65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3368/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Самойловій С.А.,
за участю представників сторін:
від позивача - Форостовський В'ячеслав Олександрович (довіреність б/н від 18.09.2024);
від відповідача - Розенбойм Ю.О. (ордер ВН №1581398 від 23.09.2025);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3368/25
за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІОТЕХ» (65059, Одеська обл., м. Одеса, пров. Хвойний, будинок 12, офіс Х-З, код ЄДРПОУ 44009484);
про визнання договору недійсним та стягнення 33 282 грн.,
21.08.2025 Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІОТЕХ» в якій (з урахуванням заяви про виправлення описки за вх. №37479/25) просить суд:
- визнати недійсним п. 4.2. Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 149 від 05.12.2023 року в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків у розмірі 33 282 грн.;
- стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 33 282 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після введеного 24.02.2022 р. воєнного стану в країні в силу законодавчих змін та прийняттям Кабінетом Міністрів України 02.03.2022 р. постанови № 178 операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних сил України, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладається ПДВ за нульовою ставкою, у зв'язку із чим наявні правові підстави для визнання недійсним відповідного пункту договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнення перерахованих коштів з відповідача на користь позивача як безпідставно отриманих.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3368/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 24.09.2025.
24.09.2025 до суду від представника відповідача надійшли:
- заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. №29737/25);
- відзив на позовну заяву (вх. №29792/25), згідно якого останній просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ним як постачальником за договором закупівлі №149 від 05.12.2023 свої зобов'язання були виконані в повному обсязі, в свою чергу оплата за поставлений товар з боку позивача також була проведена повністю, а тому у ТОВ «ТРІОТЕХ» виникло податкове зобов'язання зі сплати до державного бюджету України вказаної суми ПДВ у розмірі 33 282 грн. При цьому, у відзиві на позовну заяву також викладено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2025 у справі № 916/3368/25 клопотання ТОВ «ТРІОТЕХ» про поновлення строку на подання відзиву, яке викладене у відзиві на позовну заяву задоволено; поновлено ТОВ«ТРІОТЕХ» строк на подання відзиву та прийнято відзив до розгляду; відкладено підготовче засідання у справі №916/3368/25 на 22.10.2025.
15.10.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 32290/25), згідно якої останній просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні, призначеному на 22.10.2025 по справі № 916/3368/25, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС, яка задоволена ухвалою суду від 16.10.2025.
В судовому засіданні 22.10.2025 судом було постановлено протокольні ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі № 916/3368/25 на 12.11.2025.
06.11.2025 до суду від позивача надійшли відповідь на відзив (вх. №35221/25) та клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу відповіді на відзив (вх. № 35223/25).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі № 916/3368/25 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного строку на подачу відповіді на відзив (вх. № 35223/25 від 06.11.2025) відмовлено; залишено без розгляду відповідь на відзив за вх. №35221/25 від 06.11.2025.
Судове засідання, призначене на 12.11.2025 року о 15:00, не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги в зазначений час, про що судом складено відповідний акт.
З огляду на зазначене, ухвалою суду від 13.11.2025 підготовче засідання у справі №916/3368/25 призначо на 19.11.2025 о 12:00.
В судовому засіданні 19.11.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 916/3368/25 та призначення її до розгляду по суті в судовому засіданні на 26.11.2025.
25.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про виправлення технічної помилки (вх. №37479/25), в якій останній повідомив суд, що при формуванні п. 2 прохальної частини позовної заяві, позивачем було допущено технічну описку, а саме: помилково зазначено суму ПДВ, яка була включена до ціни договору в розмірі 31 519 грн. 17 коп., замість правильної - 33 282 грн., яка в свою чергу не впливає на розмір позовних вимог та не змінює предмет позову, у зв'язку з чим просив суд в п. 2 прохальної частини позовної заяви вважати правильною суму ПДВ - 33 282 грн.
В судовому засіданні 26.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги про визнання недійсним п. 4.2. Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 149 від 05.12.2023 року в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків у розмірі 33 282 грн. та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 33 282 грн. та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні.
В судовому засіданні 26.11.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
05.12.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та ТОВ "Тріотех" (продавець) було укладено договір №149 про закупівлю товарів за державні кошти (договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов?язується поставити «Охолоджуюча рідина G12++FUCHS MAINTAIN FRICOFIN DP 50» (код ДК-021:2015- 24950000-8 - Спеціалізована хімічна продукція), а покупець зобов?язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Згідно п. 1.2. договору, номенклатура, асортимент, кількість товару, який продавець зобов'язується передати покупцю (далі - товар), зазначається у Специфікації
(додаток №1 до договору).
Місце постачання товару: згідно з рознарядкою покупця (п. 1.4 договору).
Підставами для укладання договору є наявна поточна потреба у товарі в умовах воєного стану, який введений Указом президента України від 24.02.2022 №64/2022 " Про введення воєнного стану в Україні " (зі змінами) (п. 1.5 договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, постачання товару здійснюється до 15 грудня 2023 року згідно календарного плану (додаток №2).
Одержувачем товару є військова частина НОМЕР_1 (п. 2.2. Договору).
В п. 2.4. договору передбачено, що транспортування товару здійснюється продавцем. Обов'язки щодо забезпечення транспортом покладаються на продавця.
Згідно п. 3.5 договору, прийняття товару за кількістю та якістю (за встановленими документами) здійснюється покупцем в присутності представника продавця та оформлюється актом приймання-передачі (додаток 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440), який складає покупець у термін до 3 діб після отримання паспорту якості випробувальної лабораторії, яка проводила фактичну перевірку фізико-хімічних показників Товару на відповідність вимогам нормативного документу під час прийняття Товару. Належним чином оформлені документи, зазначені у п. 4.5 договору, є підтвердженням прийняття Товару.
За умовами п. 4.1. договору, платником за цим договором є покупець.
Відповідно до п. 4.2. договору, загальна вартість товару (сума договору) за цінами, визначеними у специфікації (додаток № 1 до цього договору), становить 199 692 грн, у т. ч. 33 282 грн. ПДВ (20%).
Вартість тари, упаковки, витрати, пов?язані з перевезенням товару на склад покупця включено до загальної вартості товару (п. 4.4 договору).
Згідно п. 4.5 договору, розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого товару протягом 10 робочих днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з моменту поставки. Факт поставки підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною та/або актом приймання передачі. Приймання поставки здійснюється покупцем на підставі та за умови надходження бюджетних коштів на відповідні рахунки покупця після надання продавцем в установленому порядку наступних документів: - рахунку-фактури - 1 шрим., - видаткової накладної - 1 прим., - тарантійний лист на товар 1 прим., - акт приймання-передачі основних засобів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 № 818 - 1 прим. (за вимогою покупця); - акт приймання-передачі військового майна (додаток 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440) - 1 прим. (за вимогою покупця).
Відповідно статей 43, 46, 48. 51, 112, 116 - 118 Бюджетного кодексу України та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов?язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року № 309. продавець зобов?язаний надавати документи, які є підставою для оплати товару протягом 3 (трьох) банківських днів з часу отримання товару покупцем (п. 4.6 договору).
Договір укладено в 2-х автентичних примірниках, що мають однакову коридичну силу: 1 - для продавця, 1 - для покупця. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами (п. 8.1 договору).
Договір діє з дати набрання ним чинності та припиняється з дати припинення або скасування правового режиму воєнного стану (відповідно до вимог абз. 2, п. 14, Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року), в частині оплати - до повних розрахунків, крім гарантійних зобов?язань, які діють до повного їх виконання (п. 9.1 договору).
Сторони домовились, що в разі продовження дії правового режиму воєнного стану кінцевий строк дії договору - 15.12.2023 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 9.2 договору).
Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до договору №149 від 05.12.2023 сторони погодили: найменування товару - охолоджуюча рідина G12++ FUCHS MAINTAIN FRICOFIN DP 50, код за ДК 021:2015 - 24950000-8 - спеціалізована хімічна продукція, кількість - 1849 кг., ціна без ПДВ - 90,00 грн., сума без ПДВ - 166 410,00 грн., разом без ПДВ: -166 410,00 грн., сума ПДВ (20%) -33 282,00 грн., разом з ПДВ - 199 692,00 грн.
