адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
27.11.2025 Справа № 917/1712/25
за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", м.Запоріжжя,проспект Соборний, 158, 69005 (адреса на час відкриття провадження у справі - вул. Героїв Азову, буд. 17, приміщення 2, м. Полтава), ідентифікаційний код 33667686, 36022
про стягнення пені та штрафу
без виклику представників сторін.
Обставини справи: Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 6148,90 грн пені та 92 465,66 грн штрафу за договором купівлі-продажу від 11.04.2024 №75-24.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №75-24 купівлі-продажу в частині своєчасної поставки товару позивачу.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не скористався.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог статей 167, 184 Господарського процесуального кодексу України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
Ухвала суду від 15.09.2025р. отримана відповідачем 17.09.2025р, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача (а.с.82). Отже, суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням приписів частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховано, що місцезнаходженням відповідача станом на час постановлення даного рішення, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є м.Запоріжжя, проспект Соборний, 158. Однак станом на час подання позову та відкриття провадження у справі, відповідач був зареєстрований за адресою: вул. Героїв Азову, буд. 17, приміщення 2, м. Полтава. Згідно ст.31 ГПК Украни, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Розглянувши матеріали справи, суд
Військова частина НОМЕР_1 (далі - Замовник, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (Постачальник, Відповідач) 11.04.2024р. уклали договір № 75-24 купівлі-продажу (на закупівлю продуктів харчування).
Згідно з пунктом 1.1 договору Постачальник зобов'язується у 2024 році передати у власність покупцю продукцію (товар) , зазначений у Специфікації (Додаток № 1), а покупець - прийняти і оплатити такий товар на умовах цього договору.
Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до договору) найменування товару - сир твердий сичужний, ДСТУ 4421:2005 в кількості 6250,0 кг на суму 1 293 750,00 грн, в т.ч. ПДВ (а.с.15).
Продавець здійснює поставку та передачу товару покупцю на умовах DDP за інцевим місцем призначення, що знаходиться за адресою: м.Дубровиця- Рівненська обл.. Поставка товару здійснюється за рахунок та автотранспортом продавця. Строк поставки товару за заявками покупця до 25 грудня 2024р.
Договором встановлені вимоги до товаросупровідної документації на товар, автотранспорту, який використовується при перевезенні, документів особі, які беруть участь у перевезенні товару і т.д.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2025р. відповідачем до НОМЕР_3 прикордонного загону було поставлено сир твердий сичужний загальною вагою 2 233,47 кг. В цей же день комісією від НОМЕР_3 прикордонного загону (в присутності представника постачальника) проведено огляд поставлених товарів.
У відповідності до п.2.2 договору якість товару, що поставляється Продавцем повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару. Разом з товаром Продавець в обов'язковому порядку повинен передати Замовнику документи на всю партію/на кожну парті, що підтверджують безпечність та якість товару в тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги безпечності та якості харчових продуктів", а саме декларація виробника (якісне посвідчення) або експертний висновок (протокол досліджень), звірені Продавцем, відповідно до вимог чинного законодавства у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5. Строк придатності товару повинен відповідати строку зазначеному у ДСТУ 4421:2005 на цей вид товару і становити не менше 80% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад Покупця.
У відповідності до пункту 5.7 Договору "У випадках, коли після передачі товару було виявлено приховані недоліки по якості товароодержувач у день виявлення повинен повідомити постачальника та у термін не пізніше (трьох) календарних днів з моменту виявлення скласти акт про приховані недоліки".
Так, відповідно до Акту № 1123 від 15.11.2024 (додаток 3) встановлено, що в ході фізичної перевірки продукції та наданих оператором ринку супровідних документів встановлено, що "сир твердий "Український" 50 % жиру ДСТУ 4421:2005, дати виробництва 04.11.2024 року, вжити до 03.04.2025 р., завантажений попалетно у вантажний фургон та обмотаний стрейч плівкою, у картонних коробках, на дерев'яних піддонах. При відкритті картонної коробки виявлено дві бухти, червоного кольору, із маркуванням виробника ПрАТ "Нововодолазький завод", Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, 28, проте декларація виробника та експертний висновок виданий ПрАТ "Нововодолазький молокозавод". Відібрано проти молочної продукції сиру твердого "Український" 50% жиру, для органелептичного випробування за смаком та запахом, зовнішнім виглядом, консистенцією та дослідженні під люміноскопом. В ході органелептичного дослідження на розрізі сир крихкий, запах колір та смак відповідає даному виду товару. Додатково було проведено люмінісцентний аналіз сиру твердого, апаратом "Люм-7". Під час огляду під апаратом "Люмі-7" сиру твердого спостерігалось синьо-фіолетове світіння по периферції продукції та вкраплення по площі зразку.
