номер провадження справи 5/159/25
20.11.2025 Справа № 908/2906/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Гіпромаш» (вул. Академіка Павлова, буд. 120Ж, м. Харків, 61054; код ЄДРПОУ 38681527)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь» (вул. Експресівська, буд. 6, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 23881078)
про стягнення 379 808,15 грн.
Без участі представників сторін
18.09.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Гіпромаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпроенергосталь» про стягнення 379 808,15 грн.
18.09.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2906/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 21.10.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 19.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Гіпромаш» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпроенергосталь» (Покупець) укладений договір постачання № 1906/7. За умовами договору, постачальник зобов'язався виготовити і поставити, а покупець сплатити і прийняти: обладнання, що детально зазначене у специфікації, надалі іменоване «Товар». У Специфікації № 1 від 19.06.2024, що є додатком № 1 до Договору постачання № 1906/7 від 19.06.2024 зазначено відповідний асортимент продукції, що поставляється Покупцю, загальна вартість продукції у розмірі 608 460,00 грн. та узгоджено порядок розрахунків. На виконання умов договору та Специфікації, ТОВ «Схід Гіпромаш» виставило Покупцю рахунок на оплату № 2506/7 від 25.06.2024 на загальну суму 608 460,00 грн. разом з ПДВ. Платіжною інструкцією № 4557 від 27.06.2024 відповідач здійснив попередню оплату 50% вартості товару на суму 304 230,00 грн. На виконання умов Договору відповідно до видаткової накладної № 146 від 19.09.2024 ТОВ «Схід Гіпромаш» поставлено ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» продукцію на загальну суму 608 460,00 грн. разом з ПДВ. Покупцем повідомлено про відсутність з їх боку будь-яких претензій по якості та комплектації поставленого Продавцем обладнання. Окрім цього, у вказаному листі Покупець зазначив, що залишок оплати за договором № 1906/7 від 19.06.24 у сумі 304 230,00 грн. з ПДВ буде перераховано не пізніше 10.10.2024. Таким чином, з огляду на наведені обставини ТОВ «Схід Гіпромаш» виконало всі договірні зобов'язання та поставило продукцію належної якості та в повному обсязі Покупцю. Після здійснення поставки Товару ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» здійснені часткові оплати товару у відповідності до платіжної інструкції № 4704 від 11.10.2024 на суму 20 000,00 грн., платіжної інструкції № 37 від 06.01.2025 на суму 20 000,00 грн., платіжної інструкції № 568 від 02.05.2025 на суму 5 000,00 грн. В порушення умов договору, повний розрахунок за поставлену продукцію відповідачем не був здійснений, у зв'язку з чим у ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» наявна основна заборгованість за вказаним договором у розмірі 259 230,00 грн. У зв'язку з порушенням строків здійснення оплати за отриманий товар, позивачем нараховано пеню за період з 24.09.2024 по 23.03.2025 у розмірі 82 548,86 грн., 3 % річних за період з 24.09.2024 по 12.09.2025 на суму 7 536,77 грн. та інфляційні витрати за період з жовтня 2024 по липень 2025 включно у розмірі 30 492,52 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до даних “Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпроенергосталь» (код ЄДРПОУ 23881078) наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2906/25 направлена до електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» та відповідач отримав вказану ухвалу - 22.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/2906/25 в суді.
Станом на 20.11.2025 відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалою від 22.09.2025 до суду не направив, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
20.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Гіпромаш» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпроенергосталь» (Покупець) укладений договір постачання № 1906/7 (Договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався виготовити і поставити, а покупець сплатити і прийняти: обладнання, що детально зазначене у специфікації, надалі іменоване «Товар».
Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору, вартість Товару відповідає сумі, вказаної у Специфікації. Порядок розрахунків визначається у Специфікації.
Розділом 3 договору передбачено, що термін виготовлення та поставки товару визначається в специфікації (п. 3.1). Продавець за 2 дні до відвантаження письмово повідомляє покупця про готовність відправки товару з вказівкою на дату отримання товару. Завантаження товару у транспорт здійснюється силами продавця, далі - організація доставки проводиться силами і за рахунок покупця (п. 3.2).
Умови поставки зазначаються згідно з Інкотермс-2010 у специфікації № 1 до договору (п. 4.1. договору).
Момент передачі права власності на товар оформлюється накладними. Накладна на товар, підписана представниками сторін, свідчить про виконання продавцем своїх зобов'язань, згідно поставки товару за договором, та про отримання товару покупцем (п. 4.2).
Пунктом 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність до чинного законодавства України та умов даного договору.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання термінів оплати товару, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі 0,2 % від вартості поставленого товару, за кожний день прострочення.
Загальна сума штрафів і пені не морже перевищувати 20 % (п. 7.6. договору).
Згідно з п. 9.1. договору, термін дії цього договору встановлюється з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
19.06.2024 ТОВ «Схід Гіпромаш» та ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» підписано Специфікацію № 1, що є додатком № 1 до Договору постачання № 1906/7 від 19.06.2024.
У вищевказаній Специфікації зазначений відповідний асортимент продукції, що поставляється Покупцю, а також вказано, що загальна вартість продукції за Специфікацією №1 складає 608 460,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 101 410,00 грн.
У пп. 1.1.-1.2. Специфікації № 1 до договору сторонами узгоджено порядок розрахунків. Попередня оплата у розмірі 50% - Покупець виплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення Постачальником рахунку на основі підписаного Договору та Специфікації до цього Договору. Оплату у розмірі 50% - Покупець виплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність Товару до відвантаження.
Термін поставки складає 35 робочих днів, з дня отримання передоплати у розмірі 50% на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2. Специфікації).
На виконання умов договору постачання від 19.06.2024 № 1906/7, 25.06.2024 ТОВ «Схід Гіпромаш» виписаний ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» рахунок на оплату № 2506/7 від 26.06.2024 на суму 608 460,00 грн., у т.ч. ПДВ - 101 410,00 грн.
27.06.2024 платіжною інструкцією № 4557 ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» здійснило на користь ТОВ «Схід Гіпромаш» попередню оплату 50% вартості товару на суму 304 230,00 грн. (призначення платежу: оплата за засувку, живильник, шафу, корпус згідно рахунку № 2506/74 від 25.06.2024 року у сумі 253 525,00 грн., ПДВ - 20 % 50 705,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2024 ТОВ «Схід Гіпромаш» на електронну адресу ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» надіслало повідомлення про готовність товару до відвантаження у повному обсязі.
19.09.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 608 460,00 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № БП-146 від 19.09.2024 та товарно-транспортною накладною № РБП-146 від 19.09.2024 (а.с. 18-19).
Також, 19.09.2024 ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» на адресу ТОВ «Схід Гіпромаш» надіслано гарантійний лист № 1-19/09-24, в якому Покупець повідомив Продавця, що залишок оплати за договором № 1906/7 від 19.06.2024 р. Специфікації № 1 у сумі 304 230,00 грн. з ПДВ буде перераховано не пізніше 10.10.2024. Також, претензії по якості та комплектності обладнання з боку ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» відсутні (а.с. 19).
Після здійснення поставки товару, ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» на користь ТОВ «Схід Гіпромаш» частково сплачено товар на загальну суму 40 000,00 грн., в т.ч. платіжною інструкцією № 4704 від 11.10.2024 на суму 20 000,00 грн. та платіжною інструкцією № 37 від 06.01.2025 на суму 20 000,00 грн.
Крім цього матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за договором № 1906/7 від 19.06.2024, відповідно до якого станом на 22.04.2025 заборгованість ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» на користь ТОВ «Схід Гіпромаш» складає 264 230,00 грн. (а.с. 21)
З матеріалів справи також вбачається, що платіжною інструкцією № 568 від 02.05.2025 ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» на користь ТОВ «Схід Гіпромаш» перераховано 5 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за засувку, живильник, шафу, корпус згідно рахунку № 2506/7 від 25.06.2024 (а.с. 21).
В порушення умов договору відповідач оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим станом на 20.11.2025 сума основної заборгованості ТОВ «НВП «Дніпроенергосталь» на користь ТОВ «Схід Гіпромаш» складає 259 230,00 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за отриманий товар, позивачем нараховано пеню за загальний період з 24.09.2024 по 23.03.2025 на суму 82 548,86 грн., 3 % річних за період з 24.09.2024 по 12.09.2025 у розмірі 7 536,77 грн. та інфляційні витрати за період з жовтня 2024 по липень 2025 на суму 30 492,52 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманого товару.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі або частково суду не надав, які і контррозрахунку спірної суми.
Таким чином, оскільки наведеними вище належними, допустимими та достовірними доказами підтверджується факт порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару на суму 259 230,00 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати, позивачем на підставі п. 7.2 договору нараховано пеню за період з 24.09.2024 по 23.03.2025 у розмірі 82 548,86 грн.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що:
Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 24.09.2024 по 23.03.2025 з урахуванням здійснення відповідачем попередньої оплати товару на суму 304 230,00 грн. та частково погашення основної заборгованості у вказаний період на суму 40 000,00 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача у частині стягнення пені за період з 24.09.2024 по 23.03.2025 на суму 37 594,72 грн., з відмовою у стягненні 44 954,14 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних за період з 24.09.2024 по 12.09.2025 у розмірі 7 536,77 грн. та інфляційних витрат за період з жовтня 2024 по липень 2025 на суму 30 492,52 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказані суми розраховані вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідачем контррозрахунку пені, 3 % річних та інфляційних витрат, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ та від 19.11.2024 № 4059-ІХ, з 1 січня 2024 року та з 1 січня 2025 року відповідно, прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Згідно із підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання до господарського суду вказаної позовної заяви складає 4 557,70 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 4 018,25 грн. судового збору.
Проте, при зверненні до суду з вказаною позовною заявою ТОВ «Схід Гіпромаш» сплачений судовий збір на суму 5 697,12 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 4545 від 17.09.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням вищевикладеного, питання щодо повернення позивачу надмірно-сплаченого судового збору у розмірі 1 139,42 грн. може бути вирішено судом після надходження відповідного клопотання позивача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь» (вул. Експресівська, буд. 6, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 23881078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Гіпромаш» (вул. Академіка Павлова, буд. 120Ж, м. Харків, 61054; код ЄДРПОУ 38681527) основну заборгованість у розмірі 259 230 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп., пеню на суму 37 594 (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 72 коп., 3 % річних у розмірі 7 536 (сум тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 77 коп., інфляційні витрати у сумі 30 492 (тридцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 52 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 4 018 (чотири тисячі вісімнадцять) грн. 25 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.