адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.11.2025 Справа № 917/891/23
розглянувши матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", вул. Левандовська, буд. 8А, нежиле приміщення 1-8, груп.прим. 10, м. Київ, 01010
до відповідача Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська обл., 39609
про стягнення 114 283 268,03 грн
у складі суду судді Погрібної С.В.
за участю секретаря судового засідання Ареф'євої Є.С.,
представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулось до суду з позовом в якому просило суд стягнути з відповідача - Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" 122 633 744,51 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 22.04.2021 року між сторонами договору поставки № 230/1/2021, з яких: 114 283 268,03 грн попередня оплата, 3 493 659,78 грн 3% річних за період з 17.01.2023 по 23.01.2024 та 4 856 816,70 грн інфляційних втрат за період з лютого 2023 по грудень 2023 включно (в редакції заяви від 24.01.2024 за вх № 988).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.12.2024, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з АТ "Укртатнафта" на користь ТОВ "Юнайтед енерджі" 114 283 268, 03 грн заборгованості, 3 493 659,78 грн 3% річних, 4 856 816,70 грн інфляційних втрат та понесені витрати на сплату судового збору в сумі 939 400,00 грн.
Постановою Верховного суду України від 20.05.2025 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задоволено частково; рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 917/891/23 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Проведено автоматичний розподіл справи № 917/891/23 за результатами якого справу передано на розгляд судді Погрібній С.В., що відображено у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025, у зв'язку з чим вказана справа приймається до провадження суддею Погрібною С.В.
Ухвалою від 12.06.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
21.07.2025 від Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшли письмові пояснення (вх. №9566) щодо правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 20.05.2025 у справі №917/891/23, які суд долучає до матеріалів справи.
Від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника позивача (вх. № 9625).
Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №9621).
У зв'язку з перебуванням судді Погрібної С.В. у відпустці, судове засідання призначене на 22.07.2025 не відбулось.
Ухвалою від 28.07.2025 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 04.09.2025, 10:00.
02.09.2025 від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 11283).
У зв'язку з перебуванням судді Погрібної С.В. у відпустці, судове засідання призначене на 04.09.2025 не відбулось. Наступне підготовче засідання призначено на 06.11.2025, 10:30.
Від представника Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 12814 від 07.10.2025, вх. № 13972 від 03.11.2025), які задоволені судом про що винесено відповідні ухвали.
05.11.2025 відповідачем подано клопотання про залучення письмових пояснень щодо правової позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні від 16 жовтня 2025 року у справі «Басюк та інші проти України» та судових рішеннях, викладених у аналогічній справі №917/892/23 (вх. № 14129). Дослідивши, які суд долучає до матеріалів справи.
05.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 14183), у зв'язку з тим, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», у справі № 917/891/23 може виникнути питання щодо передачі справи у провадження Господарського суду міста Києва по справі № 910/10010/25.
Ухвалою від 06.11.2025 суд закрив підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2025, 13:30.
В судовому засіданні 25.11.2025 судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав свої зобов'язання з перерахування відповідачеві попередньої оплати, проте відповідач не поставив обумовлений Договором товар (з урахуванням частково повернених коштів та частково зарахованих в рахунок наявної заборгованості за іншими договорами).
Правовими підставами позову визначено статті 173, 193 Господарського кодекс України та статті 15, 16, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 663, 664, 691, 693, 712 Цивільного Кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : договір поставки №230/1/2021 від 22.04.2021; лист ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вих.10.12.2021 №10/12-6; докази направлення Листа ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вих.10.12.2021 №10/12-6 AT «Укрпошта»; додаткова угода №1 від 21.12.2021 до Договору поставки №230/1/2021 від 22.04.2021 (продовження строку поставки та строку дії договору); лист ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вих. №11/01-3 від 11.01.2023; протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису до листа ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вих. №11/01-3 від 11.01.2023; докази направлення листа ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вих. №11/01-3 від 11.01.2023 електронною поштою; докази направлення листа ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вих. №11/01-3 від 11.01.2023 в паперовому вигляді; заява ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №27/01-3 від 27.01.2023 з доказами направлення; кapтa рахунку 6313 за січень 2020 - березень 2023 року; платіжне доручення №2254 від 30.04.2021; платіжне доручення №2255 від 30.04.2021; платіжне доручення №78061 від 04.11.2022 (а.с. 9-32 том 1).
