Рішення від 27.11.2025 по справі 910/11648/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2025Справа № 910/11648/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Фонду розвитку інновацій (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, 26, ідентифікаційний код 42688455)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛІТІ СОЛЮШНС" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256, ідентифікаційний код 40585686)

про стягнення 167 480, 20 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Фонд розвитку інновацій з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛІТІ СОЛЮШНС" про стягнення 167 480, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором BRAVE1 № 87-BRV/11/2023 про надання гранту на участь в програмі розвитку технологій, що можуть використовуватись у сфері оборони від 24.11.2023, а саме в частині повернення залишку коштів гранту за результатами звітного періоду, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 158 570, 16 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 6 264, 31 грн та 3% річних у розмірі 2 645, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.09.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала була вручена представнику відповідача 29.09.2025, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0610281035749.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

24.11.2023 між Фондом розвитку інновацій (далі - фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІАЛІТІ СОЛЮШНС" (далі - заявник) укладено договір про надання гранту на участь в програмі розвитку технологій, що можуть використовуватись у сфері оборони - BRAVE1 №87-BRV/11/2023 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого фонд надає заявнику на умовах, визначених цим договором, фінансову підтримку у формі гранту (далі - грант), а заявник використовує грант на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

Видача гранту відбувається лише за умови подальшого моніторингу фондом порядку використання коштів гранту заявником. Метою моніторингу є оцінка діяльності заявника щодо виконання запланованих заходів та забезпечення відповідності фінансових витрат заявника Додатку №1 (заявка заявника). Підписуючи цей договір, заявник надає згоду на моніторинг фондом його діяльності, зокрема на перевірку фондом поданого фінансового звіту про використання коштів заявником та інформаційних довідок заявника, також на моніторингові візити працівників фонду за місцезнаходженням заявника.

Згідно пункту 2.1. договору звітним періодом для цілей цього договору визначається шість місяців. Першим днем звітного періоду є день зарахування коштів гранту на банківський рахунок заявника, призначеного для обліку коштів, пов'язаних з реалізацією гранту. Звітний період завершується у відповідне число наступного місяця за місяцем, в якому було зараховано кошти на банківський рахунок заявника, якщо звітним періодом визначено один місяць, або у відповідне число місяця, в якому завершується звітний період.

Заявник зобов'язується через веб-портал (portal.usf.com.ua) подати фінансовий звіт згідно з формою, що у Додатку №2 (Форма фінансового звіту заявника), та звіт про діяльність згідно з формою, що у Додатку №3 (Форма звіту про діяльність Заявника), як правило не пізніше, ніж через п'ять (5) робочих днів після закінчення звітного періоду. Кількість звітних періодів не може бути змінена.

За змістом пункту 2.1. розмір гранту загальний розмір гранту становить 900 357, 50 грн, що визначається як загальна сума витрат згідно заповненого заявником кошторису у доларах США за офіційним курсом НБУ до гривні станом на дату укладення договору. Зміна розміру гранту у сторону збільшення не допускається.

Заявник гарантує використання коштів гранту відповідно до умов цього договору та додатків до цього (пункт 3.1.3 договору).

Відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 договору заявник може передбачити нові статті витрат у діючому кошторисі, якщо такі витрати відповідають очікуваним цілям заявника. Такі витрати мають бути обґрунтовані заявником в письмовому вигляді з посиланням на очікувані цілі заявника. Для передбачення нових статей витрат заявник подає через Веб-портал фонду (моніторинговій комісії) запит на перерозподіл витрат у звітному періоді (Додаток №4 до цього договору) та нову редакцію кошторису із відображенням таких змін. Зміни до витрат, передбачені цим пунктом договору, підлягають затвердженню фондом.

Підпунктом 3.2.4 пункту 3.2. договору погоджено, що залишок коштів гранту за результатами звітного періоду, що обліковується на рахунку заявника, підлягає поверненню заявником на рахунок фонду протягом п'яти (5) банківських днів з дня затвердження звітності за звітний період, якщо інші строки не встановлені фондом (моніторинговою комісією).

Згідно пункту 4.1. договору фонд (моніторингова комісія) перевіряє фінансовий звіт про використання коштів гранту заявником з урахуванням усіх супровідних документів, що підтверджують придбання, оплату товарів/робіт/послуг чи здійснення інших витрат, що обов'язково подаються заявником зі звітністю через Веб-портал фонду та шляхом направлення, зокрема, на офіційні електронні адреси уповноважених працівників фонду, зазначених на веб-сайті фонду (https://usf.com.ua), з електронних адрес, зазначених в заявці заявника. Документи, які відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені.

Пунктом 12.1. договору погоджено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 24.08.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Цей договір є договором приєднання відповідно до чинного законодавства України.

Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що зареєстровані в системі електронного документообігу "Paperless" та згодні з відправкою їм договору, додатків до нього чи додаткових угод в електронному вигляді з електронним підписом засобами системи електронного документообігу в системі "Paperless".

Договір підписаний сторонами з використанням електронних цифрових підписів, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

За приписами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

19.12.2023 на виконання умов договору фонд здійснив перерахування гранту замовнику гранту в сумі 900 357, 50 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.11.2023 по 17.09.2024.

Відповідно до протоколу засідання №BRV-134 від 21.02.2025, моніторингова комісія фонду за напрямком програми Brave1 вирішила затвердити звіт про діяльність заявника за звітний період та фінансовий звіт заявника за звітний період із наступними показниками: сума витрачених коштів відповідно до умов договору за звітний період у розмірі 739 747, 34 грн; сума витрачених коштів з порушенням умов договору за звітний період у розмірі 2 040,00 грн, яка повернута заявником на рахунок фонду згідно платіжної інструкції № 712 від 11.02.2025 року на суму 2 040,00 грн; залишок нереалізованих витрат на кінець звітного періоду у розмірі 158 570, 16 грн; залишок коштів на рахунку заявника на кінець звітного періоду у розмірі 158 570, 16 грн.

Враховуючи залишок коштів на рахунку заявника за результатами звітного періоду у розмірі 158 570,16 грн моніторингова комісія зобов'язала заявника повернути даний залишок на рахунок фонду протягом двох банківських днів з дня затвердження звітності за звітний період та надати виписку із банку на підтвердження повернення суми у розмірі 158 570, 16 грн.

Протокол №BRV-134 від 21.02.2025 був направлений в той самий день на адресу електронної пошти заявника, вказану у заявці на участь у грантовій програмі BRAVE1, затвердженій згідно з Додатком №1 до договору, - ef@wear-studio.com, що підтверджується роздруківкою електронного листування.

Однак відповідач протягом встановленого моніторинговою комісією строку залишок коштів гранту на рахунок фонду не повернув.

04.06.2025 позивач направив на адресу електронної пошти відповідача претензію 04/03-441 про повернення суми гранту, а також нарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, а вимоги за нею без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом (ч. 3 ст. 16 ГК України).

Статтею 48 Господарського кодексу України визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.

Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спірні правовідносини виникли між сторонами протягом листопада 2023 року - лютого 2025 року, суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інноваційну діяльність" інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери; інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про інноваційну діяльність" визначено, що об'єктами інноваційної діяльності є: інноваційні програми і проекти; нові знання та інтелектуальні продукти; виробниче обладнання та процеси; інфраструктура виробництва і підприємництва; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція; механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

За змістом ст. 5 Закону України "Про інноваційну діяльність" суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про інноваційну діяльність" державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом, зокрема: визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм; створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; фінансової підтримки виконання інноваційних проектів; підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" грант - це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науковопедагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України.

Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Підпунктом 3.2.4 пункту 3.2. договору погоджено, що залишок коштів гранту за результатами звітного періоду, що обліковується на рахунку заявника, підлягає поверненню заявником на рахунок фонду протягом п'яти (5) банківських днів з дня затвердження звітності за звітний період, якщо інші строки не встановлені фондом (моніторинговою комісією).

У протоколі засідання №BRV-134 від 21.02.2025 моніторингова комісія фонду , враховуючи залишок коштів на рахунку заявника за результатами звітного періоду у розмірі 158 570,16 грн, зобов'язала заявника повернути даний залишок на рахунок фонду протягом двох банківських днів з дня затвердження звітності за звітний період та надати виписку із банку на підтвердження повернення суми у розмірі 158 570, 16 грн.

Вказаний протокол був направлений в той самий день на адресу електронної пошти заявника, вказану у заявці на участь у грантовій програмі BRAVE1, затвердженій згідно з Додатком №1 до договору.

Втім, як встановлено судом, відповідач протягом встановленого моніторинговою комісією строку залишок коштів гранту на рахунок фонду не повернув, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань з повернення залишку коштів гранту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 158 570, 16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2 645, 73 грн та інфляційні втрати в сумі 6 264, 31 грн за період з 26.02.2025 до 16.09.2025.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач під час розгляду справи викладених у позові обставин не спростував, не надав доказів повернення ним залишку коштів гранту, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фонду розвитку інновацій задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛІТІ СОЛЮШНС" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256, ідентифікаційний код 40585686) на користь Фонду розвитку інновацій (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, 26, ідентифікаційний код 42688455) заборгованість у розмірі 158 570 грн 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 264 грн 31 коп., 3% річних у розмірі 2 645 грн 73 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.11.2025

Суддя Л.Г. Пукшин

Попередній документ
132115251
Наступний документ
132115253
Інформація про рішення:
№ рішення: 132115252
№ справи: 910/11648/25
Дата рішення: 27.11.2025
Дата публікації: 28.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.11.2025)
Дата надходження: 17.09.2025
Предмет позову: стягнення 167 480,20 грн
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПУКШИН Л Г
відповідач (боржник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛІТІ СОЛЮШНС"
позивач (заявник):
Фонд розвитку інновацій
представник позивача:
СЛОБОДСЬКА ДАРИНА РОМАНІВНА