адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
26.11.2025 Справа № 917/1566/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засіданні Отюгова О. І., розглянувши справу № 917/1566/25
за позовною заявою Комунального підприємства “Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРОН", проспект Лесі Українки, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39600,
про стягнення 133 333,33 грн заборгованості,
Без виклику учасників справи
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРОН" 133 333,33 грн збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): статут КП “Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, витяг з ЄДР відносно відповідача, договір про виконання робіт №1430 від 27.01.2021 року, додаткову угоду №1 від 08.02.2021 року до договору про виконання робіт №1430 від 27.01.2021 року, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 28.02.2021 за №9040673158 та №9040673960, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 22.03.2021 р. за №2487651/43858713 та № 2487652/43858713, платіжні доручення №6471 від 10.02.2021 року на суму 300 000,00 грн, №6510 від 12.02.2021 р. на суму 500 000,00 грн, №6538 від 17.02.2021 р. на суму 519 940,80 грн, №6633 від 24.02.2021 р. на суму 329 985,20 грн, рахунки на оплату №09/02-1 від 10.02.2021 р., №24/02-1 від 24.02.2021 р.
Інших заяв по суті спору не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
11.08.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРОН" про стягнення збитків завданих порушенням обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних у розмірі 133 333,33 грн (вх. № 1625/25).
Ухвалою суду від 18.08.2025 року було залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків. Позивачу необхідно було викласти належним чином обставини, якими він обґрунтовує вимога про стягнення збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних у розмірі 83 333,33 грн (133 333,33 грн - 50 000,00 грн), із зазначенням доказів, доданих до позовної заяви, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
20.08.2025 року до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 18.08.2025 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 10818). Відповідно до поданої позовної заяви з додатками позивач виконав усі вимоги, зазначені в ухвалі суду від 18.08.2025 року.
Суд ухвалою від 25.08.2025 року відкрив провадження у справі № 917/1566/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У даній ухвалі встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов - 15 днів з дня вручення даної ухвали
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 25.08.2025, яка направлялась відповідачу за адресою проспект Лесі Українки, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи викладене та з метою належного повідомлення відповідача, суд листом від 22.09.2025 повторно направив на адресу відповідача копію ухвали суду від 25.08.2025 по справі № 917/1566/25.
Ухвала суду від 25.08.2025 р., яка повторно направлялась відповідачу за вищезазначеною адресою, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення від 12.10.2025 року - "адресат відсутній за вказаною адресою"
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 25.08.2025 вважається врученою відповідачу 12.10.2025 р.
Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надав.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/1566/25 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
27.01.2021 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрон" (далі - відповідач, підрядник) було укладено договір №1430 (далі -договір, а. с. 16-18).
У договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:
- підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з відновлення асфальтобетонних покриттів місць розриттів після усунення пошкоджень на теплових мережах КП "Теплоенерго" у місті Кременчуці згідно з ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередачі, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (надалі - роботи), а замовник - прийняти і оплатити роботи відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору);
- ціна договору визначена договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1 до Договору) становить 1 374 938,33 грн (Один мільйон триста сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім гривень 33 копійки) без ПДВ, крім того ПДВ - 20% - 274 987,67 грн (Двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень 67 копійок), загальна ціна Договору з урахуванням ПДВ складає 1 649 926,00 грн (п. 3.1 договору);
- ціна робіт за цим договором визначається відповідно "Правилам визначення вартості будівництва" ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 і включає вартість усіх необхідних матеріалів, погоджень, зборів, мит та інших платежів, що підлягають оплаті при наданні робіт, зазначених у пункті 1.1. цього договору (3.2 догвору);
- розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування замовником коштів на поточний рахунок підрядника протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами Акта КБ- 2в та Довідки № КБ-3 (п. 3.3 договору);
- підрядник зобов'язаний, зокрема, своєчасно надати замовнику зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену в електронній формі і з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої особи постачальника у визначеному законодавством порядку та інші документи (п. 5.3.9 договору);
- у разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання податкової накладної/розрахунку коригування та/або строків її/його реєстрації в ЄДРПН, підрядник зобов'язаний відшкодувати замовникові збитки, пов'язані із втратою останнього права на податковий кредит, в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ не своєчасно/не зареєстрованих податкових накладних а ЄДРПН (п. 7.5 договору);
- цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Додатковою угодою № 1 від 08.02.2021 року до договору №1430 від 27.01.2021 року (а. с. 19) сторони узгодили наступне: "1. В зв'язку зі зміною повного найменування Замовника з "Комунальне підприємство "Теплоенерго"" на "Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області" сторони домовились в преамбулі та по всьому тексту договору попереднє найменування замовника "Комунальне підприємство "Теплоенерго"" замінити на "Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області".
