ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
27.11.2025Справа № 910/12387/25
За заявою Комунального підприємства "Київський Метрополітен"
про забезпечення позову у справі № 910/12387/25
За позовом Комунального підприємства "Київський Метрополітен" (03056, місто Київ, проспект Берестейський (до перейменування - проспект Перемоги), буд. 35)
до Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, місто Київ, вулиця Світлогірська, буд. 2/25)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ "Теплоенергоавтоматика" (адреса: 65048, Одеська область, місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок 15, оф. 3031; код ЄДРПОУ 30390020).
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Плутон ІС" (адреса: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Лукаша М, будинок 4-Б, оф. 1; код ЄДРПОУ 38840039)
про визнання укладеним акту, визнання переданим обладнання, зобов'язання передати документи та усунути перешкоди у розпорядженні обладнанням
Суддя Літвінова М.Є.
Без виклику представників учасників справи.
Комунальне підприємство "Київський Метрополітен" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" (далі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати укладеним між Комунальним підприємством "Київський Метрополітен" та Акціонерним товариством "Київметробуд" акт №1 приймання-передачі обладнання від 11.08.2025;
2) визнати за Комунальним підприємством "Київський Метрополітен" право на розпорядження обладнанням, яке зазначене в акті №1 приймання-передачі обладнання від 11.08.2025 згідно переліку;
3) зобов'язати Акціонерне товариство "Київметробуд" передати Комунальному підприємству "Київський Метрополітен" документи, що підтверджують походження та якість обладнання.
4) усунути перешкоди у розпорядженні Комунальним підприємством «Київський метрополітен» обладнанням, яке зазначене в акті №1 приймання передачі обладнання від 11 серпня 2025 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» та Акціонерним товариством «Київметробуд» для будівництва дільниці Сирецько - Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» » (І черга будівництва)), згідно переліку.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не виконано свого обов'язку щодо передачі обладнання та не повернуто акт №1 приймання-передачі обладнання з підписом, який направлений позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, а тому позивач просить суд визнати акт підписаним з боку відповідача та зобов'язати відповідача передати документи, що підтверджують походження та якість обладнання за Договором підряду № 744 -ДБМ -18 від 20.11.2018.
Крім того, Комунальним підприємством "Київський Метрополітен" разом із позовною заявою подано заяву про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ" Теплоенергоавтоматика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Плутон ІС" до участі у розгляді справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 відкрито провадження у справі № 910/12387/25, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.11.2025.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ "Теплоенергоавтоматика" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Плутон ІС".
04.11.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про призначення будівельно - технічної та товарознавчої експертизи.
04.11.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд доповнити позовні вимоги вимогою про усунення перешкод у розпорядженні обладнанням.
04.11.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 заяву Комунального підприємства "Київський метрополітен" про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.11.2025.
10.11.2025 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про відкликання заяви про забезпечення позову.
Представник відповідача та представники третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 10.11.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання 10.11.2025 були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуальних документів до електронних кабінетів осіб.
Представник позивача у підготовчому засіданні 10.11.2025 підтримала заяву про зміну предмету позову та заяву про відкликання заяви про забезпечення позову.
Судом у підготовчому засіданні 10.11.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про задоволення заяви позивача про зміну предмету позову від 04.11.2025, спір вирішується з її урахуванням.
Судом відкладено розгляд клопотання представника позивача про призначення будівельно - технічної та товарознавчої експертизи до встановлення фактичних обставин справи.
Судом у підготовчому засіданні 10.11.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 заяву Комунального підприємства "Київський Метрополітен" про забезпечення позову у справі № 910/12387/25 повернуто.
Представник відповідача та представники третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 24.11.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання 24.11.2025 були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуальних документів до електронних кабінетів осіб.
Представник позивача у підготовчому засіданні 10.11.2025 підтримала клопотання про призначення експертизи у справі.
Судом відкладено розгляд клопотання представника позивача про призначення будівельно - технічної та товарознавчої експертизи до встановлення фактичних обставин справи.
Судом у підготовчому засіданні 24.11.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 15.12.2025.
