вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
30 жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/985/23 (907/855/25)
За позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОДАР-СЕРВІС», м. Київ
про стягнення суми 383 729, 48 грн
у справі №907/985/23
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, (ідентифікаційний код: 44106694)
до Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України», м. Ужгород (ідентифікаційний код: 31179046)
за участі: Структурного підрозділу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (ідентифікаційний код 43316386, м. Ужгород)
та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України як органу, уповноваженого управляти майном підприємства-боржника (03150, м. Київ, Фізкультури, 9).
про банкрутство
Суддя Ремецькі О.Ф.
За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.
За участю представників: згідно протоколу судового засідання
На розгляді Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/985/23 за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, (ідентифікаційний код: 44106694) до Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України», м. Ужгород (ідентифікаційний код: 31179046), за участі: Структурного підрозділу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (ідентифікаційний код 43316386, м. Ужгород) та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України як органу, уповноваженого управляти майном підприємства-боржника (03150, м. Київ, Фізкультури, 9) про банкрутство.
Боржник звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОДАР-СЕРВІС», м. Київ про стягнення суми 383 729, 48 грн за договором оренди нерухомого майна №17 від 02.07.2024 року.
За приписами ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2025 суд ухвалив призначити розгляд заяви у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.08.2025.
Ухвалою суду від 21.08.2025 відкладено підготовче засідання на 02.10.2025.
Ухвалою суду від "02" жовтня 2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 30 жовтня 2025 р.
Позиція позивача
Між ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та TOB «ЕНЕРГОДАР-СЕРВІС» було укладено договір оренди нерухомого майна №17 від 02.07.2024 року (далі - Договір). Згідно умов договору Орендодавець передав у строкове платне користування нерухоме майно, а саме комплекс будівель та споруд загальною площею 1729,6 м2, що розташований за адресою: вул. Василя Проніна,116а, м. Мукачево, Закарпатська область. 15 січня 2025 року зазначений Договір достроково розірвано за взаємною згодою (додаткова угода до Договору від 15 січня 2025 року). Заборгованість за користування нерухомим майном склала 299 798,08 грн, сума заборгованості в рахунок відшкодування податку на нерухоме майно та податку на землю - 50 292,98, загальна сума заборгованості 350 091,06 грн.
ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» пішло на поступки та уклало договір реструктуризації за Договором оренди нерухомого майна №17 від 02.07.2024 року на суму 350 091,06 грн., згідно графіку погашення якого відповідач мав сплачувати заборгованість наступним чином: у строк до 28.02.2025 року - 75 000,00 грн., до 31.03.2025 року - 75 292,98 грн., до 30.04.2025 року - 75 000,00 грн, до 31.05.2025 року - 75 000,00 грн, до 30.06.2025 року - 49 798,08 грн, але жодного платежу відповідач не здійснив.
У зв'язку з чим стверджує, що наявні підстави для стягнення з відповідача суми основної заборгованості 350 091,06 грн., інфляційних витрат в сумі 7 508,20 грн., 3% річних в сумі 2 307,79 грн. пені в сумі 23 822,43 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Між ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та TOB «ЕНЕРГОДАР-СЕРВІС» було укладено договір оренди нерухомого майна №17 від 02.07.2024 року (далі - Договір).
Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: комплекс будівель та споруд загальною площею 1729,6 м2, а саме: адмінбудівля літ. А площею 372,5 кв.м; гараж-котельня літ. Б площею 291,5 кв.м; гараж-бокс літ. В площею 194,5 кв.м; гараж літ. Г площею 518,6 кв.м; прохідна літ. Д площею 8,5 кв.м; ангар-склад літ. Е площею 271,7 кв.м; навіс літ. Ж площею 72,3 кв.м; споруди 1; цистерна 2; мощения І-ІІ (у т.ч. мощения І площею 241,6 кв.м та мощения II площею 4573,4 кв.м); бункер ІІІ;пожежна водойма IV, яке обліковується на балансі філії «Мукачівська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК ««Автомобільні дороги України» (надалі - Балансоутримувач) за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Проніна Василія, 116а, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом га 29.01.2024 року 5514387 (п'ять мільйонів п'ятсот чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 00 коп.) без ПДВ (п. 1.1 Договору).
