ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.11.2025Справа № 910/14229/25
Суддя Мандриченко О.В., розглянувши позовну заяву Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Володимирська, 42, м. Київ, 010540);
до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (вул. Оболонська, 34, м. Київ, 04071);
про стягнення коштів у розмірі 44 691,15 грн, -
Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про стягнення 44 691,15 грн суми штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 позовну заяву Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
25.11.2025 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2025.
За змістом статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з частиною третьою статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пункту 1 частини п'ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Відповідно до частини другої статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Окрім цього, суд встановив, що за змістом позовної заяви Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 та третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1 та 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Як зазначає позивач, рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6012/6053 затверджено Положення про Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-Положення).
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Положення, основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної політики в галузі житлового будівництва та будівництва об'єктів соціальної сфери, освіти, комунального господарства, інженерно-транспортної інфраструктури та іншого призначення на території міста Києва.
В місті Києві послідовно реалізується Міська цільова програма забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022 - 2024 роки (далі - Програма).
Одним із основних напрямків державної житлової політики визначено - створення умов, за яких кожен громадянин вільно, за власним вибором, у відповідності до своїх потреб та можливостей зміг би побудувати житло, придбати його у власність, взяти в оренду. Забезпечення житлом за рахунок держави здійснюється в межах встановленої норми соціально незахищених верств населення, які потребують поліпшення житлових умов.
Одним із заходів Програми є забезпечення громадян доступним житлом, так отримати від міста 30 % вартості при купівлі житла можуть мешканці Києва, які перебувають на черзі для отримання житла в районних у місті Києві державних адміністраціях.
Позивач вказує, що саме в цих цілях було укладено договір від 18.12.2020 року № 296/1249р предметом якого є придбання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на об'єкт нерухомості: житловий будинок за будівельною адресою на перетині АДРЕСА_2 (4 секція, 2 пусковий комплекс) на загальну суму 957 701 грн.65 коп. на умовах спів фінансування.
Суд, зважаючи на все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на стороні позивача - Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), є доцільним, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаних осіб особи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 12, 42, 50, 176, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
3. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (третя особа 1).
4. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (третя особа 2).
5. Зобов'язати позивача протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали суду надіслати третім особам копію позовної заяви разом із доданими до неї документами, про що надати відповідні докази до суду.
6. Зобов'язати третіх осіб надати господарському суду письмове пояснення по суті спору.
7. Запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву - подати суду докази надіслання (надання) його та доданих до нього доказів іншим учасникам спору.
Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
8. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи
9. Встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
10. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 4, 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України) та на порядок подання доказів, встановлений у статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи. У випадку неможливості учасником справи самостійно надати докази - він вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строки, встановлені у ч.ч. 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (відповідно до частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
11. Попередити, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр Мандриченко