адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
27.11.2025 Справа № 917/1630/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця», 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ? 40075815,
?до Фізичної особи-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича, АДРЕСА_1 ?
про стягнення 111 868,44 грн
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Фізичної особи-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича про стягнення 9959,14 грн неустойки за неповернення майна після закінчення строку дії договору оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08..2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не повернув орендоване майно після закінчення строку дії договору оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р., а тому повинен сплатити на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», у зв"язку з чим у судовому порядку з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Полтавської області від 24.06.2025р. стягнуто неустойку за невиконання вказаного обов'язку за період з 01.07.2022 р. по 31.01.2025 р. в сумі 116 868,44 грн. Під час розгляду справи орендоване майно було передане орендодавцю за актом від 17.04.2025р. Однак судом було залишено без розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, тож наразі позивач просить стягнути з відповідача 9959,14 грн неустойки за перід з 01.02.2025р. по 16.04.2025р. (включно).
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.
Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг отримано судом та долучено до справи), він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов'язки та його процесуальні права.
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.12.2022 р. у справі № 917/730/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2025 р., було зобов'язано Фізичну особу-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича звільнити майно, орендоване згідно з договором оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р. - частину нежитлового приміщення в холі вокзалу за адресою пл. Слави, 1, м. Полтава, площею 2,26 кв.м., а також стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» неустойку за невиконання вказаного обов'язку за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2022 р. в сумі 101 903,70 грн.
Крім того, рішенням Госпдарського суду Полтавської області від 24.06.2025р. у справі №917/458/25, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто 116 868,44 грн неустойки (в межах цих самих правовідносин) за період з 01.07.2022р. по 31.01.2025р.
Позивач вказує, що відповідач майно, орендоване згідно з договором № 498/05-Н від 28.11.2005 р., повернув в межах виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду у справі №917/730/22 за Актом від 17.04.2025р., тож просить стягнути з відповідача 9959,14 грн неустойки за період з 01.02.2025р. по 16.04.2025р. (період, не охоплений попередніми судовими рішеннями).
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р. та додаткові угоди до нього, рішення Господарського суду Полтавської області від 08.12.2022 р. у справі № 917/730/22, рішення Господарського суду Полтавської області від 24.06.2025 р. у справі № 917/458/25, Акт при ватного виконавця від 17.04.2025р. і ін..
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 785 Цивільного кодексу України визначені обов'язки наймача у разі припинення договору найму.
Так, відповідно до вказаної норми у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Частиною 1 статті 73 визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено вище, 08.12.2022 р. Господарським судом Полтавської області прийнято рішення у справі № 917/730/22.
Вказаним рішенням суду встановлено наступне:
« 28 листопада 2005 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавської області та Приватним підприємцем Бактибаєвим Аскаром Токтогуловичем був укладений договір оренди № 498/05-Н, згідно п. 1.1. якого Орендарю в строкове платне користування було передано державне майно нежитлове приміщення в холі вокзалу площею 2,26 кв.м, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Площа Слави, 1, яке знаходиться на балансі вокзалу Полтава-Південна Південної залізниці.
Майно передано в строкове платне користування Відповідачу 28 листопада 2005 року, про що сторонами Договору оренди був підписаний Акт приймання-передачі майна, що належить до державної власності.
В подальшому, у зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди, в силу вимог закону, відбулася заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого до ПАТ «Укрзалізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» перейшли права та обов'язки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавської області - Орендодавця за Договором оренди від 28 листопада 2005 року № 498/05-Н.
У зв'язку з утворенням публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 № 200 та, керуючись ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцем з 01 грудня 2015 року за Договором оренди стало ПАТ «Укрзалізниця», про що сторонами 30 січня 2018 року був укладений додатковий договір № ПК-Вок-Полтава/498/05-Н/Д1/18 до Договору оренди…
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеними обставини наявності у позивача, як орендодавцем за Договором оренди від 28 листопада 2005 року № 498/05-Н, права бути позивачем у даній справі…
В наступному тими же сторонами був укладений Додатковий договір до Договору оренди від 23 травня 2018 року № ПК-Вок-Полтава/498/05-Н/Д2/18, яким був продовжений строк дії Договору оренди до 30 червня 2018 року включно…
Відповідно до п. 9.1.1. Договору оренди в редакції додаткової угоди № 4 від 12 травня 2014 року дія Договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п. 2.2 Договору оренди в редакції додаткової угоди № 4 від 12 травня 2014 року, в разі припинення Договору оренди Майно повертається Орендарем Балансоутримувачу в останній день терміну дії Договору оренди та оформлюється актом приймання-передачі. Обов'язок по складанню акту приймання передачі покладається на сторону, яка передає Майно.
Згідно п. 8.5 Договору оренди в редакції додаткової угоди № 4 від 12 травня 2014 року, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором з урахуванням змін в законодавстві. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору.
За ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 764 ЦКУ якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 ГКУ) .
За аналізом умов Договору оренди та статей 284 ГКУ та 764 ЦКУ, для продовження строку дії договору оренди має значення виключно відсутність заперечень Орендодавця щодо продовження строку дії Договору оренди, при цьому відсутність таких заперечень повинна бути оформлена письмово-додатковою угодою до Договору оренди про продовження строку дії договору.
