65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3282/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Рябоконь В.І. на підставі ордеру;
Від відповідача: Дігуляр В.В. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» про стягнення 559 246,00 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі по тексту - ТОВ «ООЕК») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (далі по тексту - ТОВ «Мрія-2») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 559 246,00 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 558 970,34 грн, 3% річних в розмірі 275,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 01-2285Z-ПВЦ від 01.01.2021 в частині оплати вартості спожитої у травні, червні, серпні, вересні, грудні 2024 року - травні 2025 року електричної енергії.
Ухвалою суду від 20.08.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
08.09.2025 до суду від ТОВ «Мрія-2» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повністю заперечує проти задоволення заявленого позивачем позову. Відповідач звертає увагу, що рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі № 916/2689/23 його було зобов'язано повернути об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21, на користь РВ ФДМ України по Одеській та Миколаївських областях, а, отже, відповідач позбавлений можливості отримувати електричну енергію за вказаною адресою.
Водночас відповідач повідомляє про укладення у березні 2023 року з Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса договору про спільне безоплатне користування майном у м. Одеса, умовами якого передбачено обов'язок Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса відшкодовувати вартість спожитих комунальних послуг у зв'язку з використанням майна. При цьому для врегулювання порядку та умов відшкодування комунальних послуг також було укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії. Таким чином, як стверджує відповідач, у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса наявний обов'язок відшкодувати на користь ТОВ «Мрія-2» вартість спожитої електричної енергії. Наведене, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні заявленого ТОВ «ООЕК» позову у зв'язку з пред'явленням позову до неналежного відповідача.
Слід зазначити, що у відзиві на позовну заяву відповідачем також було заявлено клопотання про залучення до участі у дану справу співвідповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса, та залучення до участі у дану справу третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: військової частини.
12.09.2025 до суду від ТОВ «ООЕК» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач звертає увагу, що доводи відповідача про відсутність підстав для отримання електричної енергії у зв'язку із необхідністю повернення об'єкта оренди суперечать іншим доводам та наданим відповідачем доказам, які підтверджують вжиття останнім заходів з метою стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса вартості спожитої військовою частиною електричної енергії у судовому порядку. Крім того, позивач звертає увагу на укладення між ТОВ «ООЕК», відповідачем та його філією як поручителем договорів поруки, згідно з якими філія відповідача поручається перед позивачем за виконання обов'язку відповідача в частині оплати спожитої електричної енергії за березень - червень 2024 року, липень - вересень 2024 року, жовтень 2024 року. Укладення договорів поруки та здійснення на користь ТОВ «ООЕК» відповідних оплат підтверджує, що споживачем електричної енергії залишається саме відповідач.
ТОВ «ООЕК» також звертає увагу на Правила роздрібного ринку електричної енергії, згідно з якими неповідомлення або несвоєчасне повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією має наслідком покладення на споживача обов'язку здійснити оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів. Водночас позивач просить суд відмовити у задоволенні заявлених відповідачем клопотань про залучення до участі у справу співвідповідача та третьої особи, посилаючись на виникнення між відповідачем та вказаними особами правовідносин, які не мають жодного відношення до предмета та підстав заявленого позову.
У підготовчому засіданні 20.10.2025 судом було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заявлених відповідачем клопотань про залучення співвідповідача та третьої особи. Судом було враховано, що співвідповідач згідно з приписами ст. 48 ГПК України може бути залучений до участі у справі тільки за клопотанням позивача; відповідачем не було обґрунтовано належним чином необхідність залучення до участі у справу третьої особи, що з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, мало наслідком відмову у задоволенні відповідного клопотання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
14.06.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ «ООЕК» ліцензії з постачання електричної енергії.
26.10.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території». При цьому згідно додатку до вказаної постанови ТОВ «ООЕК» є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
21.12.2020 ТОВ «Мрія-2» було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01-2285Z-ПВЦ від 01.01.2021, відповідно до якої ТОВ «Мрія-2» (Споживач), ознайомившись з умовами публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, розміщеного на сайті ТОВ «ООЕК», приєднався до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції Постачальника: Комерційна пропозиція ПВЦ. При цьому у заяві були визначені адреси об'єктів споживача: вул. Героїв Крут, 21 (буфет) та вул. Костанді, 33.
