ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.11.2025Справа № 910/10475/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/10475/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неренс Груп»
про стягнення 689700,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неренс Груп» (далі - відповідач) про стягнення 689700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором підряду №18-04/25 від 02.05.2025 не виконав обумовлені договором роботи, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 570000,00 грн та пеню у розмірі 119700,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10475/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру. Невід'ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об'єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.09.2025 направлялась судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35.
Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Отже, з 18.10.2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.09.2025 року, а отже отримання ухвали Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
02.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Неренс Груп» (далі - підрядник) шляхом накладення електронних цифрових підписів було укладено договір підряду №18-04/25 (далі - договір), предметом якого за умовами пункту 2.1 є обов'язок підрядника за завданням замовника на свій ризик власними силами і засобами, у відповідності до погоджених додатків до договору (надалі - додатки), діючих будівельних норм і правил, виконати роботи перелік яких визначено додатком 2 до цього договору (надалі - роботи) на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5 (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти роботи і оплатити їх вартість.
Відповідно до пункту 1.1 договору з метою однакового тлумачення термінів цього договору сторони вирішили навести їх значення: Акт - акт приймання-передачі виконаних робіт. Виконавча документація - документація (креслення, акти, довідки, тощо), яку зобов'язаний вести підрядник у складі, визначеному чинним законодавством України та нормами GMP, і якою підтверджується факт виконання робіт і яку він передає замовнику разом з передачею результатів робіт. Гарантійний строк - період часу, протягом якого підрядник гарантує якість виконаних робіт, використаних ресурсів. Договірна документація - договір та інші документи (кошторисна документація, додаткові договори, додатки тощо), які укладаються на виконання договору. Додаток - договірна ціна - документ, який є невід'ємною частиною договору та в якому міститься погоджена сторонами договірна ціна робіт, виконуваних підрядником по договору (додаток № 2 до договору). Об'єкт - приміщення, площадки, території, згідно додатку №2, на території яких потрібно проводити роботи. Прийняття робіт на об'єкті - підписання сторонами актів про виконання робіт. Ресурси - матеріали, обладнання, устаткування, витратні матеріали тощо, що використовуються для виконання робіт. Роботи - комплекс монтажних робіт, роботи по поточному, капітальному ремонту, та інші види робіт, що мають бути виконані відповідно до умов договору. Сторони - посилання на замовника та підрядника одночасно. Сторона - посилання на замовника або підрядника залежно від контексту. Виділене місце робіт - частина об'єкта, на якому підрядник зобов'язується виконувати роботи.
Згідно з пунктом 2.2 договору підрядник зобов'язується виконати та здати роботи з використанням власних ресурсів та ресурсів, що належать замовнику у відповідності до умов цього договору, у відповідності вимогам ДБН, та умовам договору. Підрядник має право залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), але несе відповідальність перед замовником в повному обсязі як за власні дії.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна вартість договору визначається сумарною вартістю усіх додатків до нього, та остаточно визначається в актах, які є його невід'ємною частиною.
За умовами пункту 3.2 договору сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором становить загальну вартість виконаних підрядником і прийнятих замовником робіт та послуг за відповідними актами, з розрахунку, що вартість одного квадратного метру робіт визначених додатком 2 до цього договору, складає 1650,00 (одна тисяча шістсот п'ятдесят гривень 00 коп.) грн, без ПДВ.
Ціна робіт за договором враховує всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням робіт, зокрема, але не виключно, витрати на плату робітникам та персоналу підрядника, вартість ресурсів, транспортні витрати, витрати на збір та складування/вивезення будівельного сміття, витрати по організації безпечних умов виконання робіт та забезпечення вимог охорони праці, пожежної безпеки, сплату податків, пов'язаних з виконанням зобов'язань за даним договором, та інші необхідні витрати для виконання робіт (пункт 3.3 договору).
Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 договору оплата за надані підрядником роботи здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання акту та при умові надання підрядником вірно оформлених оригіналів документів (акту). Замовник має право доручати підряднику виконання додаткових робіт до початку робіт або під час їх виконання. Вартість та об'єми додаткових робіт узгоджуються сторонами письмово до початку їх виконання шляхом підписання додаткових угод.
Згідно з пунктом 5.1 договору строки виконання робіт за цим договором складають 60 (шістдесят) календарних днів з дати укладення цього договору.
