майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1221/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кондратюк В.В. - ордер серія АС №1154241 від 01.09.2025;
від відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аком Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К"
про стягнення 1 276 625,78 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аком Груп" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К" про стягнення 1 276 625,78 грн, з яких: 790319,62 грн - заборгованість за поставлений товар, 334141,62 грн - пеня та 152164,54 грн - інфляційні.
Ухвалою від 12.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 13.10.2025 о 14:30.
10.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява, згідно якої останній просить суд надати можливість ознайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді та відкласти судове засідання.
Протокольною ухвалою від 13.10.2025 суд відклав розгляд справи на 12.11.2025 о 12:00.
12.11.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, згідно якого останній повідомляє суд про те, що не має змоги прийняти участь у судовому засіданні за сімейними обставинами та просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Також, зазначає про те, що документи, які підтверджують витрати позивача на надання правничої допомоги адвокатом будуть подані суду протягом 5 дів з дня постановлення рішення суду у справі.
Ухвалою від 12.11.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 20.11.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання повноважного представника не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.124).
Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком відповідача, та те, що явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка його представника в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №11/01 від 11.01.2024 в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 790319,62 грн.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п.6.1 договору 334141,62 грн пені за період з 19.03.2024 по 31.08.2025 та на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 152164,54 грн інфляційних за період з березня 2024 року по червень 2025 року.
Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього щодо заявленого позову.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аком Груп" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №11/01 (а.с.63-65), відповідно до п.1.1 якого на умовах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, вугілля непоіменоване в алфавіті, - вугільна фракція дрібнодисперсна (шлам вуглевмісний, вуглевміщуючі відходи), іменовану надалі товар, в асортименті, за цінами, у кількості і в строки, зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору і є його невід'ємною частиною.
За умовами п.2.1, 2.2 договору, ціна товару визначена в національній валюті України та вказана в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, є його невід'ємною частиною. Загальна сума договору складає сукупність сум вартості товару в національній валюті України за всіма специфікаціями, які додаються до цього договору.
Згідно з п.3.2 договору, поставка товару здійснюється партіями після попередньої оплати протягом 10 днів після надходження коштів на поточний рахунок постачальника, або на умовах погоджених сторонами у специфікаціях та/або у видаткових накладних. При отриманні покупцем фактичної кількості товару згідно видаткової накладної, поставка вважається здійсненою у повному обсязі.
Пунктом 3.3 договору визначено, що відвантаження товару проводиться залізничним транспортом на умовах CPT (в редакції Інкотермс 2010), ст. Житомир Південно-західної з/д, код станції 345606, вантажоодержувач ТОВ "Вугілля спец пром", ЄДРПОУ 39912334, код по з/д 1550, або вантажоодержувач ФОП Гмирук Сергій Васильович, ЄДРПОУ НОМЕР_1 , код по з/д 1551, для ТОВ "Термокерамік-К".
За умовами п.3.4, 3.5, 3.6 договору товар поставляється залізничним транспортом узгодженими сторонами партіями. Постачання товару здійснюється постачальником протягом 10 робочих днів з дати отримання передоплати, передбаченої п.5.2.1. Сторони можуть погодити інші умови постачання у специфікаціях (додатках) до цього договору. У такому випадку переважними будуть умови, зазначені сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору.
Датою поставки кожної товарної партії вважається дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній квитанції (залізничній накладній) (п.3.7 договору).
Відповідно до п.5.2 договору, розрахунки покупця з постачальником за поставлений товар проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті України в наступному порядку:
5.2.1 100% передплати вартості узгодженої партії товару - протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку постачальником;
5.2.2 остаточний розрахунок за поставлений товар - протягом 7 (семи) робочих днів з дати відправки комплекту документів покупцю згідно п.3.7 цього договору.
Порядок розрахунків за товар може уточнюватися в специфікаціях на окремі партії товару. У цьому випадку кінцевими є умови, визначені сторонами в додатках (специфікаціях) до договору (п.5.3 договору).
У специфікаціях на поставку товару (додаток №1 та додаток №2 до договору) сторони погодили показники товару, що поставляється, терміни та умови поставки (а.с.64 (на звороті) - 65).
Суд встановив, що на виконання умов вказаного вище договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1482738,02 грн, що підтверджується видатковими накладними №25 від 14.03.2024 на суму 489000,76 грн, №26 від 18.03.2024 на суму 488108,26 грн, №52 від 03.05.2024 на суму 505629,00 грн, а також актами прийому-передачі товару згідно договору поставки №11/01 від 11.01.2024 та залізничними накладними (а.с.67-73).