Відповідно до п. 2.4 комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору №01-2285Z-ПВЦ, розрахунковим вважається період з 1 числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.
Згідно з п. 4 комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору № 01-2285Z-ПВЦ, по закінченню розрахункового періоду (місяця) Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та надає Клієнту рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді не пізніше 20 календарного дня з дати завершення розрахункового періоду. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ООЕК». У випадку припинення (або розірвання) договору, у т. ч. дострокового, Клієнт зобов'язаний оплатити Постачальнику додатковий рахунок за результатами минулих розрахункових періодів, в якому Постачальником буде враховано відхилення прогнозованих від фактичних значень щодо ціни та обсягів споживання. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання даного рахунку.
Згідно з п. 6 комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору №01-297Х-ПВЦ, у разі несвоєчасної оплати платежів за договором у строки, визначені даним додатком, Постачальник проводить Споживачу нарахування пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості що діяла в період, за який здійснюються нарахування за кожен день прострочення. Згідно ст.625 ЦК України на суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати та 3 % річних від суми боргу за весь час прострочення. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 днів з дня їх отримання.
Положеннями п. 12 комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору №01-297Х-ПВЦ, встановлено, що договір укладається на строк до 31.12.2022 та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
08.06.2022 між ТОВ «Мрія-2» та ТОВ «ООЕК» було підписано додаткову угоду №1 до договору постачання електричної енергії споживачу № 01-2285Z-ПВЦ від 01.01.2021, якою сторонами було внесено зміни до умов, якими врегульовано дострокове розірвання договору та направлення сторонами повідомлень, які стосуються виконання сторонами зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 1.1 договору про постачання електричної енергії споживачу (в редакції з 15.12.2023) договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору про постачання електричної енергії споживачу за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. п. 5.4 - 5.5 договору про постачання електричної енергії споживачу ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, інформаційно відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.6 договору про постачання електричної енергії розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі №916/2689/23, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, позов заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях було задоволено, розірвано договір оренди нерухомого майна від 19.07.2004, укладений між ТОВ «Мрія-2» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області; зобов'язано ТОВ «Мрія-2» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», що розташований за адресами: м. Одеса, вулиця Героїв Крут, 21, вулиця Костанді, 33, вулиця Базарна, 92 Б, розподілено судові витрати.
Слід зазначити, що докази виконання ТОВ «Мрія-2» рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі №916/2689/23 в частині повернення державного нерухомого майна в матеріалах даної справи відсутні.
На виконання прийнятих на себе зобов'язань ТОВ «ООЕК» було виставлено відповідачу рахунки на оплату спожитої ТОВ «Мрія-2» електричної енергії на загальну суму 638 499,79 грн, а саме: №01-2285Z-ПВЦ/1 від 06.06.2024 на суму 144 598,52 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 08.07.2024 на суму 28 705,57 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 06.09.2024 на суму 14 564,08 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 07.10.2024 на суму 1276,84 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 07.01.2025 на суму 75 224,84 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 07.02.2025 на суму 90 079,04 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 06.03.2025 на суму 94 483,42 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 07.04.2025 на суму 83 665,79 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 06.05.2025 на суму 62 188,58 грн, № 01-2285Z-ПВЦ/1 від 05.06.2025 на суму 43 713,11 грн.
З метою забезпечення виконання ТОВ «Мрія-2» зобов'язань за договором № 01-2285Z-ПВЦ від 01.01.2021 між позивачем, відповідачем та філією ДПЗОВ «Казковий» ТОВ «Мрія-2» були укладені договори поруки № 11-2955 від 15.08.2024, № 11-3020 від 21.10.2024, № 11-3074 від 05.12.2024.
Так, за умовами договорів поруки Поручителем, тобто філією ДПЗОВ «Казковий» ТОВ «Мрія-2», були прийняті на себе зобов'язання за виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати вартості спожитої у березні-червні 2024 року електричної енергії на суму 130 000,00 грн, липні-вересні 2024 року на суму 18 786,52 грн, у жовтні 2024 року на суму 20 188,99 грн.