Відповідач проти позову заперечує за підстав викладених у відзиві та доадткових поясненнях, зокрема, посилаючись на :
- передчасність позовних вимог з огляду на наявність форс-мажорних обставин та умови п. 7.1 Договору поставки № 230/1/2021;
- позивачем не надано жодного доказу на підтвердження здійснення ним саме попередньої оплати за Договором поставки № 230/1/2021, в той час як відповідач згоди на проведення розрахунків шляхом попередньої оплати не давав.
Правовими підставами заперечень проти позову визначено статтю 617 Цивільного Кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості заперечення проти позовних вимог позивач надав наступні докази: лист ТПП України від 28.02.2024 № 2024/02.0-7.1, Наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України «Про включення Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану» (а.с. 68-69 том 1).
Позивачем подано відповідь на відзив, якою спростовує викладені у відзиві доводи відповідача.
Відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, до яких залучено роздруківку з сайту щодо зупинення морських портів, копію контракту на поставку нафти та витяг з коносаменту, копії витягів з ЄРДР, копію наказу про аварійну зупинку технологічних установок (а.с. 96-108 том 1).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
22.04.2021 між ТОВ "Юнайтед енерджі" (Покупець) та Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (Продавець, в момент прийняття рішення - Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта") укладено договір поставки № 230/1/2021, за умовами якого сторони узгодили, зокрема, наступне:
- Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафту сиру імпортних родовищ сорту "Азері Лайт", далі - Товар (пункт 1.1 Договору);
- кількість Товару, який підлягає постачанню за цим Договором, складає 18 000 (+/-10%) тонн (пункт 2.1 Договору);
- строк поставки Товару : до 31.12.2021 (пункт 3.2 Договору);
- вважається, що Продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки Товару в момент підписання Сторонам Акта прийому-передачі Товару (пункт 3.4 Договору);
- ціна Товару за цим Договором на момент його укладання складає 15 333,00 грн за одну тонну, крім того ПДВ 3 066,60 грн. Ціна за одну тонну Товару на момент укладення Договору з урахуванням ПДВ становить 18 399,60 грн (пункт 4.1 Договору);
- вартість Товару по даному договору на момент його укладання становить 275 994 000,00 грн (+/- 10%). Загальна сума з урахуванням ПДВ становить 331 192 800,00 (+/- 10%) (пункт 4.2 Договору);
- покупець проводить оплату за Товар по цьому Договору протягом 30 календарних днів від дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця. За згодою Сторін можлива попередня оплата (пункт 5.1 Договору);
- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по даному Договору, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин (пункт 7.1 Договору);
- під форс-мажорними обставинами Сторони розуміють обставини, які виникли після підписання Договору внаслідок непередбачених Сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи: пожежі, землетруси, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи, війни або військові дії. Дія таких обставин повинна бути підтверджена регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або організацією, на яку Урядом покладений обов'язок по ліквідації таких обставин. Строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини (пункт 7.2 Договору);
- про настання таких обставин Сторона, для якої вони наступили, повинна негайно повідомити іншу Сторону в письмовій формі. У разі невиконання вимоги щодо повідомлення Сторона, що не виконує свої зобов'язання, позбавляється права посилатися на такі обставини (пункт 7.3 Договору);
- Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами і діє по 31.12.2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (пункт 9.1 Договору).
Платіжним дорученням від 30.04.2021 № 2254 позивач перерахував відповідачу 318 000 000,00 грн з призначенням платежу "Оплата нафти згідно Договору № 230/1/2021 від 22.04.2021 року", платіжним дорученням від 30.04.2021 № 2255 позивач перерахував відповідачу 12 000 000,00 грн з призначенням платежу "Оплата нафти згідно Договору №230/1/2021 від 22.04.2021 року".