Позивач зазначає, що на виконання умов договору ТОВ "БУДТРОН" виконав роботи на загальну суму 1 649 926,00 грн, у тому числі ПДВ 274 987,67 грн, а Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач, замовник) перерахувало ТОВ "БУДТРОН" за виконані роботи грошові кошти в сумі 1 649 926,00грн, у тому числі ПДВ 274 987,67грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 6471 від 10.02.2021 року на суму 300 000,00 грн, № 6510 від 12.02.2021 року на суму 500 000,00 грн, № 6538 від 17.02.2021 року на суму 519 940,80 грн та № 6633 від 24.02.2021 року на суму 329 985,20 грн (а. с. 22-25).
12.04.2022 року по даті першої події відповідачем було складено та подано на реєстрацію податкові накладні № 1 від 10.02.2021 року на суму 300 000 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 50 000 грн) та №2 від 10.02.2021 року на суму 500 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 83 333,33 грн), які були зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказане підтверджується копіями квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 28.02.2021 за №9040673158 та №9040673960 (а. с. 20, 21).
На підставі приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної № 1 від 10.02.2021 року на суму 300 000 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 50 000 грн) та №2 від 10.02.2021 року на суму 500 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 83 333,33 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена.
Відповідно до рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.03.2021 року за №2487651/43858713 та № 2487652/43858713 відмовлено у реєстрації вищезазначених податкових накладних у зв'язку з ненаданням копій документів.
Оскільки реєстрація податкової накладної відповідача була зупинена і відповідач не вчинив жодних дій щодо надання пояснень, копій документів та не усунув недоліки, позивач вважає, про наявність протиправної поведінки у діях відповідача.
Враховуючи те, що відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації та подання податкових накладних не виконав, останній позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 133 333,33 грн, що спричинило для позивача збитки на цю суму.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення зазначеної суми збитків у зв'язку з непроведенням відповідачем реєстрації податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац 8 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, зазначену норму Податкового кодексу України відповідач не виконав, чим порушив право позивача на нарахування та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Дана обставина відповідачем не спростована.
Стаття 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підп. 14.1.178.); податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підп. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підп. 14.1.181).
Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ право на податковий кредит має платник ПДВ уммежах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду за всіма покупками, незалежно від напрямку їх використання.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається наступне :
- реєстрація складених відповідачем податкових накладних № 1 від 10.02.2021 року на суму 300 000 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 50 000 грн) та №2 від 10.02.2021 року на суму 500 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 83 333,33 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена на підставі приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.03.2021 р. за №2487651/43858713 та №2487652/43858713 відмовлено у реєстрації вищезазначених податкової накладної у зв'язку з ненаданням копій документів.
Дані обставини відповідачем не спростовані.
У Постановах Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 та Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала наступне: "10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.10.2. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.10.3. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
Враховуючи те, що реєстрація податкових накладних № 1 від 10.02.2021 року на суму 300 000 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 50 000 грн) та №2 від 10.02.2021 року на суму 500 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20 % 83 333,33 грн) була зупинена і відповідач не вчинив жодних дій щодо надання пояснень, копій документів та не усунув недоліки, суд приходить до висновку про наявність протиправної поведінки у діях відповідача.
У Постанові Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 926/3347/22 зазначено, що обов'язок доведення наявності збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на Позивача. Чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Право Позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може. Отже, обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зазначила, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( ч. 4 ст. 236 ГПК України).
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 15,16 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач повністю перерахував ТОВ "БУДТРОН" за виконані роботи грошові кошти в сумі 1 649 926,00грн, у тому числі ПДВ 274 987,67 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 6471 від 10.02.2021 року на суму 300 000,00 грн, № 6510 від 12.02.2021 року на суму 500 000,00 грн, № 6538 від 17.02.2021 року на суму 519 940,80 грн та № 6633 від 24.02.2021 року на суму 329 985,20 грн.
Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації та подання податкових накладних не виконав, чим позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 133 333,33 грн, що спричинило для позивача збитки на вказану суму.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.
Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини у встановленому порушенні. Докази відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 133 333,33 грн в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення податкового законодавства в сумі 133 333,33 грн підлягають стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При пред'явленні даного позову позивачем платіжною інструкцією №3314 від 08.08.2025 року було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою.
З огляду на задоволення позову у повному обсязі та враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРОН" (проспект Лесі Українки, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 43858713) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 31700972, НОМЕР_1 у АБ "Укргазбанк") збитки завдані порушенням обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних у сумі 133 333,33 грн та 2 422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення підписане 26.11.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О. М. Тимощенко