У свою чергу, відповідач лише частково оплатив поставлений товар на загальну суму 692407,40 грн, що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів на банківський рахунок позивача (а.с.74-82), заборгувавши позивачу 790330,62 грн (1482738,02 грн - 692407,40 грн). При цьому позивачем зараховано в рахунок оплати заборгованості за поставлений товар за договором №11/01 від 11.01.2024 кошти у сумі 24025,40 грн із платежу, здійсненого відповідачем 26.04.2024 на суму 150000,00 грн, а решта коштів із цього платежу у розмірі 125974,60 грн були зараховані як оплата за поставлений товар за іншим договором поставки №18/02 від 18.02.2022, що був укладений між сторонами та за яким у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за 2 квартал 2025 року (а.с.83), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 800319,62 грн. Однак, після підписання вказаного акту відповідач 11.07.2025 сплатив 10000,00 грн, тому на час звернення до суду та на час розгляду справи заборгованість за поставлений товар, за даними позивача, становить 790319,62 грн.
Суд встановив, що позивач звертався до відповідача з претензією №6 від 29.07.2025 (а.с.90), у якій вимагав негайно сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 790319,62 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Як було зазначено вище, за умовами п.3.2 договору, поставка товару здійснюється партіями після попередньої оплати протягом 10 днів після надходження коштів на поточний рахунок постачальника, або на умовах погоджених сторонами у специфікаціях та/або у видаткових накладних.
Однак, з наданих до справи документів вбачається, що поставки здійснювалися без дотримання вимог п.3.2 договору. Вказане також підтвердив представник позивача у судовому засіданні.
Натомість суд враховує, що незважаючи на відсутність передоплати 100% вартості товару, позивач здійснював його поставку, внаслідок чого у відповідача, згідно ст. 538 ЦК України, виник обов'язок сплатити вартість поставленого за договором товару після його отримання від позивача (за фактом отримання товару) по кожній такій поставці (накладній), згідно приписів ст. 692 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого товару на загальну суму 790330,62 грн.
Водночас суд враховує, що позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 790319,62 грн, яка є меншою за її фактичний розмір - 790330,62 грн, що, однак, є правом позивача.
Оскільки, станом на час розгляду справи в суді відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за отриманий товар на заявлену до стягнення суму у розмірі 790319,62 грн, позовні вимоги в частині стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 334141,62 грн пені за період з 19.03.2024 по 31.08.2025 та 152164,54 грн інфляційних за період з березня 2024 року по червень 2025 року, суд зазначає наступне.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, відповідно до п.6.1 договору, у разі несвоєчасної оплати партії товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
За вказаного суд враховує, що відповідно до ч.6 ст.232 ГПК України (чинної на час укладення договору), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки розрахунки сторонами проводилися згідно приписів ст. 538 ЦК України, а також враховуючи те, що за кожен період прострочення по окремих поставках товару при нарахуванні пені слід враховувати приписи ч.6 ст.232 ГПК України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.88-89) з урахуванням визначених ним у цьому розрахунку дат щодо початку її нарахування після кожної здійсненої оплати товару, зважаючи на те, що у п. 6.1 договору не визначено її нарахування за весь період прострочення, суд встановив, що сума обґрунтовано заявленої до стягнення пені становить 141041,43 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних у розмірі 152164,54 грн за період з березня 2024 року по червень 2025 року (а.с.86-87), суд встановив, що вони здійснені відповідно до умов договору і приписів чинного законодавства та є арифметично правильними.
Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 1083525,59 грн, з яких: 790319,62 грн - заборгованість, 152164,54 грн - інфляційні, 141041,43 грн - пеня. У стягненні 193100,19 грн пені суд відмовляє, у зв'язку з безпідставністю її нарахування.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 16252,88 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К" (80100, Львівська область, місто Червоноград, вул. С.Бандери, буд. 50, ід. код 37796327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аком Груп" (12549, Житомирська область, Житомирський район, село Мамрин, вул. Залізнодорожня, буд. 22, ід. код 35144148):
- 790319,62 грн заборгованості;
- 152164,54 грн інфляційних;
- 141041,43 грн пені;
- 16252,88 грн судового збору.
3. У стягненні 193100,19 грн пені відмовити.
4. В порядку ст. 221 ГПК України, вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
5. Докази для вирішення питання про судові витрати подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду - до 25.11.2025 (включно).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 25.11.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- позивачу та відповідачу - через систему "Електронний суд".