Справа № 128/2665/24
26 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки, -
Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом скасування державних реєстрацій прав та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від 18.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від 29.07.2024 суддю Карпінську Ю.Ф. відведено від розгляду даної справи.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Фанди О.А. від 18.09.2024 справу прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Фанди О.А. від 30.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П. від 29.07.2025 справу прийнято до провадження судді Шевчук Л.П, призначено судове засідання на 27.10.2025.
Ухвалою суду від 27.10.2025 задоволено клопотання прокурора про повернення справи до стадії підготовчого провадження. Прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову. Відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про зміну предмета позову. Позовну заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки - залишено без руху. Надано позивачу (першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним даної ухвали, роз'яснено, що в іншому випадку позов буде залишено без розгляду. Підготовче засідання у справі призначено на 14 год 00 хв 26 листопада 2025 року.
Зокрема, даною ухвалою суду було визначені такі недоліки позову.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: «5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Також Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви», а статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 поширюється не тільки на конкретно визначенні статті, а загалом на положення цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Тобто йдеться не про те, що норми Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 мають зворотну дію в часі і застосовуються до правовідносин, які виникли раніше, а насправді норми цього Закону щодо умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна мають застосовуватися і до тих справ, по яких позовні вимоги подано раніше, але рішення ще не ухвалене.
Крім того, тлумачення статті 390 ЦК України свідчить про імперативність її норм, зокрема, встановлює обов'язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.
Вимога про необхідність додавання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов'язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову.
Обов'язковість врахування положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX» від 12.03.2025 також відображена у постановах Верховного Суду від 30.04.2025 (справа №686/14711/21), 07.05.2025 (справа №128/680/21), від 21.05.2025 (справа №678/1280/21).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 (справа № 908/976/19) вказала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 (справа № 910/20528/21).
Згідно ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача та є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
Враховуючи викладене, обставини добросовісності/недобросовісності набувача досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті. Водночас факт недобросовісність набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку опонента про його недобросовісність у поданій заяві.
Оскільки, відповідно до вказаної вище презумпції, добросовісність/недобросовісність відповідач ОСОБА_1 буде досліджуватися та встановлюватися лише під час розгляду даної справи по суті, тому суд доходить висновку про поширення вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» на даний спір.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на внесені зміни Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, суд, відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, вважав, що наявні підстави для залишення позовної заяви у даній справі без руху.
Тому позивачу необхідно погодити із Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 позовну заяву, а саме: першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури слід, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
31.10.2025 у виконання вимог ухвали суду від 27.10.2025 в частині залишення позову без руху надано заяву, в якій він вказує, що відповідач набув спірну земельну ділянку безоплатно на підставі наказу ГУ Дерожгеокадастру у Вінницькій області від 14.02.2020 №2-3888/15-20-сг. Тобто, не набув право власності на земельну ділянку на підставі оплатного договору. Також, протиправному переходу ділянки у власність відповідача сприяли його дії, який обираючи земельну ділянку для безоплатної приватизації, приховав інформацію від органів держгеокадастру, що ділянка обробляється та не отримав погодження користування - ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» на її вилучення. Також зазначає, що Вінницьким апеляційним судом вже розглядалися подібні спори та було скасовано ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. Окрім того, вважає, що принцип призумпції добросовісності не підлягає застосуванню у даному спорі та є хибною. Вважає, що відповідач є недобросовісним набувачем спірної земельної ділянки.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Присяжнюк О.В. подано до суду заяву, в якій вона просила позов залишити без розгляду, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали від 27.10.2025 про залишення його позову без руху. Також просила підготовче засідання 26.11.2025 проводити у її відсутність.
Прокурором 26.11.2025 подано заяву, в якій він просив клопотання представнкиа відповідача про залишення позову без розгляду залишити без задоволення та врахувати письмові пояснення, що надані ним з приводу залишення позову без руху ухвалою суду від 27.10.2025, підготовче засідання просив проводити бех технічної фіксації.
Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути заявлені клопотання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку що позивачем не усунуто визначені ухвалою суду від 27.10.2025 недоліки у спосіб, що визначений судом.
При цьому, не бере до уваги пояснення прокурора, що викладені ним у заяві на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2025, з наступних підстав.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 (справа № 908/976/19) вказала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 (справа № 910/20528/21).
Згідно ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача та є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
Таким чином, обставини добросовісності/недобросовісності набувача досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті. Водночас факт недобросовісність набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку опонента про його недобросовісність у поданій заяві.
Слід також зазначити, що на даний час триває підготовче провадження.
Оскільки, відповідно до вказаної вище презумпції, добросовісність/недобросовісність відповідача ОСОБА_1 буде досліджуватися та встановлюватися лише під час розгляду даної справи по суті, тому суд доходить висновку про поширення вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» на даний спір.
Відповідно до положень ч.ч. 11, 12, 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Отже, враховуючи те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 187, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.П. Шевчук