Розмір орендної плати за перший місяць оренди - (липень) 2024 року становить 93000,00 грн. (дев'яносто три тисячі) без ПДВ, 1 11600,00 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот) з ПДВ, у т.ч. ПДВ 18600,00 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн (п. 3.1 Договору).
Розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди розраховується шляхом коригування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).
Орендна плата за перший місяць оренди перераховується Орендарем не пізніше п'яти робочих днів після підписання Акту приймання-передачі майна в оренду. Орендна плата за кожен наступний місяць оренди перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця/Балансоутримувача не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3 Договору).
Щомісячно не пізніше 12 (дванадцятого) числа місяця, наступного за звітним, Орендодавець/Балансоутримувач надає Орендарю рахунок та два примірники акту виконаних робіт/наданих послуг з оренди. Рахунок та акт виконаних робіт/наданих' послуг з оренди надаються у одним з наступних способів: а) відправлення електронного листа на електронну адресу Сторони (Е-шаіІ); б) відправлення листа рекомендованою кореспонденцією; в) кур'єрською службою; г) вручення під розпис уповноваженій особі Сторони. Орендар зобов'язаний підписати акт виконаних робіт/наданих послуг з оренди і а повернути один його примірник Орендодавцю/Балансоутримувачу не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа наступного місяця за звітним. Якщо Орендар в обумовлений термін не повернув підписаний з його боку акт виконаних робіт/наданих послуг з оренди, він вважається таким, що підписаний Орендарем. (п. 3.4 Договору).
У разі затримки внесення орендної плати та інших платежів, обумовлених у тому числі і Додатковими угодами, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати). Нарахування пені здійснюється до дня виконання зобов'язання Орендарем в повному обсязі (п. 8.2 Договору).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення Орендарем виконання зобов'язання за цим Договором здійснюється за весь період прострочення, без обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України, до дня виконання зобов'язання Орендарем в повному обсязі. Позовна давність за всіма зобов'язаннями та штрафними санкціями Орендаря за цим договором встановлюється строком на три роки (п. 8.4 Договору).
Договір достроково розірвано за взаємною згодою (додаткова угода до Договору від 15 січня 2025 року).
У відповідача перед позивачем згідно договору №17 від 02 липня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 350 091,06 грн.
У зв'язку з чим, сторони уклали договір реструктуризації за Договором оренди нерухомого майна №17 від 02.07.2024 року на суму 350 091,06 грн., згідно графіку погашення якого відповідач мав сплачувати заборгованість наступним чином: у строк до 28.02.2025 року - 75 000,00 грн., до 31.03.2025 року - 75 292,98 грн., до 30.04.2025 року - 75 000,00 грн, до 31.05.2025 року - 75 000,00 грн, до 30.06.2025 року - 49 798,08 грн, але жодного платежу відповідач не здійснив.
Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пункту 1 договору, становить 350 091,06 грн (триста п'ятдесят тисяч дев'яносто одна) гривня 06 копійок, що підтверджується актами звіряння взаєморозрахунків, які в обов'язковому порядку додаються до договору та є його невід'ємною частиною (додаток 1,2). (п. 2.1 Договору реструктуризації).
До складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з цим договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), 3% процентів річних, інфляційних нарахувань, нарахованих на заборгованість (п. 1.2 Договору реструктуризації).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України.
Як встановлено судом та не заперечено сторонами у справі, між ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та TOB «ЕНЕРГОДАР-СЕРВІС» було укладено договір оренди нерухомого майна №17 від 02.07.2024 року.
Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: комплекс будівель та споруд загальною площею 1729,6 м2, а саме: адмінбудівля літ. А площею 372,5 кв.м; гараж-котельня літ. Б площею 291,5 кв.м; гараж-бокс літ. В площею 194,5 кв.м; гараж літ. Г площею 518,6 кв.м; прохідна літ. Д площею 8,5 кв.м; ангар-склад літ. Е площею 271,7 кв.м; навіс літ. Ж площею 72,3 кв.м; споруди 1; цистерна 2; мощения І-ІІ (у т.ч. мощения І площею 241,6 кв.м та мощения II площею 4573,4 кв.м); бункер ІІІ;пожежна водойма IV, яке обліковується на балансі філії «Мукачівська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК ««Автомобільні дороги України» (надалі - Балансоутримувач) за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Проніна Василія, 116а, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом га 29.01.2024 року 5514387 (п'ять мільйонів п'ятсот чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 00 коп.) без ПДВ (п. 1.1 Договору).
Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об'єктом оренди за Договором, відповідачем вказані обставини передбаченим законодавством способом не спростовано та не заперечене.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які б свідчили про повернення об'єкту оренди позивачу.
З огляду на, що суд констатує про наявність обов'язку у відповідача сплачувати орендну плату.
Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статей 525, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Договір достроково розірвано за взаємною згодою (додаткова угода до Договору від 15 січня 2025 року).
У відповідача перед позивачем згідно договору №17 від 02 липня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 350 091,06 грн.
У зв'язку з чим, сторони уклали договір реструктуризації за Договором оренди нерухомого майна №17 від 02.07.2024 року на суму 350 091,06 грн., згідно графіку погашення якого відповідач мав сплачувати заборгованість наступним чином: у строк до 28.02.2025 року - 75 000,00 грн., до 31.03.2025 року - 75 292,98 грн., до 30.04.2025 року - 75 000,00 грн, до 31.05.2025 року - 75 000,00 грн, до 30.06.2025 року - 49 798,08 грн, але жодного платежу відповідач не здійснив.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач не виконував обов'язку з повної оплати орендної плати, як передбачено законодавством та умовами договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 350 091,06 грн.
Обставини невиконання відповідачем умов договору надають позивачу право на стягнення з відповідача штрафних санкцій передбачених умовами Договору.
Крім основної суми заборгованості в розмірі 350 091,06 грн. позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат в сумі 7 508,20 грн., 3% річних в сумі 2 307,79 грн. пені в сумі 23 822,43 грн.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У разі затримки внесення орендної плати та інших платежів, обумовлених у тому числі і Додатковими угодами, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати). Нарахування пені здійснюється до дня виконання зобов'язання Орендарем в повному обсязі (п. 8.2 Договору).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення Орендарем виконання зобов'язання за цим Договором здійснюється за весь період прострочення, без обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України, до дня виконання зобов'язання Орендарем в повному обсязі. Позовна давність за всіма зобов'язаннями та штрафними санкціями Орендаря за цим договором встановлюється строком на три роки (п. 8.4 Договору).
Суд здійснивши перевірку розрахунку пені, приходить до висновку, що така вимога підлягає задоволенню у межах заявленої суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на наведене, суд, перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 2 307,79 грн та 7 508,20 грн. інфляційних втрат встановив, що такі підлягають задоволенню.
У зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги заявлено правомірно та обґрунтовано, а відтак такі підлягають до задоволення в межах заявлених.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОДАР-СЕРВІС», м. Київ про стягнення суми 383 729, 48 грн.
Відповідно до вимог ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОДАР-СЕРВІС» (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 8, код ЄДРПОУ 36650350) на користь ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 39, код ЄДРПОУ 31179046) суму 383 729, 48 грн. (триста вісімдесят три тисячі сімсот двадцять дев'ять гривень 48 коп.) в т.ч. 350 091,06 грн суми основної заборгованості., 7 508,20 грн інфляційних втрат, 2 307,79 грн 3% річних, 23 822,43 грн пені, а також суму 4 604,75 грн (чотири тисячі шістсот чотири гривні 75 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 27.11.2025.
Суддя О. Ф. Ремецькі