Додатком № 2 до договору №149 від 05.12.2023 є технічні вимоги.
На виконання умов договору №149 від 05.12.2023, ТОВ "Тріотех" поставило Військовій частині НОМЕР_1 охолоджуючу рідину G12++ FUCHS MAINTAIN FRICOFIN DP 50 у кількості 1849 кг. на загальну суму 199 692 грн. (в т.ч. ПДВ 33 282,00 грн.), що підтверджується товаротранспортною накладною № P245 від 23.12.2023 та підписаною з обох сторін та скріпленою печатками видатковою накладною №245 від 23.12.2023.
23.12.2023 ТОВ "Тріотех" було виставлено позивачу рахунок на оплату №220 від 23.12.2023 на загальну суму 199 692 грн. (в т.ч. ПДВ 33 282,00 грн.).
В свою чергу, позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у сумі 199 692 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1135 від 25.12.2023 із призначенням платежу: «за охолоджувальну рідину; накл №245 від 23.12.2023р. Дог. №149 від 05.12.2023р.; в т.ч. ПДВ-33 282 грн.».
Також, 27.12.2023 уповноваженими особами Військової частини НОМЕР_1 було складено акт приймання-передачі № 195 військового майна, за яким військове майно, що фактично надійшло і перераховано в акті (охолоджуюча рідина G12++ FUCHS MAINTAIN FRICOFIN DP 50 у кількості 1849 кг.) відповідає якості згідно паспорту №4149 та прийнято на відповідне зберігання.
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до ТОВ "Тріотех" з претензією №14 від 10.02.2025 за вих. № 894/1/552, відповідно до якої позивач, зазначаючи про те, відповідно до п. 4.2 договору від 05.12.2023 сума договору суперечить Постанові КМУ №178 від 02.03.2022 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 20 %, а не за нульовою ставкою, просив товариство повернути сплачену за договором № 149 від 05.12.2023 суму податку на додану вартість у розмірі 33 282 грн.
20.07.2025 Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулась до ТОВ "Тріотех" з претензією №14 від 12.07.2025 про повернення сплаченої за договором № 149 від 05.12.2023 суми податку на додану вартість у розмірі 33 282 грн, що підтверджується поштовою накладною №2070109809573 від 20.07.2025 та цінним листом з описом вкладення. Однак, зазначені претензії залишились без задоволення.
Згідно наявних в матеріалах справи індивідуальних податкових консультацій Головного управління ДПС у Черкаській області №5994/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 31.12.2024, №2472/ІПК/99-00-21-03- 02 від 05.05.2025, №3275/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК , від 13.06.2025, наданих на звернення Військової частини НОМЕР_1 , нульова ставка ПДВ, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178 застосовується до операцій з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджуючих рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо), визначених нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильних матеріалів, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категорії суб?єктів, що визначені Постановою № 178, із змінами, та відповідають положенням (умовам) визначеним такою постановою. Постановою №178 не визначено обмежень чи критеріїв щодо видів транспорту, для якого здійснюється постачання окремих товарів, а також пально-мастильних матеріалів. При цьому, перелік окремих товарів для транспортних засобів в Постанові № 178, що використовуються для потреб забезпечення національної безпеки та оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, наведено як приклад та не є вичерпним.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним п. 4.2. договору про закупівлю товарів за державні кошти № 149 від 05.12.2023 року в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків у розмірі 33 282 грн. та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 33 282 грн.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У відповідності до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» №5007-VI від 21.06.2012 вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Згідно з п. 3.1 ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
У пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом пп. а і б п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Згідно із підпунктом «г» підпункту 195.1.2 ст. 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
Так, у зв'язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строки дії якого неодноразово продовжувалися та станом на теперішній час воєнний стан не припинено та не скасовано.
02.03.2022 Кабінету Міністрів України було прийнято постанову №178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», згідно якої до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з'єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Відповідно до положень Постанови, її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні". Постанова містить посилання на норми підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, за яким за нульовою ставкою оподатковуються операції для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.
