ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.11.2025Справа № 910/11568/25
Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім -"Альбатрос" (02139, місто Київ, вулиця Стальського Сулеймана, будинок 4)
про стягнення 347 945 грн 76 коп.
Представники сторін: не викликались
15.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Акцент-Банк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім -"Альбатрос" про стягнення 347 945 грн 76 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору від 30.08.2023 № 20.13.0000000589 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення наданих коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 215 088 грн 04 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 20 857 грн 72 коп. та заборгованість за винагородою в розмірі 36 000 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 1 000 грн 00 коп. штрафу (фіксована складова), 25 000 грн 00 коп. штрафу (змінна складова) та 50 000 грн 00 коп. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/11568/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 27.11.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 22.09.2025, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 24.09.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім -"Альбатрос" не скористалася наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
30.08.2023 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (скорочена назва AT "А-Банк", далі по тексту - банк, кредитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім -"Альбатрос" (далі по тексту - позичальник, відповідач у справі) укладено кредитний договір N20.13.0000000589, щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 500 000 грн 00 коп. строком на 24 місяців (тобто до 29.08.2025) зі сплатою процентів у розмірі 22.90 % щорічно.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.
У відповідності до п. А2 та п. АЗ кредитного договору, ліміт цього договору: 500 000 грн 00 коп. на наступні цілі: у розмірі 500 000 грн 00 коп. на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати); у розмірі 0 грн. 00 коп. на сплату комісії за видачу кредитних коштів та у розмірі 00 грн 00 коп. на сплату страхових платежів зі строком повернення до 29.08.2025 року, шляхом здійснення погашення кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки з графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).
Згідно до п. А6, п. А9, п. А10, п. A11 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 22.90 % річних. Також позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0.900000 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0.000000 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Крім того, згідно до п. А7 кредитного договору, у випадку порушення позичальником будь- якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п. АЗ цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.
Згідно до п.п. 2.2.2-2.2.3 кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
Відповідно до п. 5.8 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Станом на 31.08.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 347945 грн 76 коп., яка складається з: 215088 грн 04 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 20857 грн 72 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами; 36000 грн 00 коп. - загальний залишок заборгованості за винагородою; 50000 грн 00 коп. - пеня; 1000 грн 00 коп. - штраф (фіксована складова); 25000 грн 00 коп. - штраф (змінна складова).
Строк дії договору закінчився ще до подання позову, і відповідач знав про свій обов'язок щодо повернення коштів до зазначеної дати, але у зазначений строк не виконав його. Оскільки дострокового виконання договору позивач не вимагав то і претензія не направлялась.
Згідно до абзацу 6 пункту А3 кредитного договору, зазначено, що у відповідності зі статтей 212, 651 ЦК України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного Договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначено в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим кредитом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі та на умовах, передбачених укладеним між сторонами кредитного договору N20.13.0000000589 від 30.08.2023, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача за період з 30.08.2023 по 31.08.2025 та меморіальним ордером.
Судом встановлено, що позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованості по кредиту в розмірі 215 088 грн 04 коп., заборгованості по процентам в розмірі 20 857 грн 72 коп. та заборгованості по комісії в розмірі 36000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 215 088 грн 04 коп., сплати процентів в розмірі 20 857 грн 72 коп. та сплати комісії в розмірі 36000 грн 00 коп.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані позивачем докази, а також надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за кредитним договором N20.13.0000000589 від 30.08.2023, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 215088 грн 04 коп., заборгованості за процентами в розмірі 20857 грн 72 коп. та заборгованості за комісійною винагородою в розмірі 36000 грн 00 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача санкцій (пені та штрафу) у розмірі 76000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст.230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Разом з тим, нараховані пеня та штраф не можуть бути стягнуті з відповідача та підлягає списанню позивачем, оскільки період прострочення та нарахування вказаних господарських санкцій припадає на період воєнного стану, а тому на спірні правовідносини у даній справі, щодо стягнення з відповідача пені та штрафу за кредитним договором розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Так, згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указами президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на час розгляду справи триває (Указом Президента № 793/2025 від 20.10.2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб).
Судом встановлено, що між відповідачем та позивачем укладено кредитний договір.
Як зазначалось вище, згідно до ст. 1046 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проаналізувавши положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на укладений кредитний договір N20.13.0000000589 від 30.08.2023 у даній справі розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
За приписами пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, нараховані позивачем штрафні санкції (пеня та штраф) у період дії в Україні воєнного стану не підлягає стягненню з відповідача, оскільки, позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Аналогічна правова позиція, щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена Верховним Судом зокрема у постанові від 06.09.2023 у справі №910/8349/22 та ухвалі від 27.06.2024 у справі № 910/13689/23
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 27.06.2024 у справі № 910/13689/23 зазначив, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується на усі види кредитних (позикових) боргових зобов'язань, як перед юридичними, так і перед фізичними особами.
З урахуванням викладеного, оскільки штрафні санкції (пеня, штраф) нараховані за період прострочення в період воєнного стану, з урахуванням того, що на спірні правовідносини між сторонами розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 50000 грн 00 коп. пені та 26000 грн. 00 коп. штрафу, оскільки вказана сума підлягає списанню позивачем.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім -"Альбатрос" (02139, місто Київ, вулиця Стальського Сулеймана, будинок 4, ідентифікаційний код 37553429) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, ЄДРПОУ 14360080) заборгованість по кредиту в розмірі 215088 (двісті п'ятнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн 04 коп., заборгованість по відсотках в розмірі 20857 грн (двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн 72 коп., заборгованості по комісії в розмірі 36000 (тридцять шість тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4079 (чотири тисячі сімдесят дев'ять) грн 19 коп.
3 В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька