ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.11.2025Справа № 910/10452/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг"
про стягнення 774291,02 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг" про стягнення 774291,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу обладнання № 2023/30-06 від 30.06.2023.
Ухвалою суду від 01.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 01.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
22.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, сума заборгованості позивачем визначена невірно, долучено докази оплати 150000,00 грн. Також, відповідач вказує, що згідно графіку погашення, обумовленому сторонами, вся сума заборгованості має бути сплачена до 15.12.2025, тобто в строк, який ще не настав.
29.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги та зазначено, що борг виник з договору купівлі продажу, строк оплати за яким настав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 закрито провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 150000,00 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору. Позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг" (03134, м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос. Сятош. р-ни), будинок 22; ідентифікаційний код 40400087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 14-А, офіс 4; ідентифікаційний код 41424842) суму основного боргу у розмірі 400000 (чотириста тисяч) грн 00 коп., штраф у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 5400 (п'ять тисяч чотириста) грн 00 коп. В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 95242,52 грн та штрафу у розмірі 79048,50 грн - відмовлено.
20.11.2025 від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 9500,00 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -
В заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач вказав, що попередній орієнтовний розрахунок витрати на професійну правничу допомогу складає 15000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки, справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні, а судові дебати не проводились, позивач в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України п'ятиденного терміну подав докази в підтвердження витрат на правову допомогу.
Отже позивачем було дотримано вимоги ГПК України щодо строків та порядку подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на викладене вище, суд розглядає дану заяву без виклику сторін.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 9500,00 грн.
На підтвердження розміру означених витрат відповідач долучив до матеріалів справи договір № 11/08 про надання правової допомоги від 11.08.2025, укладений між адвокатом Головим Олексієм Вікторовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна" (замовник), яким передбачено, що виконавець зобов'язується на високому професійному рівні надавати замовнику правову допомогу та представляти його інтереси в будь-яких правоохоронних органах, судах з усіма процесуальними правами, які надано законодавством позивачу, заявнику, відповідачу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, третій особі та потерпілому, органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях не залежно від форми власності та підпорядкування, під час досудового розслідування кримінального провадження в тому числі під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих дій, розгляду скарг, судового розгляду, без будь-яких обмежень, складати необхідні процесуальні документи (п. 1.1 договору).
Згідно п. 3.1 договору вартість послуг за цим договором визначається відповідно до наступних розцінок: підготовка та написання позовної заяви - 5000,00 грн за 1 позовну заяву; підготовка заперечення на відзив - 3000,00 грн за 1 документ; підготовка клопотань або заяв - 1500,00 грн за 1 документ.
В підтвердження обставин надання послуг за договором до матеріалів справи долучено акт наданих послуг від 19.11.2025, відповідно до якого адвокатом було надано наступні послуги: послуга зі складання та подання до суду позовної заяви вартістю 5000,00 грн; послуга зі складання та подання до суду відповіді на відзив вартістю 3000,00 грн; послуга зі складання та направлення заяви про ухвалення додаткового рішення вартістю 1500,00 грн. Загальна вартість послуг становить 9500,00 грн. Акт підписаний та скріплений печатками контрагентів без зауважень.
Вартість послуг була оплачена позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 1486 від 19.11.2025 на суму 9500,00 грн.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Судом враховано, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Щодо обсягу та вартості витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 02.02.2024 № 910/9714/22, відповідно до якої Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
З огляду на позицію Верховного Суду, відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат на підготовку і подачу заяви про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 1500,00 грн.
Отже, на думку суду, обґрунтованим є розмір витрат на правову допомогу у сумі 8000,00 грн (складання позовної заяви та відповіді на відзив)
У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких віднесено витрати на оплату професійної правничої допомоги), покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов було задоволено частково, суд вбачає обгрунтованим покладення на відповідача витрат на правову допомогу пропорційно сумі задоволених вимог і в тому числі з включенням (врахуванням) суми основного боргу провадження в якій було закрито. Отже пропорційний розмір витрат на правову допомогу з 8000,00 грн (сума визнана судом обґрунтованою) становить 6199,22 грн.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, часткового задоволення позову, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності, пропорційності та розумної необхідності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6199,22 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг" (03134, м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос. Сятош. р-ни), будинок 22; ідентифікаційний код 40400087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 14-А, офіс 4; ідентифікаційний код 41424842) витрати на правову допомогу у розмірі 6199 (шість тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн 22 коп.
3. У стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 3300,78 грн - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В.Усатенко