Позивач зазначає, що про виявлені факти було у телефонному режимі повідомлено представника відповідача та запропоновано направити продукцію на додаткові лабораторні дослідження, однак постачальник відмовився від цього. Відтак, 15.11.2024р. продукція була повернута постачальнику у повному обсязі, що зафіксовано у акті №1123 огляду та повернення продовольства від 15.11.2024р. (а.с.23-26).
В подальшому, 18.11.2024р. позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив здійснити поставку товару в повному обсязі до 21.11.2024р., у зв'язку з тим, що попередня партія товару була повернута через сумнівні ознаки щодо окремих показників якості за зовнішнім виглядом та відмовою постачальника направити продукцію на додаткові лабораторні дослідження. З подальшого листування сторін вбачається, що цей лист було направлено на електронну адресу відповідача, вказану у договорі; доказів направлення цього листа на електронну адресу відповідача до матеріалів справи не подано, однак суд керується приписами п.2.2 договору, де сторони погодили наступне: «…Неякісний товар підлягає обов'язковій заміні, але всі витрати, пов'язані з заміною, несе продавець. Продавець зобов'язаний замінити неякісний товар за свій рахунок протягом 3 рообочих днів з моменту встановлення, що товар не відповідає встановленим якісним характеристикам».
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 договору Замовник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов'язань Постачальником понад десять календарних днів повідомивши про це Постачальника у десятиденний термін з подальшим стягненням штрафних санкцій».
Поставка товару здійснена не була, у зв'язку з чим 28.11.2024р. позивач направив відповідачу лист, та з посиланням на п.6.2.1 договору попередив про розірвання договору.
З поданого листування сторін вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом від 18.11.2024р. №1/06/3-27 (вхідний позивача від 06.12.2024р.) з пропозицією внести зміни в договір купівлі-продажу, оскільки через певні обставини (ракетні обстріли, постійне здорожчання сировини та паливно-мастильних матеріалів, відсутність світла) відбувається значне зростання цін на продукти харчування. Тож відповідач пропонував внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, з посиланням на інформаційно-цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати, з якої прослідковується зміна ціни з моменту укладення договору до моменту запропонованого внесення змін (а.с.57). У відповідь на дане звернення позивачем надано лист від 18.12.2024р., у якому позивач обґрунтував відсутність підстав для внесення змін у договір та повідомив, що в силу приписів чинного законодавства та з урахуванням положень договору, він є розірваним в односторонньому порядку з 10 грудня 2024р. Також відповідач звертався до позивача з листом від 16.12.2024р., у якому просив врахувати ситуацію, що склалася, та вирішити питання щодо розірвання договору, не застосовуючи штрафні санкції.
Так, пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі необґрунтованої затримки поставки товару, поставки товару не у повному обсязі або поставки товару, що не відповідає вимогам якості згідно вимог ДСТУ 4421:2005 продавець сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару або неякісного товару за кожен день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону, яка їх сплатила від виконання зобов'язань за цим договором. Згідно п.7.3 договору, у разі поставки товару з порушенням вимог щодо якості товару продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язання.
Відповідач прострочив виконання зобов'язання, чим порушив умови укладеного договору.
Позивачем нарахована пеня за період з 21.11.2024р. по 10.12.2024р. в сумі 6 148,90 грн та штраф у розмірі 20% від загальної вартості неякісного товару - 92 456,66 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 Цивільного кодексу України, зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі оплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу.
Відповідно, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (відповідну правову позицію викладено в постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19).
Згідно зі статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною 2 статті 19 Господарського процесуального кодексу України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним.
Згідно з частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (м.Запоріжжя,проспект Соборний, 158, 69005 ідентифікаційний код 33667686) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 6148,90 грн пені та 92 465,66 грн штрафу за договором купівлі-продажу від 11.04.2024 №75-24, 3028,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.11.2025р.
Суддя О.С.Мацко