За умовами пункту 5.2 договору строки виконання робіт можуть змінюватись за письмовою згодою сторін: при внесенні замовником змін до складу обсягів робіт, або при прийнятті замовником рішення про зупинення (призупинення робіт), та в інших випадках.
Згідно з пунктом 10.2 договору замовник зобов'язаний: прийняти роботи, виконані належним чином та оплатити їх в установленому договором порядку; повідомляти підрядника про виявлені недоробки, недоліки, дефекти в виконаних роботах, використаних ресурсах; забезпечити постійний, впродовж робочого часу, нагляд за виконанням робіт; своєчасно забезпечити підрядника точками підключення до інженерних мереж (електроенергія, водопостачання); виконувати належним чином інші покладені на нього зобов'язання, передбачені договором.
Підрядник зобов'язується, зокрема, здійснювати усе від нього залежне для усунення будь-яких обставин, що обумовлюють затримку або можливу зупинку робіт; повідомляти замовника у письмовій формі протягом трьох робочих днів з дня виникнення ризику припинення або уповільнення виконання робіт (відсутність або недостатність ресурсів, документації або устаткування) про настання такого ризику; нести в повному обсязі відповідальність перед замовником за належне виконання робіт третіми особами (субпідрядниками). За будь-яких обставин будь-який з субпідрядників не матиме права вимагати оплати будь-якої суми безпосередньо від замовника (пункт 10.4 договору).
Відповідно до пункту 11.1 договору передача виконаних робіт за договором здійснюється шляхом оформлення та підписання сторонами актів про виконання робіт (надалі - документи).
Пунктом 11.2 договору встановлено, що підрядник повідомляє замовнику про готовність до передачі виконаних робіт, і, при відсутності зауважень до якості та обсягів виконаних робіт, використаних ресурсів, підписати документи, та передати один екземпляр підряднику протягом 10 (десяти) робочих днів з дати їх отримання або надати мотивовану відмову від прийняття робіт.
Згідно з пунктом 13.1 договору керуючись ст. 546 Цивільного кодексу України, у випадку порушення строків виконання робіт/усунення недоліків підрядник зобов'язується сплатити замовнику неустойку в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення строків як їх невиконання/неусунення, так і виконання/усунення неналежним чином.
За умовами пункту 14.4 договору сторона має право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону за 30 календарних днів до дати розірвання на адресу місцезнаходження та електронну пошту уповноважених осіб сторін. У такому випадку підрядник передає, а замовник приймає фактичні роботи шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та впродовж 5 банківських днів проводять остаточні розрахунки. Грошові кошти, виплачені замовником виконавцю за послугироботи, що не були надані/виконані, підлягають поверненню замовнику протягом 5 банківських днів з дати направлення вказаного в цьому пункті повідомлення про дострокове припинення договору чи окремого додатку. У випадку якщо матеріали придбані підрядником, ще не були використані в ході виконання робіт, то за погодженням з замовником вони можуть бути поставлені підрядником за видатковою накладною впродовж 5 робочих днів з моменту повідомлення про дострокове розірвання договору, але в будь-якому випадку не пізніше дати розірвання договору. Також підрядник в цей же строк, звільняє виділене місце робіт, здійснює вивезення обладнання, інструментів, тощо.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до « 31» грудня 2025 р., але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір може бути достроково розірваний за згодою сторін (пункти 14.1, 14.2 договору).
Додатком №1 до договору підряду №18-04/25 від 02.05.2025 сторонами було погоджено перелік майна, що передається замовником підряднику для забезпечення виконання робіт, що є предметом договору.
Додатком №2 до договору підряду №18-04/25 від 02.05.2025 сторонами було погоджено перелік робіт на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5.
На виконання умов даного договору, позивачем було перераховано відповідачу аванс у загальному розмірі 570000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №155 від 08.05.2025 на суму 285000,00 грн та №194 від 05.06.2025 на суму 285000,00 грн, з призначеннями платежу: «Оплата згідно договору про виконання робіт №18.04/25 від 02.05.2025».
Втім, як зазначає позивач, відповідач свого обов'язку з виконання робіт по договору підряду №18-04/25 від 02.05.2025 у строки встановлені пунктом 5.1 вказаного договору не здійснив.
12.06.2025 року позивач звернувся до відповідача з листом №12-06/25, у якому просив ТОВ «Неренс Груп» повідомити чи буде виконано належним чином (за строками та якістю) зобов'язання за договором підряду №18-04/25 від 02.05.2025.