Вказані обставини також підтверджуються карткою рахунку 6313 за січень 2021-грудень 2022 (фільтрація за параметрами договір від 22.04.2021 №230/1/2021 та контрагентом Укртатнафта ПАТ).
Факт отримання коштів у вказаній сумі від позивача за платіжними дорученнями відповідач не спростовує.
Позивач листом від 10.12.2021 № 10/12-6 звернувся до відповідача щодо повідомлення про можливу дату поставки Товару за договором. Направлення листа 13.12.2021 позивачем та отримання 16.12.2021 відповідачем підтверджується матеріалами справи (чек, накладна, опис вкладення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення) та не спростовується відповідачем.
Між сторонами 21.12.2021 укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої сторони погодили: викласти пункт 3.2 Договору у наступній редакції: Строк поставки Товару: до 31.12.2022 року (включно); викласти пункт 9.1 Договору у наступній редакції: Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами і діє по 31.12.2022 включно, а в частині в взаєморозрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (пункт 2 Додаткової угоди).
Позивач посилається на те, що обумовлений договором Товар у визначений Додатковою угодою строк поставлений відповідачем не був. Дана обставина відповідачем визнається.
Платіжним дорученням від 04.11.2022 № 78061 відповідач перерахував позивачу 18 059 198,31 грн з призначенням платежу повернення невикористаних коштів одержаних по договору від 22.04.2021 № 230/1/2021.
Позивач 11.01.2023 листом № 11/01-3 звернувся до відповідача щодо повернення грошових коштів (перерахованої попередньої оплати за договором) в сумі 311 940 801,69 грн протягом 5 банківських днів з дня отримання цього листа. Направлення листа 11.01.2023 позивачем засобами поштового зв'язку та отримання 30.01.2023 відповідачем підтверджується матеріалами справи (чек, накладна, опис вкладення, трекінг Укрпошти) та не спростовується відповідачем. Крім того, вказаний лист був направлений відповідачу на електронну пошту.
Позивач 27.01.2023 звернувся до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог в загальній сумі 197 860 267,66 грн за укладеними між сторонами договорами комісії від 25.01.2021 №51/11/2118, від 01.09.2020 № 681/11/2118. Направлення цієї заяви 20.01.2023 позивачем засобами поштового зв'язку підтверджується матеріалами справи (чек, накладна, опис вкладення) та факт її отримання не спростовується відповідачем.
За даними позивача, відповідач Товар на виконання договору не поставив, 114 283 268,03 грн попередньої оплати не повернув.
На підтвердження розміру дебіторської заборгованості 114 283 268,03 грн станом на 31.07.2023 позивач надав виконаний ТОВ "Бюро судово-економічної експертизи та аудиту І.В.А." Висновок експерта №30 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 18.08.2023.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до Господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з відповідача 122 633 744,51 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 22.04.2021 між сторонами Договору поставки № 230/1/2021, з яких: 114 283 268,03 грн попередня оплата, 3 493 659,78 грн 3% річних за період з 17.01.2023 по 23.01.2024 та 4 856 816,70 грн інфляційних втрат за період з лютого 2023 по грудень 2023 року включно.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є Договором поставки, до якого, в силу ЦК України, застосовуються положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 663, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 693 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина перша).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга).
В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Приписи статті 599 ЦК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Разом з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору.
Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (частина перша).
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (частина друга).
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право, зокрема, відмовитися від виконання свого обов'язку частково або в повному обсязі (частина третя).
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина четверта).
Предметом позову у справі, що переглядається, є вимоги про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки.
Аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).
За змістом частини другої статті 693 ЦК України підставою для повернення суми попередньої оплати є саме не передання продавцем товару покупцю у встановлений строк.
Встановлюючи строк виконання зобов'язання відповідачем з поставки товару за договором, суд враховує, що у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду не погодилась із доводами скаржника про те, що прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати пов'язано також із датою закінчення строку дії контракту, оскільки немає підстав ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання постачальником (продавцем) обов'язку повернути суму попередньої оплати, а згідно з положеннями контракту останній в частині невиконаних зобов'язань діє до їх повного виконання сторонами. Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також підтвердила виникнення у відповідача (постачальника, продавця) зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Суд враховує, що сторони узгодили, що строк поставки товару (дії договору) до 31.12.2022 (з урахуванням Додаткової угоди від 21.12.2021, підписаної сторонами, а.с. 16 том 1).
