65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про скасування судового наказу
"27" листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/3871/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича про скасування судового наказу, виданого за
заявою: Херсонського державного аграрно-економічного університету (код ЄДРПОУ 00493020, 73006, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 23)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про видачу судового наказу про стягнення 16060,52 грн.
До Господарського суду Одеської області надійшла заява Херсонського державного аграрно-економічного університету з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича 16060,52 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № П-160718 від 16.07.2018.
Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником умов договору, в результаті чого утворилась заборгованість в загальній сумі 16060,52 грн.
На виконання вимог ст.156 ГПК України, 25.09.2025 копію судового наказу разом із копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами надіслано боржнику за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
14.10.2025 поштове відправлення повернулось до суду як не вручене із довідкою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 4 статті 156 Господарського процесуального кодексу України, днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 1 статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України, у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Приймаючи до уваги, що боржником не було подано до суду у визначені вищевказаними нормами законодавства строки заяву про скасування судового наказу, судовий наказ Господарського суду Одеської області у справі № 916/3871/25 від 25.09.2025 набрав законної сили 03.11.2025.
04.11.2025 оригінал судового наказу було направлено стягувачу.
26.11.2025 до суду від фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича надійшла заява про скасування судового наказу з огляду на необґрунтованість вимог стягувача.
Одночасно з поданням вище вказаної заяви відповідачем заявлено суду клопотання про поновлення строку на її подання.
В обґрунтування підстав подання до суду цього клопотання боржник наголошує, що поважною причиною, через яку було пропущено строк подання заяви про скасування судового наказу є те, що боржник з 24.02.2022 та по теперішній час проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Боржник зазначає, що судового наказу він не отримував, позаяк проходить військову службу та за місцем своєї реєстрації, яке зазначене у ЄДР, він не проживає.
Боржник підтверджує отримання судового наказу лише 11.11.2024 після реєстрації у Підсистемі "Електронний суд".
Розглянувши означені заяву та клопотання фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича, суд дійшов наступих висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 157 ГПК України, до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, виходячи зі змісту статті 119 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання заяви з пропуском строку, встановленого для її подання. Тому дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене "право на суд" разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Розглянувши клопотання боржника про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, суд вважає, що наведені боржником обставини для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу є поважними, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для подання такої заяви.
У статті 157 Господарського процесуального кодексу України закріплені вимоги до форми і змісту заяви про скасування судового наказу.
Так, подана боржником заява відповідає вимогам ст.157 ГПК України, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.158 ГПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, з урахуванням того, що боржник не визнає вимог стягувача, суд, з метою забезпечення боржнику доступу до правосуддя та враховуючи, що стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження, вважає необхідним задовольнити заяву боржника та скасувати виданий Господарським судом Одеської області судовий наказ від 25.09.2025 у справі № 916/3871/25.
Частиною 2 статті 151 ГПК України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 13, 118, 119, 151, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Поновити фізичній особі-підприємцю Лелюк Віталію Анатолійовичу строк для подання заяви про скасування судового наказу.
2. Заяву фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича про скасування судового наказу задовольнити.
3. Скасувати судовий наказ Господарського суду Одеської області №916/3871/25 від 25.09.2025 про стягнення з фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Херсонського державного аграрно-економічного університету (код ЄДРПОУ 00493020, 73006, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 23) - 11369 (одинадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 55 коп. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № П-160718 від 16.07.2018 за період з 01.03.2022 по 31.08.2022, 1034 (одну тисячу тридцять чотири) грн. 47 коп. 3% річних, 3656 (три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 302 (триста дві) грн. 80 коп. судового збору.
4. Роз'яснити Херсонському державному аграрно-економічному університету його право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 27.11.2025, оскарженню не підлягає.