25.11.2025 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
- забезпечити позов шляхом заборони Акціонерному товариству "Київметробуд" відчужувати обладнання зазначене в акті №1 приймання-передачі обладнання від 11 серпня 2025 року, а саме:
1. Трансформатор сухого типу RESIBLOC 1600 kVA; 10,5/0,67/0,67 kV; Yy0d11 - 6 шт.;
2. Трансформатор сухий RESIBLOC 1000 kVA; 10,5/0,4 kV; Dyn11 - 4 шт.;
3. Трансформатор сухий RESIBLOC 400 kVA; 10,5/0,4 kV; Dyn11 - 4 шт.;
4. Трансформатор сухий 63 KVA; 10,5/0,4 kV; Dyn11- 4 шт.;
5. Комплектний розподільний пристрій змінного струму КРУ-0,4к-УХЛ4 (12 комірок) -2 шт. (складові: комплектний розподільний пристрій КРУ-0,4 (упаковка) - 7 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ-0,4 (упаковка) - 7 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт.);
6. Комплектний розподільний пристрій змінного струму КРУ- 0, 23к-УХЛ4 (16 комірок) - 2 шт. (складові: комплектний розподільний пристрій КРУ- 0, 23 (упаковка) - 9 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ-0,23 - пристрій розподільний РУ-АВР (упаковка) - 1 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ- 0, 23 (упаковка) - 9 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ-0, 23 - пристрій розподільний РУ-АВР (упаковка) - 1 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт.);
7. Комплектний розподільний пристрій КРУ-10 кВ серії NEX-10 (20 комірок) - 1 шт. (складові: комірка трансформаторів напруги NEX-10-630-25-6-УЗ - 2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 7 шт., комірка секційного роз'єднувача NEX-10-630- 25-5-УЗ - 1 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 7 шт., комірка секційного роз'єднувача NEX-10-630-25-5-УЗ - 1шт., комірка ввідної лінії NEX-10-630-25-2-УЗ-2 шт.);
8. Комплектний розподільний пристрій КРУ-10 кВ серії NEX-10 (22 комірки) - 1 шт. (складові: комірка ввідної лінії NEX-10-630-25-2-УЗ - 2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 10 шт., комірка трансформаторів напруги NEX-10-630-25-6-УЗ -2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630- 25-3-УЗ - 4 шт., комірка секційного вимикача NEX-10-630-25-4-УЗ - 1 шт., комірка секційного роз'єднувача NEX-10-630-25-5-УЗ - 1 шт.);
9. Щит постійного струму ЩПТ-220УХЛ4 у складі 4-х панелей - 1 шт. (складові: шафа постійного струму ШПТ-220-Л-УХЛ4 - 4 шт.);
10. Щит постійного струму ЩПТ-220УХЛ4 у складі 4-х панелей - 1 шт. (складові: шафа постійного струму ШПТ-220-ВЛ-УХЛ4 -2 шт., шафа постійного струму ШПТ-220-АБ-УХЛ4 - 2 шт.);
11. Шафа вихідних клемників ШВК - 1 шт. (складові: шафа вихідних клемників ШВК - 2 шт. (упаковки));
12. Пристрій зарядно-випрямляючий УБП-220/60-5-УХЛ4 - 6 шт.;
13. Пристрій зарядно-випрямляючий ВТЕУ1-100/230-УХЛ4 - 4 шт.;
14. Пристрій конденсаторний УК-0,5-0,4-80-4 шт.;
15. Пристрій розподільчий РУ-0, 23к-АТРП-УХЛ4 - 4 шт.;
16. Випрямляч В-ТПЕД-1, 6к-825-12П-УХЛ4 - 6 шт. (складові: випрямляч BТПЕД-1,6к-825-12П УХЛ4 - 18 шт. (упаковки));
17.Пристрій розподільний РУ-825ПК-П-УХЛ4 - 12 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4 - 5 шт.);
18. Комплект пристроїв живлення тягової мережі 8258 (13 комірок) - 1 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 Р-УХЛ4 - 3 шт., пристрій розподільний РУ-825 З-УХЛ4 -1 шт., пристрій розподільний РУ-825 К-УХЛ4 - 6 шт., пристрій розподільний РУ825 Л-УХЛ4 - 12 шт.);
19. Пристрій розподільний РУ-825ПК-Л-УХЛ4 - 12 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4 - 3 шт.);
20. Пристрій розподільний РУ-825ПР-УХЛ4 - 2 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4 - 1 шт.);
21. Пристрій розподільний РУ-825ЛР-М-УХЛ4 - 19 шт. (складові: Пристрій розподільний РУ-825 ЛР-М-Л-УХЛ4 - 1 шт., пристрій розподільний РУ-825 ЛР-М-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ЛР-М-П-УХЛ4 - 9 шт.).