На виконання прийнятих на себе за договорами поруки зобов'язань філією ДПЗОВ «Казковий» ТОВ «Мрія-2» в рахунок оплати за спожиту відповідачем активну електроенергію було перераховано на рахунок позивача 15.08.2024 - 130 000,00 грн, 21.10.2024 - 18 786,52 грн, 05.12.2024 - 20 188,99 грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «ООЕК».
Крім того, 06.11.2024 та 06.12.2024 на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 5 000,00 грн та у розмірі 2 000,00 грн в рахунок оплати електричної енергії згідно з рахунками №01-2285Z-ПВЦ/1 від 07.10.2024, №01-22852Z-ПВЦ/1 від 06.11.2024.
Листами №1 від 24.01.2025, №3 від 06.03.2025, №5 від 14.04.2025 ТОВ «Мрія-2» гарантувало позивачу погашення наявної заборгованості за договором №2285Z-ПВЦ/1 від 01.01.2021. При цьому відповідач повідомляв, що заборгованість буде сплачена після відшкодування КЕВ м. Одеса вартості спожитих комунальних послуг.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2025 у справі №916/921/25, яке набрало законної сили 08.08.2025, позов ТОВ «Мрія-2» до Одеського квартирно-експлуатаційного управління, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: військової частини, було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Мрія-2» заборгованість у розмірі 234 232,58 грн та судовий збір у розмірі 3 513,49 грн.
Предметом заявленого ТОВ «Мрія-2» позову у межах справи були вимоги про стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості за спожитими комунальними послугами за період з травня 2024 року по лютий 2025 року, обов'язок з відшкодування яких передбачений договором про відшкодування комунальних послуг, укладеним у зв'язку з передачею ТОВ «Мрія-2» у безоплатне користування військовій частині належного товариству майна.
Проте по тексту рішення від 16.07.2025 у справі №916/921/25 Господарським судом Одеської області не було зазначено адреси нерухомого майна, переданого ТОВ «Мрія-2» у безоплатне користування військовій частині.
Листом від 17.07.2025 ТОВ «ООЕК» направило на адресу відповідача рахунки за спожиту у березні 2024 року - травні 2025 року, протягом листопада 2024 року - лютого 2025 року, березня 2025 року - травня 2025 року електричну енергію
На підтвердження факту направлення на адресу відповідача листа від 17.07.2025 позивачем було надано список згрупованих поштових відправлень від 18.07.2025. Направлений на адресу лист з додатками не був вручений відповідачу та повернутий позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується інформацією з вебсайту АТ «Укрпошта».
Листом від 17.07.2025 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» було надано ТОВ «ООЕК» відомості про споживання відповідачем за двома точками обліку електричної енергії протягом березня 2024 року - травня 2025 року у загальному розмірі 115113 кВт*год.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявленого ТОВ «ООЕК» позову є вимога про стягнення з ТОВ «Мрія-2» заборгованості за спожиту у 2024-2025 роках електричну енергію у розмірі 558 970,34 грн, а також 3% річних у розмірі 275,66 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
11.06.2017 набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII (далі по тексту Закон України «Про ринок електричної енергії»), пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно з ч. 1,2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 21.12.2020 ТОВ «Мрія-2» було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01-2285Z-ПВЦ від 01.01.2021, відповідно до якої ТОВ «Мрія-2» (Споживач), ознайомившись з умовами публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, розміщеного на сайті ТОВ «ООЕК», приєдналося до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції Постачальника: Комерційна пропозиція ПВЦ. При цьому у заяві були визначені адреси об'єктів споживача: вул. Героїв Крут, 21 (буфет) та вул. Костанді, 33.
При цьому до п. 12 комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору №01-297Х-ПВЦ, встановлено, що договір укладається на строк до 31.12.2022 з наступною його пролонгацією за умови відсутності заяви сторони про припинення дії договору.
ТОВ «ООЕК» прийняті на себе зобов'язання за умовами договору про постачання електричної енергії були виконані належним чином, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками на оплату спожитої ТОВ «Мрія-2» у травні, червні, серпні, вересні, грудні 2024 року - травні 2025 року електричної енергії на загальну суму 638 499,79 грн.