Відповідач стверджує, що строк виконання Договору в частині здійснення поставки не настав з огляду на настання форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією РФ проти України, та надає суду лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Наказ №100 від 02.04.2022 «Про аварійну зупинку технологічних установок».
Розділом 7 Договору від 22.04.2021 встановлено наступне: «Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по даному Договору, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин. Під форс-мажорними обставинами Сторони розуміють обставини, які виникли після підпи сання Договору внаслідок непередбачених Сторонами подій надзвичайного характеру, вклю чаючи: пожежі, землетруси, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи, війни або військові дії. Дія та ких обставин повинна бути підтверджена регіональною Торгово-промисловою палатою (її від діленням) або організацією, на яку Урядом покладений обов'язок по ліквідації таких обставин. "Строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Про настання таких обставин Сторона, для якої вони наступили, повинна негайно повідо мити іншу Сторону в письмовій формі. У разі невиконання вимоги щодо повідомлення Сторо на, що не виконує свої зобов'язання, позбавляється права посилатися на такі обставини.».
У постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 суд касаційної інстанції зробив наступні висновки: "на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема:
- застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору);
- чим підтверджується форс-мажор;
- чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору;
- як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.
У договорі сторони домовилися про те, що строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
У постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/4725/22 міститься висновок, відповідно до якого закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки за загальним правилом, закріпленим у статті 599 ЦК України, такою підставою є виконання, проведене належним чином. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 та у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 925/1238/22.
Суд враховує, що внаслідок ракетних обстрілів було зруйновано промислову інфраструктуру, виробничі потужності нафтопереробного заводу, що призвело до його аварійної зупинки та унеможливило виготовлення нафтопродуктів. Доказами ракетних обстрілів залучені до матеріалів справи витяги щодо кримінальних проваджень, порушених за фактами обстрілів. Доказом аварійної зупинки нафтопереробного заводу є Наказ ПАТ "Укртатнафта" №100 від 02.04.2022 (а.с. 108 том 1).
Відповідно, ракетні обстріли АТ «УКРТАТНАФТА» та зруйнування виробничих потужностей нафтопереробного заводу достеменно свідчать про наявність форс-мажорних обставин. В свою чергу, дія форс-мажорних обставин, яка спричинила неможливість виконання зобов'язань у встановлені строки, продовжує ці строки пропорційно на час дії відповідних обставин.
Докази припинення дії форс-мажорних обставин у даному випадку у матеріалах справи відсутні. Про такі обставини при розгляді справи сторони суд не повідомляли.
В Постанові від 31 серпня 2022 року по справі №910/15264/2146 Верховний Суд дійшов таких висновків: « 50. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). 51. Положення укладеного сторонами Договору прямо не передбачають юридичні наслідки того, що постачальник не повідомив замовника в строки, визначені Договором, про факт настання таких обставин (із посиланням на відповідний сертифікат ТПП чи без нього). Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21)».
Судом встановлено, що у даному випадку в Договорі №230/1/2021 від 22.04.2021 відсутня умова про позбавлення права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення про них.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань був продовжений на час дії форс-мажорних обставин (із врахуванням доказів, які були надані відповідачем на підтвердження наявності форс-мажорних обставин), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 114 283 268,03 грн попередньої оплати, 3 493 659,78 грн 3% річних за період з 17.01.2023 по 23.01.2024 та 4 856 816,70 грн інфляційних втрат за період з лютого 2023 по грудень 2023 включно, є передчасними.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення стягнення 114 283 268,03 грн попередньої оплати, 3 493 659,78 грн 3% річних за період з 17.01.2023 по 23.01.2024 та 4 856 816,70 грн інфляційних втрат за період з лютого 2023 по грудень 2023 включно задоволенню не підлягають.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 240, 241 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення складено 27.11.2025.
Суддя Погрібна С.В.