вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1641/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Димерського комбінату комунальних підприємств
про стягнення 9910153,26 грн.
за участю представників:
позивача:Овчарук О.О. - адвокат, довіреність від 12.12.2024 № 141
відповідача:не з'явились
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач) до Димерського комбінату комунальних підприємств (далі - відповідач) про стягнення 9910153,26 грн. основного боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 18.10.2023 № 5498-ТКЕ(23)-17 щодо здійснення повного розрахунку за переданий природний газ у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву та встановлено відповідачу строк для подачі заперечення на відповідь на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 18.10.2023 № 5498-ТКЕ(23)-17 щодо здійснення повного розрахунку за переданий природний газ у встановлений договором строк.
У встановлений судом строк через систему «Електронний суд» Димерський комбінат комунальних підприємств подав до суду відзив на позовну заяву від 28.05.2025 (вх. № суду 7302/25 від 28.05.2025), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що позивач не застосував заходів досудового врегулювання спору; відповідач не отримав від держави жодної компенсації різниці між фактичною собівартістю виробництва і постачання населенню теплової енергії впродовж опалювальних періодів та тарифами, за якими держава зобов'язала виробників теплової енергії забезпечити постачання тепла населенню, починаючи з дати введення воєнного стану в країні, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості своєчасно розраховуватися за спожиті енергоресурси для виробництва і постачання теплової енергії споживачам у Димерській селищній територіальній громаді; серед найбільшої категорії споживачів даного виду послуги - населення - є також боржники, які неналежно виконуються власні зобов'язання з оплати спожитих послуг.
Аналогічний відзив на позовну заяву від 28.05.2025 надійшов від Димерського комбінату комунальних підприємств засобами поштового зв'язку (вх. № суду 3681/25 від 02.06.2025).
Через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» подало до суду відповідь на відзив від 28.05.2025 (вх. № суду 7337/25 від 28.05.2025), в якій позивач наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач вказує, що відповідач не надає заперечень щодо розміру основної заборгованості, однак безпідставно просить суд відмовити в її стягненні. Позивач вказує, що укладений між сторонами у справі договір купівлі-продажу природного газу не містить умов про наявність/відсутність різниці в тарифах, а строк оплати не залежить від повернення/не повернення відповідачу різниці в тарифах, умови договору не містять жодної відкладальної обставини щодо проведення розрахунків з позивачем в інші строки, ніж визначені договором. Положення договору та чинних законів України не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечення на відповідь на відзив до суду не надав.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.10.2025 о 14:30.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір постачання природного газу від 18.10.2023 № 5498-ТКЕ(23)-17 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язується поставити відповідачу - споживачеві, який є виробником теплової енергії, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
Згідно з п. 1.3 договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 1017,285 тис. куб. метрів.
Положеннями п. 3.1 договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно п. 4.1 договору ціна на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином:
4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 6183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420,00 грн. Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 кум.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн.
4.1.2. Ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісячно для виробника теплової енергії за формулою (формула визначена в зазначеному пункті Договору). Постачальник щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за обсягом ІІ на офіційному сайті постачальника або відповідна інформація надсилається споживчу листом на електронну адресу.
4.1.3. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як Обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16390,00 грн. Всього ціна газу для Обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 кум.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно з п. 11.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п'ять років.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15 квітня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 13.1 договору).
На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2023 року по березень 2024 року включно передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 12386232,08 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2023 на суму 83557,30 грн., від 31.10.2023 на суму 207143,26 грн., від 30.11.2023 на суму 1094416,66 грн., від 30.11.2023 на суму 860594,71 грн., від 31.12.2023 на суму 1393625,95 грн., від 31.12.2023 на суму 1290389,58 грн., від 31.01.2024 на суму 1564817,57 грн., від 31.01.2024 на суму 1550648,14 грн., від 29.02.2024 на суму 1070609,93 грн., від 29.02.2024 на суму 780080,52 грн., від 29.02.2024 на суму 312882,54 грн., від 31.03.2024 на суму 573865,01 грн., від 31.03.2024 на суму 1603600,91 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем природний газ в сумі 2476078,82 грн., що підтверджується довідкою АТ «Укргазбанк» від 09.04.2025 № 11512/11566/2025 та не заперечується відповідачем.
Всупереч умов укладеного між сторонами договору відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за переданий природний газ по переліченим актам приймання-передачі природного газу у строк визначений договором, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в сумі 9910153,26 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у строк визначений договором, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 9910153,26 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 9910153,26 грн. заборгованості за поставлений природний газ.
Посилання відповідача на те, що позивач не застосував заходів досудового врегулювання спору, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на таке.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Отже, попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про погашення заборгованості, є правом, а не обов'язком сторони та не позбавляє особу права звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.
Посилання відповідача на те, що він не отримав від держави жодної компенсації різниці між фактичною собівартістю виробництва і постачання населенню теплової енергії впродовж опалювальних періодів та тарифами, за якими держава зобов'язала виробників теплової енергії забезпечити постачання тепла населенню, починаючи з дати введення воєнного стану в країні, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості своєчасно розраховуватися за спожиті енергоресурси для виробництва і постачання теплової енергії споживачам у Димерській селищній територіальній громаді, а також на те, що серед найбільшої категорії споживачів даного виду послуги - населення - є також боржники, які неналежно виконуються власні зобов'язання з оплати спожитих послуг не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями ст. 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.
Умовами укладеного між сторонами договору визначено обов'язок відповідача здійснювати розрахунок за отриманий природний газ та його виконання не стоїть в залежності від третіх осіб.
Не відшкодування державою різниці в тарифах, а також несплата населенням спожитих послуг наданих відповідачем з теплопостачання не є тією обставиною, що звільняє суб'єкта господарювання від виконання укладеного договору та не впливає на наявність у нього обов'язку здійснити своєчасну оплату за отриманий природний газ.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9910153,26 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Димерського комбінату комунальних підприємств про стягнення 9910153,26 грн. основного боргу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Димерського комбінату комунальних підприємств (вул. Ярослава Мудрого, 18, смт Димер, Вишгородський р-н, Київська обл., 07330, ідентифікаційний код 03803567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) 9910153 (дев'ять мільйонів дев'ятсот десять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 26 коп. основного боргу, 118921 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одну) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 27.11.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк