ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/9022/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атомвінд-Краматорськ»
до держаного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 14092417,47 грн,
Представники:
від позивача Нечай О.Д.
від відповідача Ковальчук Ю.О.
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Атомвінд-Краматорськ» до держаного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Гарантований покупець) про стягнення 14092417,47 грн.
Суд своєю ухвалою від 22.07.2025 відкрив провадження у справі № 910/9022/25, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії за договором № 543/01 від 23.08.2019 (далі - Договір) за вересень 2022 року - вересень 2023 року. Обґрунтовуючи настання строку оплати позивач посилається на Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), який, на його думку, встановлює обв'язок відповідача оплатити придбану електричну енергію протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Відповідач позов відхилив повністю. Відповідач, не заперечуючи факту придбання у позивача у спірний період електричної енергії за «зеленим» тарифом на вказану вище суму, вважає, що чинне нормативне регулювання не кваліфікує заявлену до стягнення суму як простроченою. Обґрунтовуючи свої доводи відповідач посилається на Порядок (п. 11.4), за яким сума коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від оператора систем передачі (ОСП) відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Отже, як вважає відповідач, оплата ним 100 відсотків вартості відпущеної продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії здійснюється за умови отримання гарантованим покупцем від ОСП 100 відсотків коштів відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Загальна заборгованість приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке є ОСП, перед відповідачем, яке є гарантованим покупцем, за надану послугу становить 15,354 млрд грн. А тому, на думку відповідача, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, у нього не наступив обов'язок з оплати відпущеної продавцем (позивачем) за «зеленим» тарифом електричної енергії за Договором.
Також відповідач посилається на те, що станом на 24.07.2025 позивач має перед відповідачем заборгованість у розмірі 20276556,40 грн за послугу з відшкодування частки вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця. Тому враховуючи існуючий борг позивача перед відповідачем за Договором, в силу положень підпункту 12 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20276556,40 грн задоволенню не підлягають.
Крім того внаслідок настання обставин непереборної сили, пов'язаними з військовою агресією російської федерації (далі - московщина) та запровадження воєнного стану, борг не підлягає стягненню.
15 вересня 2025 року, в межах підготовчого провадження, відповідач подав клопотання (клопотання сформовано у системі «Електронний суд») про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Підстави залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, наведені в ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, за якою треті особи залучаються у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Заявник клопотання не навів таких підстав, з огляду на що 12.06.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання (відповідна ухвала занесена до протоколу судового засідання).
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атомвінд-Краматорськ» є суб'єктом господарювання з виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, продаж якої здійснює державному підприємству «Гарантований покупець». Правовідносини між сторонами засновані на договорі від 27.09.2018 № 15625/01 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок).
У рамках виконання Договору протягом вересня 2022 року - вересня 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму 180792623,68 грн. Ці обставини сторони визнають та не оспорюють, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, вони не підлягають доказуванню.
Оскільки Договір є правочином купівлі-продажу, родовими ознаками якого є передача майна (товарної продукції) на оплатній основі, сторони, формуючи його умови, обов'язок гарантованого покупця з оплати придбаної електричної визначили як у суті самого зобов'язання (п. 1.1 Договору), так і у переліку обов'язків, прийнятих на себе відповідачем: своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у покупця електричну енергію (п. 4.5 Договору).
Обов'язку гарантованого покупця своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у покупця електричну енергію кореспондується право покупця вимагати у продавця здійснення такого розрахунку. Відповідно до пункту 4.1 Договору продавець має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору, п. 3.3 якого передбачає, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюється відповідного до Порядку.
Отже, умови Договору щодо оплати електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця, носять бланкетний характер, відсилаючи до Порядку як регуляторного акту (пункт 3.3 Договору).
Порядок, який був чинний у вересні 2022 року - вересні 2023 року, передбачав, що гарантований покупець остаточний здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора, яким є НКРЕКП, щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (п. 10.4).
Національна комісія, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила розмір вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем, у квітні та травні 2024 року.
Постановою № 178 від 24.01.2024 Національна комісія, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виклала у новій редакції Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, яка набула чинності з 26 січня 2024 року. З огляду на це визначення порядку та строку оплати здійснюється на правилами Порядку, що був чинний у квітні та травні 2024 року.
Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом є предметом регулювання розділу 11 Порядку.
Згідно з пунктом 11.4 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.01.2024 № 178) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (абз. 1). При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (абз. 2).
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення наведені у ст. 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, за якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
Суб'єктами зобов'язання, які є елементами зобов'язання, є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов'язана сторона - боржник.
Виконання зобов'язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора або третьої особи певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов'язання. Виконання зобов'язання є правомірною дією, яка спрямована на припинення зобов'язання.
Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Такі умови (принципи) можна поділити на умови належного виконання, реального виконання та справедливість, добросовісність, розумність (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведено належними сторонами, щодо належного предмету, у належний спосіб, у належний строк (термін), у належному місці. Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов'язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій, що становлять зміст зобов'язання.
Договір, як різновид юридичного факту, в основі якого лежить погоджена воля двох сторін, є результатом їхніх взаємних поступлень і самообмежень. Цей результат отримав визначення домовленості (ст. 526 ЦК України), що диктує прагнення сторін спільними зусиллями досягти бажаних наслідків.
Отже, у свою чергу, виконання договірного зобов'язання має відбуватись відповідно до умов укладеного договору, що узгоджені його сторонами.
У переважній більшості зобов'язань кожний із суб'єктів зобов'язання є водночас і кредитором і боржником один щодо одного. А тому, відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін зобов'язання має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
З огляду на це, використання терміну «зобов'язання» застосовується як для позначення зобов'язального правовідношення в цілому, так і для позначення окремого обов'язку боржника (боргу).
Спосіб виконання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Грошове зобов'язання є зобов'язанням по сплаті грошових коштів, а його предметом є певна грошова сума, що має бути сплачена кредиторові. Спосіб виконання зобов'язання, як правило, обирається сторонами при його виникненні та може полягати в одноразовому повному виконанні, періодичному виконанні або постійному виконанні. Період часу, у який має бути виконано зобов'язання, є строком (терміном) виконання. Такий період може бути визначений і невизначений.
Встановлений Договором та Порядком (розділ 11) спосіб виконання зобов'язання гарантованого покупця з оплати за відпущену продавцем електричну енергію передбачає певну послідовність та етапність дій відповідача:
- гарантований покупець, не пізніше п'ятого дня після закінчення першої та другої декад розрахункового місяця здійснює оплату продавцю в обсязі, пропорційно відпуску електричної енергії генеруючими одиницями за 10/20 діб (також зазначено джерело походження коштів - отриманих від ОСП та коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на ринку добу на перед (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВДР), за двосторонніми договорами);
- отримання фактичних даних щодо обсягу відпуску/відбору електричної енергії за розрахунковий місяць;
- здійснення доплати продавцю за розрахунковий місяць пропорційно вартості купленої товарної продукції;
- отримання від адміністратора комерційного обліку (АКО) сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії;
- здійснення протягом трьох робочих днів розрахунку вартості електричної енергії та направлення покупцю акт купівлі-продажу електричної енергії;
- направлення акт коригування до акта купівлі-продажу електричної енергії (у випадку наявності оновлених даних);
- підписання таких актів;
- прийняття Регулятором (Національною комісією, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) рішення щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці;
- оплата електричної енергії протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора.
Отже, за умовами Порядку, період (строк) виконання зобов'язання гарантованим покупцем з оплати за відпущену продавцем електричну енергію є визначеним і він становить п'ять робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Положення абзацу 2 пункту 11.4 Порядку (щодо врахування суми коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та суми коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел) не спростовують наведеного вище порядку та строку платежу, оскільки не змінюють правила щодо порядку та послідовності вчинення наведених вище дій, а термінологічне значення «врахування» оплат стосується прийняття до уваги сторонами цієї обставини, і носить по своїй суті диспозиційний зміст, який полягає у наданні можливості сторонам, при наявності спільного волевиявлення, інакшим чином визначити порядок оплати. За відсутності такого волевиявлення діють правила щодо повної оплати протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора.
Оскільки сторони не визначили інакшим чином послідовність здійснення гарантованим покупцем дій у процесі виконання ним грошового зобов'язання та строк його виконання, строк оплати останнім електричної енергії, поставленої позивачем у вересні 2022 року - вересні 2023 року, є п'ять робочих днів з дня оприлюднення Національною комісією, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у ці місяці.
У рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу у вересні 2022 року - вересні 2023 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії. Нижче у таблиці наведені рішення Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у ці місяці, дати їх оприлюднення та строк оплати за кожним зі спірних місяців.
№ п/пПеріодБоргПостанова НКРЕКПДата оприлюдненняСтрок оплати до (включно)
2022 рік
1вересень3630444,53№ 946 від 15.05.202416.05.202423.05.2024
2жовтень2821544,48№ 946 від 15.05.202416.05.202423.05.2024
3листопад2719429,78№ 946 від 15.05.202416.05.202423.05.2024
4грудень2429747,99№ 896 від 08.05.202410.05.202417.05.2024
2023 рік
5січень0№ 858 від 30.04.202401.05.202408.05.2024
6лютий744658,93№ 858 від 30.04.202401.05.202408.05.2024
7березень396764,90№ 896 від 08.05.202410.05.202417.05.2024
8квітень564886,66№ 896 від 08.05.202410.05.202417.05.2024
9травень301459,41№ 896 від 08.05.202410.05.202417.05.2024
10червень66395,29№ 896 від 08.05.202410.05.202417.05.2024
11липень87512,33№ 858 від 30.04.202401.05.202408.05.2024
12серпень0№ 858 від 30.04.2024 01.05.202408.05.2024
13вересень329572,17№ 858 від 30.04.202401.05.202408.05.2024
14092417,47
З 03.04.2024 Національна комісія, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у постанові № 332 від 25.02.2022 передбачила право гарантованого покупця зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення (в залежності від редакції постанови № 332 від 25.02.2022 це право відображалось у підпункті 13, підпункті 12, а на цей час у підпункті 11 пункту 1 цього нормативно-правового акту).
Суд зазначає, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами. Зменшення рівня розрахунків має цивільно-правовим наслідком одночасне припинення обов'язку гарантованого покупця перед продавцем за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом та обов'язку останнього, що виник за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця.
Правовий інститут зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою процедури припинення зобов'язань, загальні правила якої сформовано у главі 50 «Припинення зобов'язань» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Застосування цього інституту має наслідком погашення внаслідок дій правоприпиняючих юридичних фактів прав і обов'язків сторін, що становлять його зміст. Юридична спроможність таких дій бути підставою для припинення зумовлена сукупністю умов здійснення зарахування (ст. 601 ЦК України), та відсутності законодавчих заборон такого зарахування (ст. 602 ЦК України).
Умови припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних наведені у ст. 601 ЦК України. Згідно з цим законодавчим приписом умовами застосування цього способу припинення цивільного-правового зобов'язання є:
- зустрічність вимог, тобто сторони одночасно беруть участь у декількох зобов'язаннях, в яких сторона, що є кредитором в одному зобов'язанні, в іншому є боржником, і навпаки;
- однорідність вимог, під якими розуміють як їх однорідний предмет (зміст), так і однорідність підстав виникнення;
- настання строку виконання цих вимог.
Обрана законодавцем правова конструкція зарахування вказує на те, що воно може здійснюватися за заявою однієї із сторін без згоди на це іншої сторони. Тобто, припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися не лише за взаємною згодою боржника і кредитора, але і в односторонньому порядку однієї із сторін. Такий спосіб припинення зобов'язання кореспондується зі ст. 598 ЦК України, якою передбачено, що припинення зобов'язань на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Право на припинення зобов'язання шляхом зарахування в односторонньому порядку є тим випадком, на який вказує закон.
У зв'язку з цим заяву про зарахування слід розглядати як односторонній правочин, для вчинення якого достатньо волевиявлення однієї сторони. Таке волевиявлення однієї сторони не потребує погодження з боку іншої сторони. А тому дійсність правочину про зарахування, тобто його спроможність бути підставою для припиняти зобов'язання, залежить від наявності визначених ст. 601 ЦК України умов, і не залежить від незгоди іншої сторони з заявленими зустрічним вимогами, їх розміром, строками виконання тощо.
Водночас, відповідач не надав доказів наявності такого одностороннього правочину, а тому відсутні підстави вважати припиненим його зобов'язання за Договором щодо оплати 14092417,47 грн.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 14092417,47 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Є безпідставним посилання позивача про неможливість стягнення боргу внаслідок настання обставин непереборної сили, пов'язаним з військовою агресією московщини та запровадження воєнного стану.
Відповідальність за порушення зобов'язання є тим правовим наслідком, який наступає за його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначають зміст зобов'язання (ст. 611 ЦК України). З огляду на це слідує, що законодавство розмежовує дії, які слід вчинити на виконання прийнятого обов'язку, що є складовою змісту зобов'язання, від дій, що є похідними від порушення обов'язку. Дані дії є окремими правовими категоріями, які мають самостійні способи захисту (ст. 16 ЦК України), та, відповідно, правові механізми, що визначають можливість їх застосування.
Вказане свідчить про те, що приписи ст. 617 ЦК України, яка визначає випадки звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, не можуть бути застосовані для регулювання дій, що складають зміст зобов'язання і стосуються безпосередньо його виконання.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Атомвінд-Краматорськ» до державного підприємства «Гарантований покупець».
Стягнути з державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атомвінд-Краматорськ» (вул. Паркова дорога, 16-А, нежитлове приміщення, 28, м. Київ, 04070, код 37683717) 14092417,47 грн боргу, 211386,27 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складений 27.11.2025.
Суддя С. А. Ковтун