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що існує необхідність в застосуванні заходу забезпечення позову шляхом заборони відчужувати обладнання, яке зазначене в акті № 1 приймання - передачі обладнання від 11 серпня 2025 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Акціонерне товариство "Київметробуд", оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже предмет позову стосується обладнання щодо якого позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Крім того, позивач зазначає, що ним отримано лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ «Теплоенергоавтоматика» за вих. № 1276 від 21 листопада 2025 року про те, що останнє має намір ініціювати звернення стягнення (реалізацію) відповідного обладнання у випадку подальшого невиконання своїх зобов'язань АТ «Київметробуд», оскільки за їхньої інформацією між товариствами існують труднощі у взаємовідносинах.
За доводами позивача, існує прямий ризик витребування у відповідача та подальшої реалізації обладнання, яке зазначено в акті приймання передачі обладнання від 11 серпня 2025 року, що у випадку задоволення позовних вимог унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Розглянувши заяву Комунального підприємства "Київський метрополітен" про забезпечення позову судом вирішено задовольнити її, з огляду на наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відповідно до частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.
Суд враховує, що обрання належного, відповідного до предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Також судом враховано, що під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд не має вдаватися до оцінки обґрунтованості позову та вірогідності його задоволення, а керується власним уявленням про те, чи може у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі №344/14718/20).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ у контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року в справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про існування реальної загрози ефективному захисту та поновленню порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача з відчуження обладнання унеможливлять ефективний захист порушеного права позивача без нових звернень до суду.
У той же час, обраний позивачем спосіб забезпечення позову стосується предмета даного позову, є розумним, обґрунтованим та адекватним, має логічний зв'язок з предметом позову та має наслідком лише збереження існуючого становища до набрання рішенням законної сили та протягом дев'яноста днів після цього (частина 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, вказаний захід забезпечення позову, за висновком суду, є співмірним із предметом позовних вимог, а заборона відчужувати обладнання, зазначене в акті № 1 приймання - передачі обладнання від 11.08.2025 є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.
За таких обставин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відчужувати обладнання, у даному випадку спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд залишався в змозі розглянути позов за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального та ефективного захисту прав позивача, у разі задоволення позовних вимог.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, судом оцінено, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчужувати обладнання буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
На переконання суду, запропонований заявником захід забезпечення позову не призведе до порушення майнових прав відповідача та не вплине на його господарську діяльність.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову в цій справі не є тотожними з позовними вимогами, є адекватними та ефективними, а також носять тимчасовий характер, не завдають шкоди та збитків іншим учасникам справи. Разом із тим, вжиття вказаних заявником заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів держави у разі задоволення позову.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку задовольнити подану позивачем заяву про забезпечення позову у справі № 910/12387/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Задовольнити заяву Комунального підприємства «Київський метрополітен» про забезпечення позову у справі № 910/12387/25.