ТОВ «Мрія-2» було частково виконані прийняті на себе зобов'язання шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів у загальному розмірі 175 975,51 грн, сплачених, в тому числі, поручителем на підставі тристоронніх договорів поруки. Водночас частина сплачених ТОВ «Мрія-2» та поручителем коштів була зарахована в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, лише грошові кошти у розмірі 79 529,45 грн були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за спірний період.
Враховуючи ненадання ТОВ «Мрія-2» власного розрахунку заборгованості, а також відсутність заперечень щодо правильності зарахування позивачем сплачених відповідачем та поручителем коштів, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість зарахування грошових коштів у розмірі 79 529,45 грн в рахунок погашення заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію у спірний період.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ «ООЕК» позовних вимог до ТОВ «Мрія-2» в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 558 970,34 грн (638 499,79 грн - 79 529,45 грн = 558 970,34 грн).
Господарським судом відхиляються заперечення ТОВ «Мрія-2» про відсутність у товариства підстав для оплати вартості спожитої енергії, з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі №916/2689/23 ТОВ «Мрія-2» було зобов'язано повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», що розташований за адресами: м. Одеса, вулиця Героїв Крут, 21, вулиця Костанді, 33, вулиця Базарна, 92 Б.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила).
Згідно з абз. 1 п. 4.27 розділу IV Правил у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів (абз. 5 п. 4.27 розділу IV Правил).
В матеріалах справи відсутні як докази виконання ТОВ «Мрія-2» рішення суду від 22.02.2024 у справі №916/2689/23 в частині повернення державного майна, так і доказів повідомлення ТОВ «ООЕК» та оператора системи, тобто АТ «ДТЕК Одеські електромережі», про звільнення займаних приміщень у зв'язку з чим на ТОВ «Мрія-2» згідно з абз. 5 п. 4.27 розділу IV Правил покладається обов'язок сплачувати вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами договору №01-297Х-ПВЦ від 01.01.2021.
Суд зазначає, що ТОВ «ООЕК» у відповіді на відзив було правильно вказано на суперечність доводів відповідача, який з одного боку стверджує про відсутність обов'язку сплачувати вартість електричної енергії, посилаючись на рішення суду від 22.02.2024 у справі №916/2689/23, а з іншого повідомляє про вжиття заходів з метою стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса вартості спожитої військовою частиною електричної енергії.
Господарським судом також відхиляються доводи ТОВ «Мрія-2» про наявність у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса обов'язку відшкодовувати на користь ТОВ «Мрія-2» вартість спожитої електричної енергії як на підставі відмови у задоволенні заявленого ТОВ «ООЕК» позову. Даний позов пред'явлений ТОВ «ООЕК» з підстав невиконання ТОВ «Мрія-2» прийнятих на себе за договором зобов'язань. При цьому стороною такого договору Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса не виступає. Невиконання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса прийнятих на себе зобов'язань за укладеним з ТОВ «Мрія-2» договором є підставою для захисту порушених прав останнього шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, відповідач помилково ототожнює наслідки невиконання свого зобов'язання за договором, стороною якого є ТОВ «ООЕК», та наслідки невиконання іншою особою договору, стороною за яким ТОВ «ООЕК» не виступає.
З посиланням на приписи чинного законодавства позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 275,66 грн, які були нараховані на суму боргу протягом періоду з 30.07.2025 до 04.08.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд дійшов висновку про правильність здійсненого ТОВ «ООЕК» розрахунку, що має наслідком задоволення заявлених позивачем вимог в цій частині шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Мрія-2» 3 % річних у розмірі 275,66 грн.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З урахуванням висновків, до яких суд дійшов за результатом вирішення спору, суду не вбачається за необхідне надавати оцінку іншим доводам сторін.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» позову шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 558 970,34 грн, 3% річних в розмірі 275,66 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» / 65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 21; ідентифікаційний код 3289513/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» /65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, ідентифікаційний код 42114410/ заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 558 970,34 грн /п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят грн 34 коп./, 3% річних в розмірі 275,66 грн /двісті сімдесят п'ять грн 66 коп./, судовий збір у розмірі 6710,95 грн /шість тисяч сімсот десять грн 95 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 27 листопада 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна