ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічної позовної заяви
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/13137/25
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» «ІНОР» (адреса: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, буд. 101, корп. 2)
до 1. Київської міської ради (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36)
2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32 - А)
про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання договору оренди земельної ділянки зареєстрованим
За позовом Київської міської ради (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» (адреса: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, буд. 101, корп. 2)
про стягнення 18 733 267, 90 грн
Без виклику представників учасників справи.
Київська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНОР" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 18 733 267, 90 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач безоплатно використовував земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:013:0024 без правовстановлюючих документів, у зв'язку із чим просить суд стягнути суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 12.03.2020 до 10.04.2025 у розмірі 18 733 267, 90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 відкрито провадження у справі № 910/13137/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.12.2025.
18.11.2025 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та зазначив, що договір оренди земельної ділянки від 23.08.2006 № 79-6-00441 є поновленим на той самий строк до 23.08.2026.
Відповідач зазначив, що за період з 23.08.2016 по 11.04.2025 останнім сплачено орендну плату у повному обсязі на підставі Договору оренди земельної ділянки, а тому позовні вимоги Київської міської ради про стягнення суми безпідставно збережених коштів за період з 12.03.2020 до 10.04.2025 у розмірі 18 733 267, 90 грн. є необґрунтованими та безпідставними і не підлягають задоволенню.
18.11.2025 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Київської міської ради (відповідач -1) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:
- визнати поновленим на 10 (десять) років, а саме з 23.08.2016 року до 23.08.2026 року, договір оренди земельної ділянки укладений відповідно до пункту 3 резолютивної частини постанови Господарського суду міста Києва від 04.07.2006 року у справі № 41/431-A, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 23.08.2006 року за № 79-6-600441 у книзі записів державної 15 реєстрації договорів, укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ІНОР" щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:013:0024 площею 0, 3692 га, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки укладеним відповідно до пункту 3 резолютивної частини постанови Господарського суду міста Києва від 04.07.2006 року у справі № 41/431-A, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 23.08.2006 року за № 79-6-600441 у книзі записів державної реєстрації договорів, в редакції додаткової угоди, що додається;
- визнати договір оренди земельної ділянки укладений відповідно до пункту 3 резолютивної частини постанови Господарського суду міста Києва від 04.07.2006 року у справі № 41/431-А, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 23.08.2006 року за № 79-6-600441 у книзі записів державної реєстрації договорів, укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ІНОР" щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:013:0024 площею 0,3692 га, припиненим шляхом розірвання за взаємною згодою сторін з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 11.04.2025, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демяненко Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 157, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ІНОР" щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:013:0024 площею 0, 3692 га, а саме з 11.04.2025 року.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» зазначає, що Київською міською радою протягом одного місяця після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки (після 23.08.2016) та протягом всього часу продовження користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0024 площею 0, 3692 га не висловлено заперечень у продовженні користування земельною ділянкою та у поновленні Договору оренди земельної ділянки. Оскільки орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ІНОР", продовжило користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0024 площею 0, 3692 га після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки (тобто після 23.08.2016), то Договір оренди земельної ділянки вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що звертався з листами до Київської міської ради з проханням укласти додаткову угоду, проте останній відмовлявся від укладення Додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки, що і стало підставою для звернення до суду із вищевказаними позовними вимогами.
24.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та вказує на те, що термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився 22.08.2016. Рішення про поновлення терміну дії договору оренди вказаної земельної ділянки Київська міська рада не приймала, крайнім днем подачі відповідної заяви про поновлення Договору оренди був 22.05.2016. Лист з повідомленням про поновлення Договору оренди надійшов від відповідача лише 16.02.2022. Отже, за доводами позивача, відповідач втратив переважне право на поновлення договору оренди.
Позивач у відповіді на відзив звернув увагу суду на те, що за результатами розгляду заяви відповідача від 30 серпня 2024 року № 65021-008919076-031-03 Київська міська рада ухвалила рішення від 21.11.2024 № 378/10186 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу з офісно-торговельними приміщеннями, спортивно-оздоровчим комплексом та підприємствами побутового обслуговування населення на вул. Антоновича, 46-46 а у Голосіївському районі міста Києва». На підставі цього рішення між Київською міською радою та ТОВ «Фірма «ІНОР» укладено договір оренди земельної ділянки від 11.04.2025 № 157.
Як зазначає позивач, відповідач вважає Договір оренди поновленим на тих самих умовах і на той самий строк, проте 30.08.2024 звертався до Київської міської ради з заявою про передачу в оренду земельної ділянки, а тому вважає такі дії відповідача суперечливими та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНОР", суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з частиною 2 цієї статті зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частина 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку взаємопов'язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом та є усталеними у практиці суду касаційної інстанції.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Враховуючи норми частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.
Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНОР" на те, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги Київська міська рада зазначає, що відповідач безоплатно використовував земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:013:0024 без правовстановлюючих документів, у зв'язку із чим просить суд стягнути суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 12.03.2020 до 10.04.2025 у розмірі 18 733 267, 90 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, зазначає, що Київською міською радою протягом одного місяця після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки (після 23.08.2016) та протягом всього часу продовження користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0024 площею 0, 3692 га не висловлено заперечень у продовженні користування земельною ділянкою та у поновленні Договору оренди земельної ділянки. Оскільки, орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ІНОР", продовжило користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0024 площею 0, 3692 га після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки (тобто після 23.08.2016), а тому, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» Договір оренди земельної ділянки вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Однак, суд вважає, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову є недоцільним, оскільки вони виникають з різних правовідносин і їх спільний розгляд не спрямований на процесуальну економію.
Суд звертає увагу на те, що задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення зустрічного позову не тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» підлягає поверненню.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
У статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зазначається таке: "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді. Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (принцип диспозитивності господарського судочинства).
Розпорядження своїм правом на захист є приписом господарського (як і цивільного) законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Принагідно суд зазначає, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, не завдає істотної шкоди самому змісту права на захист та не створює прийняття процесуальних рішень, наслідком яких є неможливість реалізувати доступ до правосуддя у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Керуючись статтями 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» «ІНОР» до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, визнання договору оренди земельної ділянки зареєстрованим та додані до неї матеріали повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (26.11.2025) та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений статтею 256 ГПК України.
Суддя М.Є. Літвінова