2. До набрання рішенням законної сили у справі заборонити Акціонерному товариству "Київметробуд" (адреса: 03065, місто Київ, вулиця Світлогірська, будинок 2/25; код ЄДРПОУ 01387432) відчужувати обладнання зазначене в акті №1 приймання-передачі обладнання від 11 серпня 2025 року, а саме:
1. Трансформатор сухого типу RESIBLOC 1600 kVA; 10,5/0,67/0,67 kV; Yy0d11 - 6 шт.;
2. Трансформатор сухий RESIBLOC 1000 kVA; 10,5/0,4 kV; Dyn11 - 4 шт.;
3. Трансформатор сухий RESIBLOC 400 kVA; 10,5/0,4 kV; Dyn11 - 4 шт.;
4. Трансформатор сухий 63 KVA; 10,5/0,4 kV; Dyn11- 4 шт.;
5. Комплектний розподільний пристрій змінного струму КРУ-0,4к-УХЛ4 (12 комірок) -2 шт. (складові: комплектний розподільний пристрій КРУ-0,4 (упаковка) - 7 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ-0,4 (упаковка) - 7 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт.);
6. Комплектний розподільний пристрій змінного струму КРУ- 0, 23к-УХЛ4 (16 комірок) - 2 шт. (складові: комплектний розподільний пристрій КРУ- 0, 23 (упаковка) - 9 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ-0,23 - пристрій розподільний РУ-АВР (упаковка) - 1 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ- 0, 23 (упаковка) - 9 шт., комплектний розподільний пристрій КРУ-0, 23 - пристрій розподільний РУ-АВР (упаковка) - 1 шт., комплект дверей КРУ (упаковка) - 1 шт.);
7. Комплектний розподільний пристрій КРУ-10 кВ серії NEX-10 (20 комірок) - 1 шт. (складові: комірка трансформаторів напруги NEX-10-630-25-6-УЗ - 2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 7 шт., комірка секційного роз'єднувача NEX-10-630- 25-5-УЗ - 1 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 7 шт., комірка секційного роз'єднувача NEX-10-630-25-5-УЗ - 1шт., комірка ввідної лінії NEX-10-630-25-2-УЗ-2 шт.);
8. Комплектний розподільний пристрій КРУ-10 кВ серії NEX-10 (22 комірки) - 1 шт. (складові: комірка ввідної лінії NEX-10-630-25-2-УЗ - 2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630-25-3-УЗ - 10 шт., комірка трансформаторів напруги NEX-10-630-25-6-УЗ -2 шт., комірка відхідної лінії NEX-10-630- 25-3-УЗ - 4 шт., комірка секційного вимикача NEX-10-630-25-4-УЗ - 1 шт., комірка секційного роз'єднувача NEX-10-630-25-5-УЗ - 1 шт.);
9. Щит постійного струму ЩПТ-220УХЛ4 у складі 4-х панелей - 1 шт. (складові: шафа постійного струму ШПТ-220-Л-УХЛ4 - 4 шт.);
10. Щит постійного струму ЩПТ-220УХЛ4 у складі 4-х панелей - 1 шт. (складові: шафа постійного струму ШПТ-220-ВЛ-УХЛ4 -2 шт., шафа постійного струму ШПТ-220-АБ-УХЛ4 - 2 шт.);
11. Шафа вихідних клемників ШВК - 1 шт. (складові: шафа вихідних клемників ШВК - 2 шт. (упаковки));
12. Пристрій зарядно-випрямляючий УБП-220/60-5-УХЛ4 - 6 шт.;
13. Пристрій зарядно-випрямляючий ВТЕУ1-100/230-УХЛ4 - 4 шт.;
14. Пристрій конденсаторний УК-0,5-0,4-80-4 шт.;
15. Пристрій розподільчий РУ-0, 23к-АТРП-УХЛ4 - 4 шт.;
16. Випрямляч В-ТПЕД-1, 6к-825-12П-УХЛ4 - 6 шт. (складові: випрямляч BТПЕД-1,6к-825-12П УХЛ4 - 18 шт. (упаковки));
17.Пристрій розподільний РУ-825ПК-П-УХЛ4 - 12 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4 - 5 шт.);
18. Комплект пристроїв живлення тягової мережі 8258 (13 комірок) - 1 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 Р-УХЛ4 - 3 шт., пристрій розподільний РУ-825 З-УХЛ4 -1 шт., пристрій розподільний РУ-825 К-УХЛ4 - 6 шт., пристрій розподільний РУ825 Л-УХЛ4 - 12 шт.);
19. Пристрій розподільний РУ-825ПК-Л-УХЛ4 - 12 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4 - 3 шт.);
20. Пристрій розподільний РУ-825ПР-УХЛ4 - 2 шт. (складові: пристрій розподільний РУ-825 ПК-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ПК-П-УХЛ4 - 1 шт.);
21.Пристрій розподільний РУ-825ЛР-М-УХЛ4 - 19 шт. (складові: Пристрій розподільний РУ-825 ЛР-М-Л-УХЛ4 - 1 шт., пристрій розподільний РУ-825 ЛР-М-Л-УХЛ4, пристрій розподільний РУ-825 ЛР-М-П-УХЛ4 - 9 шт.).
3. Cтягувачем за даною ухвалою є: Комунальне підприємство "Київський Метрополітен" (адреса: 03056, місто Київ, проспект Берестейський (до перейменування - проспект Перемоги), буд. 35; код ЄДРПОУ 03328913).
4. Боржником за даною ухвалою є: Акціонерне товариство "Київметробуд" (адреса: 03065, місто Київ, вулиця Світлогірська, будинок 2/25; код ЄДРПОУ 01387432).
5. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 28.11.2028.
6. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя М.Є. Літвінова