вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/3543/25
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
1. 20.11.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) надійшла заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) від 19.11.2025 (вх. № 7988) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Водночас заявником у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією - Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво № 190 від 12.02.2013, далі - Белінська Н.О.), яка у свою чергу також подала заяву про участь у даній справі (вх. № 7117/25 від 20.11.2025).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
2. Так, перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ та ГПК України з наступних підстав.
2.1. Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема: конкретизований список кредиторів і боржників; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Так, хоча перелічені документи долучені ОСОБА_1 до своєї заяви, проте останні не можуть братися судом до уваги з огляду на наступне.
Із змісту ст. 116 КУзПБ вбачається, що перелічені вище документи додаються до заяви боржника в оригіналі.
Як зазначалося вище, заявник звернувся до суду через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (далі - ЄСІТС).
У свою чергу, п.п. 26, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (за змінами, далі - Положення) визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Разом із цим, Інструкцією з використання підсистеми «Електронний кабінет» ЄСІТС визначено, що:
електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію;
електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Проте, подані заявником документи, що є додатками до заяви у форматі pdf під назвами «процесуальні ОСОБА_2 » та «декларації ОСОБА_2 » не містить власне самого підпису заявника, а тому вважати їх оригіналами у суду правових підстав не має.
Таким чином, накладення ОСОБА_1 електронного цифрового підпису 19.11.2025 під час формування самої заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність в підсистемі «Електронний суд» не свідчить про надання юридичної сили оригіналу таким електронним документам (адже вони не сформовані у підсистемі «Електронний суд»).
З огляду на викладене, вважати що заявником виконані п.п. 3-4, 6, 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ у суду підстав немає.
2.2. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Водночас поданий заявником проєкт плану реструктуризації не може братися судом до уваги з підстав, викладених у п. 2.1. даної ухвали.
2.3. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», зокрема, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2025 у розмірі 3 028,00 грн.
Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявницею, становить 45 420,00грн (3 028,00*5*3= 45 420,00).
Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.
За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.
2.3.1. Так, до матеріалів заяви долучено скан-копію договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 04.11.2025 (далі - Договір), укладений із арбітражною керуючою Белінською Н.О., проаналізувавши які суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи ч. ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Із змісту п. 3.2 Договору вбачається, що оплата послуг арбітражного керуючого за весь строк виконання повноважень складатиме 22 710 грн.
Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди (установити окремий порядок розрахунку за виконану роботу), у зв'язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності. У свою чергу зазначений припис не дає права, зокрема, змінювати розмір винагороди арбітражного керуючого (у бік зменшення), який закріплений абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ.
Крім того п.п. 3.4, 3.5 Договору встановлено, що заявник вносить (перераховує) оплату протягом 5 місяців по 4 542 грн на загальну суму 22 710 грн на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, до закриття провадження у справі. Кошти вносяться боржником на депозитний рахунок суду до 07.03.2026.
Отже, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Київської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому, тобто фактично здійснює зберігання коштів.
Проте з огляду абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.
За таких обставин, долучений до заяви ОСОБА_1 договір із арбітражним керуючим Белінською Н.О. не може братися судом до уваги.
2.3.2. Як зазначає заявник, ним внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти з метою авансування винагороди арбітражному керуючому у загальному розмірі 4 542,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.11.2025 № 8396-3412-9255-7408.
Ураховуючи зазначене, наявність доказів часткового авансування грошової винагороди керуючому реструктуризацією, та те, що наданий Договір не може братися судом до уваги, у заявника наявний обов'язок здійснити відповідне авансування у встановленому КУзПБ розмірі.
Таким чином, заявник повинен надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 40 878,00 грн (45 420,00 -4 542,00).
2.4. Крім того ч. 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Виходячи зі змісту зазначеного припису ч. 5 ст. 91 ГПК України, а також Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-XII, постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, відповідність копії паспортів та облікових карток вказаних заявником членів сім'ї оригіналам таких документів, повинно підтверджуватися підписами останніх, як осіб, в яких ці документи знаходяться.
Так, до заяви заявником долучені копії документів його батька та матері, а саме, паспорти, картки платника податків.
Проте, зазначені документи не можуть братися судом до уваги, оскільки останні оформлені без урахування вимог ч. 5 ст. 91 ГПК України.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116, абз.7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025 (вх. № 7988 від 20.11.2025) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 КУзПБ та надати:
конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2022-2024 роки та за 9 місяців 2025 року;
проєкт плану реструктуризації;
докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 40 878,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) - UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ);
належним чином засвідчені копії документів, які зазначені у п.2.4 цієї ухвали.
3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 27.11.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 27.11.2025.