Суд встановив, що позивач, не бажаючи продовжувати строк дії Договору оренди, повідомив Відповідача листом-повідомленням від 31 травня 2018 року № 259 про закінчення та не продовження строку дії Договору оренди. Лист-повідомлення був надісланий поштою та наданий особисто Орендарю 27.07.2018 року.
Крім цього, Позивач повідомив Відповідача листом від 17 липня 2018 року № 342 про закінчення строку дії Договору оренди та нарахування неустойки за не повернення Майна після закінчення строку дії Договору оренди. Лист Орендарем був отриманий 27 липня 2018 року особисто.
Отже протягом одного місяця після закінчення строку дії договору Відповідач був повідомлений про не продовження строку дії Договору оренди.
Додаткова угода про продовження строку дії Договору сторонами не укладалась, тому строк дії Договору оренди 30 червня 2018 року закінчений.
Відповідач, у порушення ч. 1 ст. 785 ЦКУ Майно Позивачу не повернув, акт приймання-передачі орендованого Майна, в порушення п. 2.2 Договору оренди в редакції додаткової угоди № 4 від 12 травня 2014 року, не підписав…
Зважаючи на те, що відповідач своїх зобов'язань з повернення орендованого майна шляхом звільнення після закінчення строку користування не виконав, отже, існують усі правові підстави для задоволення позовних вимог у частині вимог про зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно - частину нежитлового приміщення в холі вокзалу за адресою пл. Слави, 1, м. Полтава, площею 2,26 кв.м.».
З огляду на викладене, рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.12.2022 р. у справі № 917/730/22 було зобов'язано Фізичну особу-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича звільнити майно, орендоване згідно з договором оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р. частину нежитлового приміщення в холі вокзалу за адресою пл. Слави, 1, м. Полтава, площею 2,26 кв.м., а також стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» неустойку за неповернення вказаного майна за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2022 р. в сумі 101 903,70 грн.
Вказане рішення суду набрало законної сили 07.11.2024 року.
Крім того, рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2025р. у справі №917/458/25 стягнуто з відповідача неустойку за неповернення вказаного майна за період з 01.07.2022 р. по 31.01.2025 р. в сумі 116 868,44 грн.(в ред..ухвали про виправлення описки від 25.06.2025р.). Рішення набрало законної сили.
Отже, обставини, встановлені вказаними рішеннями суду, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи у відповідності до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з п. 2.2 договору оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р., в редакції додаткової угоди № 4 від 12.05.2014 р., в разі припинення Договору оренди Майно повертається Орендарем Балансоутримувачу в останній день терміну дії Договору оренди та оформлюється актом приймання-передачі. Обов'язок по складанню акту приймання передачі покладається на сторону, яка передає Майно.
Докази підписання сторонами Акту приймання-передачі (повернення) частини нежитлового приміщення в холі вокзалу за адресою пл. Слави, 1, м. Полтава, площею 2,26 кв.м. в матеріалах справи відсутні, натомість до справи надано Акт приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю., складений при виконанні виконавчого провадження №77757428 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/730/22 від 06.05.2024р., за яким орендоване приміщення - звільнено, ключі передані представнику стягувача (орендодавця).
Отже, фактичною датою повернення позивачу майна, орендованого згідно з договором оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р., є 17.04.2025р.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як зазначено вище, у частині 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Отже, законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.
Неустойка, передбачена частино 2 статті 785 ЦК України, має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані з невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які би перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна. Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України. Аналогічна за змістом правова позиція наведена, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17 та постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 924/746/22.
Отже, за змістом статті 785 ЦК України, яка визначає обов'язки наймача у разі припинення договору найму, суд у разі звернення з позовною заявою про повернення орендованого майна та стягнення неустойки зобов'язаний встановити факт як припинення дії договору оренди, так і факт користування/володіння річчю, яка є предметом договору оренди поза межами дії договору без наявності на те правових підстав.
З огляду на неповернення відповідачем об'єкта оренди після припинення дії договору оренди, яке відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), який добровільно не повернув цей об'єкт оренди позивачу, а продовжив користування орендованим майном, що, серед іншого, встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем до стягнення з відповідача неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України.
Відповідно до п. 3.1 договору оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р. в редакції, викладеній у додатковому договорі № ПК-ВОК-Полтава/498/05-Н/Д1/18 від 30.01.2018 р., орендна плата з 01 січня 2018 року становить 1883,34 грн без ПДВ на місяць.
Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір неустойки за заявлений у позові період становить 9 959,14 грн.
Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у даній справі в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного:
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 грн. (оскільки позов подано до суду через систему Електронний суд, підлягає застосуванню коефіцієнт 0.8 згідно приписів ЗУ «Про судовий збір»). Надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за його заявою.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 9959,14 грн неустойки за неповернення майна після закінчення строку дії договору оренди № 498/05-Н від 28.11.2005 р., 2 422,40 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 27.11 .2025 р.
Суддя О.С. Мацко