Вказана постанова № 178 набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В своїх індивідуальних податкових консультаціях, Головне управління ДПС у Черкаській області №5994/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 31.12.2024, №2472/ІПК/99-00-21-03- 02 від 05.05.2025, №3275/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 13.06.2025 на звернення Військової частини НОМЕР_1 , роз'яснила, що нульова ставка ПДВ, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178 застосовується до операцій з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шина охолоджуючих рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо), визначених нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильних матеріалів, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категорії суб?єктів, що визначені Постановою № 178, із змінами, та відповідають положенням (умовам) визначеним такою постановою. Постановою №178 не визначено обмежень чи критеріїв щодо видів транспорту, для якого здійснюється постачання окремих товарів, а також пально-мастильних матеріалів. При цьому, перелік окремих товарів для транспортних засобів в Постанові № 178, що використовуються для потреб забезпечення національної безпеки та оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, наведено як приклад та не є вичерпним.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 14.11.2023 р. у справі № 910/2416/23 зауважено, що незалежно від того, був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), так і за операціями з придбання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених Постановою № 178 категорій суб'єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.
Таким чином, господарський суд зазначає, що нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПК України та Постанови № 178 застосовується як до операцій з постачання пального (товар для заправки), так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовується для забезпечення транспорту, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категорією суб'єктів, та відповідно до умов, що визначені Постановою № 178 та зазначені товари будуть використовуватись в заходах передбачених Законом № 389- VІІІ від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану».
Судом встановлено, що договір про закупівлю товарів за державні кошти №149 від 05.12.2023 укладено між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріотех" після прийняття Постанови № 178.
При цьому, згідно із ч. 1, 2 Закон України «Про збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про збройні сили України», в структурі Збройних Сил України входять, зокрема, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видатків та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим рядком на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також інших джерел, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про збройні сили України»).
Отже, враховуючи функції та обов'язки, покладені на військові частини, в тому числі на Військову частину НОМЕР_1 , всі заходи останніх спрямовані виключно на захист, оборону та недоторканість держави Україна, що не потребує документального підтвердження, оскільки таке слідує з аналізу фактичних та загальновідомих подій на території України та норм чинного законодавства.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 911/1870/23.
Відтак, зважаючи на системний аналіз вказаних норм, господарський суд доходить висновку, що приписи підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 поширюються на діяльність військової частини, однак як встановлено судом пункт 4.2 договору №149 від 05.12.2023 містить положення про те, що сума цього правочину включає в себе ПДВ (33 282 грн).
Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20.
Так, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2439/20, щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, договір може бути визнаний недійсним в частині включення суми ПДВ до вартості товару.
Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Враховуючи вищевикладне, суд дійшов висновку, що включення до ціни договору № 149 від 05.12.2023 ПДВ у розмірі 20% (33 282 грн.), враховуючи, що замовником товару за договором виступає Військова частина суперечить постанові КМУ № 178, яка прийнята відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту 4.2 Договору про закупівлю товарів за державні кошти №149 від 05.12.2023, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Тріотех» в частині включення до ціни товару податку на додану вартість, з огляду на що, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 33 282 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, якщо сторона зобов'язання набула кошти (суму ПДВ) за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, то такі кошти набуто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
За положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
З огляду на те, що відповідач отримав від позивача суму ПДВ, попри те, що відповідний товар оподатковувався за нульовою ставкою, а також з огляду на визнання недійсними 4.2 Договору про закупівлю товарів за державні кошти №149 від 05.12.2023 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, сума коштів, що становить розмір ПДВ, є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок бюджетних коштів поза підставою, передбаченою законом.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2024 в справі № 916/2914/23, яка цілком враховується господарським судом.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача отриманої суми податку на додану вартість у розмірі 33 282 грн. за договором №149 від 05.12.2023, як безпідставно набуті грошові кошти.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, визначеного частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" враховуючи подання позовної заяви позивачем у електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним п. 4.2. Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 149 від 05.12.2023 року в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків у розмірі 33 282 грн., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріотех» (65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 12, оф. Х-3; код ЄДРПОУ 44009484).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріотех» (65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 12, оф. Х-3; код ЄДРПОУ 44009484) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , рахунок IBAN № НОМЕР_3 ) безпідставно отримані кошти в сумі 33 282 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. та 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2025 р
Суддя Ю.І. Мостепаненко