. заборгованості з суборендної плати, 65 228 грн 94 коп. інфляційних втрат, 18 760 грн 44 коп. 3% річних, 11 113 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу зі сплати суборендної плати в сумі 137 750 грн 64 коп. - закрити.
6. У задоволенні позову в іншій частині (стягнення 77 грн 35 коп. 3% річних) - відмовити.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
8. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 27.11.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко