ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/7132/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд»
до 1. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради
2. Київської міської ради
3. Національно академії наук України
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп»
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві
про визнання недійсними договорів про пайову участь та стягнення грошових коштів
Представники учасників справи:
від позивача: Симонова Т.М.;
від відповідача 1: Павлов Р.В.;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився.
05.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» з вимогами до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради та Київської міської ради, в якій просить суд: - визнати недійсним Договір №33 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 27 лютого 2020 року; - визнати недійсним Договір №191 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 21 вересня 2020 року; - стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва 31709460,27 грн; - стягнути з Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва 590650761,70 грн.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про призначення у справі судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 10.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 відкрито провадження у справі №910/7132/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп» та Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів; підготовче засідання призначено на 16.07.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
03.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, які суд долучив до матеріалів справи.
15.07.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
16.07.2025 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Національну Академію наук України.
У підготовчому засіданні 16.07.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 03.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 залучено до участі у справі Національну академію наук України в якості відповідача 3.
02.09.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 03.09.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.09.2025.
16.09.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
17.09.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли письмові заперечення на клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.
У підготовчому засіданні 17.09.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.10.2025.
30.09.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли письмові заперечення на клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.
У підготовчому засіданні 01.10.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 15.10.2025.
13.10.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
У підготовчому засіданні 15.10.2025 судом було відмовлено у задоволення клопотань позивача про призначення у справі судової експертизи, постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.11.2025.
04.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Національно академії наук України надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
04.11.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи та заява про збільшення розміру позовних вимог.
05.11.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в задоволенні якої судом було відмовлено у підготовчому засіданні 05.11.2025.
У підготовчому засіданні 05.11.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.11.2025.
У підготовче засідання 26.11.2025 з'явились представники позивача та відповідача 1, надали усні пояснення по справі.
Представники інших учасників справи у підготовче засідання 26.11.2025 не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
У підготовчому засіданні 26.11.2025 представник відповідача 1 заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, яке було подане 04.11.2025, в задоволенні якого судом було відмовлено.
Судом також було розглянуто клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи та відмовлено в його задоволенні у зв'язку з необгрунтованістю.
Відповідно до ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
У підготовчому засіданні 26.11.2025 суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про повернення заяви позивача від 04.11.2025 про збільшення розміру позовних вимог, зважаючи на такі обставини.
Як вбачається з позовної заяви, звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на те, що Договір №33 пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 27.02.2020 та Договір №191 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 21.09.2020 були укладені під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, зміст договорів пайової участі прямо суперечить вимогам законодавства, договори пайової участі були укладені проти волі позивача, що є підставою для визнання їх недійсними.
Зокрема, позивач вказує, що за змістом Закону №132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Позивач вказує, що укладаючи оспорювані договори пайової участі, і він, і відповідач 1 не діяли вільно, а укладення таких договорів не відповідало їх волі, а відтак, наведені обставини у сукупності є підставою визнання вказаних договорів пайової участі недійсними. Оспорювані договори було укладено під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, оскільки через неприведення актів законодавства у відповідність до Законом України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» без укладення зазначеного Договору неможливо було б забезпечити введення об'єкта будівництва в експлуатацію, чим порушувались би права інвесторів будівництва.
Крім того, позивач вказує, що ним при будівництві об'єкту за проектом «Житлове та культурно-побутове будівництво на вул. Метрологічній у Голосіївському районі м. Києва» на підставі Дозволу на будівельні роботи від 25.06.2009 було замовлено виконання робіт у Генерального підрядника ТОВ «КСМ-ГРУП» із спорудження теплових, водопровідних, газових, електричних мереж, мереж теплопостачання та каналізаційних інженерних мереж поза межами земельної ділянки замовника.
Як вказує позивач, він взагалі звільняється від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, оскільки ним здійснено будівництво об'єктів соціальної інфраструктури, об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства поза межами земельної ділянки при будівництві об'єкта: «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Метрологічна, Голосіївського району міста Києва».
За таких обставин позивач вважає, що він має право відшкодувати за рахунок Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати, які здійснені на будівництво інженерних мереж поза межами земельних ділянок для розвитку інфраструктури населеного пункту - міста Києва.
За розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, така вартість відшкодування складає 162.683.445,54 грн. Зокрема, як вказує позивач, комунальні підприємства міста Києва: ПАТ «Київгаз», ПАТ «Київводоканал», ПАТ «Київтеплокомуненерго», ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» користуються об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, які були побудовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» при створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом у 2009 - 2021 роках об'єктом будівництва: «Будівництво житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Метрологічній, у Голосіївському районі м. Києва».
Зважаючи на викладені обставини, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд:
1) визнати недійсним Договір №33 пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 27.02.2020;
2) визнати недійсним Договір №191 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 21.09.2020;
3) стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» 31709460,27 гривень внаслідок визнання недійсними Договору №33 пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 27.02.2020 та Договору №191 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 21.09.2020;
4) стягнути з Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» 590650761,70 гривень, витрачених на будівництво об'єктів міської інфраструктури поза межами земельних ділянок по вулиці Метрологічній у Голосіївському районі міста Києва, з яких: - 162.683.445,54 гривень основного боргу, - 131.903.798,24 гривень інфляції, - 27.929.353,43 грн 3% річних, - 268.134.165,17 грн пені.
04.11.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд:
1) визнати недійсним Договір №33 пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 27.02.2020;
2) визнати недійсним Договір №191 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 21.09.2020;
3) стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» 31.709.460,27 гривень внаслідок визнання недійсними Договору №33 пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 27.02.2020 та Договору №191 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 21.09.2020;
4) стягнути з Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» 922.579.377,25 гривень, витрачених на будівництво об'єктів міської інфраструктури поза межами земельних ділянок по вулиці Метрологічній у Голосіївському районі міста Києва, з яких: - 212.815.929,92 гривень основного боргу, - 225.481.245,73 гривень інфляції, - 44.580.767,00 грн 3% річних, - 436.791.434,60 грн пені.
Відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. У цій справі Касаційний цивільний суд передав справу на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо можливості доповнення позовів про стягнення заборгованості вимогами про стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов'язань.
ВП ВС у наведеній постанові зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
З огляду на це ВП ВС зауважила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Також об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі №910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №914/3080/20.
Так, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» 590650761,70 гривень, витрачених на будівництво об'єктів міської інфраструктури поза межами земельних ділянок по вулиці Метрологічній у Голосіївському районі міста Києва, з яких: - 162.683.445,54 гривень основного боргу, - 131.903.798,24 гривень інфляції, - 27.929.353,43 грн 3% річних, - 268.134.165,17 грн пені.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з Київської міської ради за рахунок коштів бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» 922.579.377,25 гривень, витрачених на будівництво об'єктів міської інфраструктури поза межами земельних ділянок по вулиці Метрологічній у Голосіївському районі міста Києва, з яких: - 212.815.929,92 гривень основного боргу, - 225.481.245,73 гривень інфляції, - 44.580.767,00 грн 3% річних, - 436.791.434,60 грн пені.
Зміна ціни позову відбулась у зв'язку з тим, що позивачем донараховано вартість робіт та обладнання за актами, які не були включені до позовної заяви.
Тобто, позивач одночасно змінює і предмет позову (заявлену ним матеріально-правову вимогу), і підстави позову (конкретні акти виконаних робіт).
Втім, оскільки одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається, суд дійшов висновку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» подану 04.11.2025 «заяву про збільшення розміру позовних вимог», оскільки вказана заява по суті є заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову.
Керуючись ст. 46, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінж-буд» «про збільшення розміру позовних вимог».
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст складено та підписано 27.11.2025.
Суддя О.М. Спичак