11.07.2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією №10-07/25 щодо невиконання умов договору підряду №18-04/25 від 02.05.2025, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист №0100100410553 від 11.07.2025 та накладною №0100100410553 від 11.07.2025, у якій ТОВ «ІЛД» в порядку пункту 14.4 договору повідомило про дострокове припинення договору та просило повернути грошові кошти у розмірі 570000,00 грн.
Втім, відповідач відповіді на вказані листи не надав, як і не повернув грошові кошти у розмірі 570000,00 грн по договору підряду №18-04/25 від 02.05.2025, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу аванс у загальному розмірі 570000,00 грн, у той же самий час, відповідач передбачені договором та додатками до нього роботи не здійснив.
Позивач в порядку пункту 14.4 договору, 11.07.2025 року звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення коштів сплачених на забезпечення виконання договору підряду №18-04/25 від 02.05.2025.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 14.4 договору сторона має право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону за 30 календарних днів до дати розірвання на адресу місцезнаходження та електронну пошту уповноважених осіб сторін. У такому випадку підрядник передає, а замовник приймає фактичні роботи шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та впродовж 5 банківських днів проводять остаточні розрахунки. Грошові кошти, виплачені замовником виконавцю за послугироботи, що не були надані/виконані, підлягають поверненню замовнику протягом 5 банківських днів з дати направлення вказаного в цьому пункті повідомлення про дострокове припинення договору чи окремого додатку. У випадку якщо матеріали придбані підрядником, ще не були використані в ході виконання робіт, то за погодженням з замовником вони можуть бути поставлені підрядником за видатковою накладною впродовж 5 робочих днів з моменту повідомлення про дострокове розірвання договору, але в будь-якому випадку не пізніше дати розірвання договору.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту умов пункту 14.4 договору підряду №18-04/25 від 02.05.2025, строк виконання грошового зобов'язання з повернення авансу за договором на момент розгляду справи настав.
Проте, відповідач свого обов'язку щодо повернення коштів за умовами договору не виконав.
Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №18-04/25 від 02.05.2025 в частині своєчасного та повного повернення не використаного авансу підтверджений матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 570000,00 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Отже, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 13.1 договору керуючись ст. 546 Цивільного кодексу України сторони узгодили, що у випадку порушення строків виконання робіт/усунення недоліків підрядник зобов'язується сплатити замовнику неустойку в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення строків як їх невиконання/неусунення, так і виконання/усунення неналежним чином.
Відтак, оскільки відповідач порушив строки виконання робіт, узгоджених договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку у розмірі 119700,00 грн за період з 02.07.2025 по 13.08.2025 включно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки умовами пункту 13.1 договору передбачено сплату неустойки за порушення строків виконання робіт/усунення недоліків, тобто за порушення негрошового зобов'язання, тоді як, у даному випадку, після пред'явлення претензії на підставі приписів пункту 14.4 договору, обов'язок відповідача з виконання робіт трансформувався у обов'язок з повернення коштів, що є грошовим зобов'язанням, а умовами укладеного договору не передбачено підстав для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати.
В силу положень пункту 14.4 договору відповідач зобов'язаний був протягом 5-ти банківських днів з дня направлення претензії, повернути на поточний рахунок позивача отримані в якості попередньої оплати грошові кошти.
Отже, оскільки з моменту реалізації позивачем свого права на повернення коштів за не виконані роботи, шляхом направлення претензії №10-07/25 від 10.07.2025 у відповідача припинився обов'язок щодо виконання робіт/усунення недоліків та виник обов'язок повернути суму попередньої оплати, належною до стягнення є неустойка у розмірі 48450,00 грн, яка нарахована до моменту реалізації позивачем свого права на повернення попередньої оплати, а саме: у період з 02.07.2025 по 18.07.2025 (5-ий банківський день визначений пунктом 14.4 договору на повернення коштів), в іншій частині цих позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх не обґрунтованістю.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статей 13, 73, 74, 76-80, 178, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неренс Груп» про стягнення 689700,00 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Неренс Груп» (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35; ідентифікаційний код 45603620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 5; ідентифікаційний код 45558615) основний борг у розмірі 570000 (п'ятсот сімдесят тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 48450 (сорок вісім тисяч чотириста п'ятдесят) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 9276 (дев'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн 75 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2025.
СуддяТ.В. Васильченко